Тьєрі Маріяні хоче контролювати підтримку демократії

Регулярний візитер окупованого Криму та лобіст зняття санкцій з Кремля Тьєрі Маріані увійшов до складу наглядової ради Європейського Фонду за Демократію (ЄФД). Це дуже погано. Бо саме вона здійснює активну фінансову підтримку громадських ініціатив в Україні та була визнана небажаною організацією в Росії.

• Кому не так байдужа демократія
• Як путініст туди потрапив
• Чим небезпечний Маріані
• Навіщо Путіну ЄФД?

Дисклеймер. Це новина не для умовного Шабуніна, а для всіх нас: Кремль хоче надурити Захід та зачистити бажані території. Тут не з грантів сміятись треба, а за голову братись. Людина, яку в 2015 році виганяли з ПАРЄ за кримські вояжі, тепер почувається цілком добре.

Кому не так байдужа демократія

Про те, що депутат Європейського Парламенту Тьєрі Маріані буде здійснювати нагляд над витратами коштів Євросоюзу на демократичні ініціативи ЄФД, стало відомо 4 червня 2020 року. Про це повідомила публікація французького видання Mediapart. Хоча формальне призначення Маріані в наглядову раду, скоріше за все, відбулося ще восени 2019 року. Дуже цікаво розібратися в тому, чому інформація з'явилася так гучно тільки зараз? І чи немає в цьому хитрого задуму?

З початком російської агресії безліч західних фондів значно активізували свою діяльність на території України, фінансуючи тих людей, які мали бажання змінити щось своїй країні. Серед них був і Європейський Фонд за Демократію (European Endowment for Democracy), який створив у 2013 році (і відтоді очолює) колишній заступник міністра зовнішніх справ Польщі та дипломат з багаторічним досвідом Єжи Помяновські (Jerzy Pomianowski).

У 2015 році я звернувся до представників фонду в Україні. Тоді це була єдина в Україні організація, що мала готовність фінансувати «grassroots» – організації та ініціативи без досвіду реалізації грантових коштів. Решта фондів давали гроші на проекти, переважно, «своїм». За декілька місяців титанічної роботи представники фонду допомогли мені вибудувати стратегію та організаційну структуру діяльності громадської організації «Інститут постінформаційного суспільства». Так ми спільно запустили проект OSINT Academy, присвячений навчанню усіх охочих навичкам пошуку та перевірки інформації онлайн.

За час реалізації проекту ми провели близько 30 заходів у 19 містах України, які відвідало близько 2000 громадських активістів, журналістів та блогерів. А також відзняли більше 20 навчальних відео, які і досі можна легко знайти на YouTube. Окрім цього, ЄФД підтримував багато інших відомих ініціатив в Україні:

• Український кризовий медіа-центр;
• «Сила людей»;
• Громадське ТБ Донбасу;
• Кримськотатарський ресурсний центр;
• Hromadske.ua;
• сайт «Європейська правда»;
• Відкритий університет Майдану;
• «Юридична сотня»;
• Харкіський кризовий центр «Накипело»;
• Автомайдан;
• та ін.

Управління фондом здійснює «Рада керуючих» (або наглядова рада). Вона працює під головуванням члена Європейського парламенту Девіда Макаллістера і складається з 43 членів: представників 27 країн-членів ЄС, Сполученого Королівства, Норвегії, Європейської служби зовнішньополітичної діяльності, представника, призначеного Європейською комісією, дев'яти членів Європейського парламенту (що представляють різні політичні групи і призначених конференцією голів фракцій Європейського парламенту) і трьох членів, обраних з метою представництва громадянського суспільства Європи.

Рада засідає кожні шість місяців і відповідає за мандат, місію, загальне керівництво діяльністю ЕФД і розвиток організації. Після результатів минулорічних виборів до Європейського парламенту, від Європарламенту до Ради увійшли:

• Девід Макаллістер;
• Марія Арена;
• Анна Фотига;
• Міхаель Галереї;
• Бернард Гуетта;
• Сергій Лагодінскій;
• Тьєррі Маріані;
• Тоніно Піцула;
• Желяна Зовком.

Як путініст туди потрапив

Відповідно до статутних норм ЄФД, до його «Ради керуючих» (або наглядової ради) мають входити дев'ять депутатів Європейського парламенту (ЄП) від різних політичних сил. Посадові місця серед депутатів ЄП, в тому числі у наглядових радах, розподіляються за методом Д'Ондта. Людина, ім'ям якої назвали цей підхід, була бельгійським математиком. саме Д'Ондт запропонував зробити представництво різних політичних сил пропорційним. Місця у представницьких органах надаються політичним силам автоматично за певною математичною формулою.

Саме за таким принципом одне з місць у наглядовій раді ЄФД отримало об'єднання європейських депутатів під проводом Маттео Сальвіні «Ідентичність та демократія» (ІД). Це одна з чотирьох найбльших політичних груп Європарламенту. Саме цю квоту і зайняв один з депутатів ІД – Тьєрі Маріані. Мабуть, за принципом «хто більше за інших відвідав окупований Крим та похвалив окупаційну адміністрацію». Таким чином, ні керівництво фонду, ні його основні донори, ні країни, які активно підтримують діяльність ЄФД в Україні та Росії – ніхто не мав змоги жодним чином вплинути на призначення (чи непризначення) у наглядову раду відкритого ворога українського суспільства. Такою вже є процедурна європейська демократія...

Перша зустріч оновленої наглядової ради ЄФД відбулася в грудні 2019 року. Однак Тьєрі Маріані на неї не з'явився. Відповідаючи на питання журналістів він, нібито, пожартував, що «це є ознакою того, що він погано виконує свої обов'язки шпигуна» і, неодмінно, буде «контролювати, як фонд витрачає європейські гроші». А от окремим українським організаціям, які співпрацюють з ЄФД – тепер не до жартів. Особливо окремим, які вже шість років окупації бореться за права і свободи тих, хто продовжує проживати у Криму та є противником грубого порушення міжнародних норм.

Читайте також:

• Сесіль Вес'є. Тінь Кремля нависла над виборами у Франції та Німеччині
• Віктор Трегубов. На що впливає ПАРЄ?

Мова йде, зокрема, про права кримсько-татарського народу, проти якого окупантами розгорнуто геноцид. З 2014 року окремих активістів викрадають, доводять до смерті, проводять незаконні обшуки і арешти, постійно здійснюють фізичний і психологічний тиск. На території України працює декілька ініціатив, що, в прямому сенсі цього слова, протистоять ФСБ Росії. Вони працюють над тим, щоб захищати права і свободи тих, хто потрапив на око ефесбешникам і піддається переслідуванню. Зрозуміло, що в таких умовах роботи (практично, у підпіллі) організації працюють з великим обсягом чутливої інформації, від якої залежить життя людей на півострові.

Занепокоєння висловили і колеги Маріані по наглядовій раді і Європарламенту. Зокрема, євродепутатка з Бельгії Марія Арена говорить, що Маріані буде в меншості у наглядовій раді, оскільки вона впевнена у інших своїх колегах. Однак, на думку Арени, «слід зашифрувати окрему інформацію..., щоб захистити тих людей, яких ми захищаємо разом».

Насправді, політика неупередженості багатьох європейських фондів є настільки ж жорсткою, як і умови потрапляння в наглядову раду. Питання конфіденційності партнерів та їх діяльності в Україні є пріоритетом. Тому, дуже малоймовірно, що Маріані зможе отримувати якісь дані окрім узагальнених фінансових звітів по країнах і напрямках. Не кажучи вже про можливість якось впливати на рішення наглядової ради, маючи 1 голос проти 42. 

Чим небезпечний Маріані

Найбезглуздіше у цій ситуації є те, що Маріані складає загрозу, в першу чергу, для того фонду, діяльність якого він збирається контролювати. Близько півроку тому, європейський ресурс ParlTrack, який забезпечує прозорість діяльності Європейського Парламенту, опублікував інформацію про голосування та правки Тьєрі Маріані до одного цікавого звіту з питань прав людини та демократії у світі за 2018 рік.

Коли Тьєрі Маріані обрався до Європарламенту за списками французької партії «Національний фронт», яку очолює ще одна прихильниця Путіна Марін Ле Пен, то він став цікавитися окремими темами. Зокрема, діяльністю ЄФД, який був визнаний «небажаною організацією на території Росії».

У звіті про права людини та демократію йшлося, зокрема, про активну діяльність ЄФД у цій сфері. Однак, Тьєрі Маріані, як представник комітету Європарламенту з питань зовнішніх справ, разом зі своїми колегами по політичній групі, вніс до проекту цього звіту щонайменше 33 правки у жовтні 2019 року. Трьома своїми правками (№№ 496, 470 та 471) він видалив з проекту документу інформацію про фонд.

Очевидно, він міг переслідувати дві конкретні цілі. По-перше, недопустити згадуваність фонду у офіційних документах Європарламенту, що призведе до зниження фінансування ЄФД у наступних періодах та скорочення його активності. По-друге, продемонструвати свою політичну спроможність і силу, щоб домогтися затвердження своєї кандидатури у складі наглядової ради фонду. Іншими словами – задіяти політичний шантаж до своїх колег-депутатів з метою отримати можливість потрапити на посаду.

Авторитетний think-tank Atlantic Council ще у 2016 році назвав Маріані «троянською кобилою Кремля». А ще у липні 2015-го СБУ заборонила Маріані в'їзд на територію України на три роки за відвідання Криму з порушеннями норм перетину українського кордону. Відтоді, Маріані стає постійним фігурантом інформації про візити іноземних громадян до окупованого Криму. Одного разу французький політик навіть подав до суду за, нібито, погрози на свою адресу. Велику кількість інформації про антиукраїнську діяльність Тьєрі Маріані зібрав і «Центр Миротворець».

Що ж стосується Росії, то там Маріані «дуже люблять». В першу чергу його дружина – Ірина Чайхуліна, родом з Єкатеринбургу, з якою він познайомився у московському ресторані в ході одного зі своїх візитів. В подальшому саме заради Ірини він, 48-річний французький політик, кинув свою колишню дружину з дітьми та оженився вдруге у 2006 році. Коли Маріані працював на Ніколя Саркозі, його дружина допомагала у створенні російськомовної версії його сайту. 

З моменту вторгнення на територію суверенної України «зелених чоловічків», Маріані публічно і активно підтримує анексію та вимагає скасувати європейські санкції проти Росії за порушення міжнародного права. В минулому році Кремль навіть вручив йому за це медаль. Будучи депутатом «Національних зборів Франції» від партії «Республіканців», він неодноразово виступав за визнання анексії Криму та зняття санкцій з РФ. Однак, як тільки з'явилася можливість отримати мандат депутата Європарламенту (який йому, ймовірно, пролобіювали росіяни), він одразу ж зрадив колег по партії та перейшов до «Національного фронту» Ле Пен, від якого і був обраний у найвищий представницький орган Євросоюзу.

Після обрання до Європарламенту Маріані вступив до групи ІД, яку організував ще один палкий друг Путіна – Маттео Сальвіні. Той, так само як і Ле Пен, отримував від Кремля гроші на свою політичну діяльність. Окрім лепенівського «Національного фронту», до групи Сальвіні входять «Ліга півночі» (Італія) та «Альтернатива для Німеччини». Слід очікувати, що новий політичний альянс популістів у Європарламенті продовжить посилено лобіювати зняття санкцій з Росії за окупацію Криму.

Навіщо Путіну ЄФД?

Стара, як світ, політична технологія «не можеш перемогти – дискредитуй» була використана росіянами і в цьому випадку. Очевидно, що діяльність фонду дошкуляє Кремлю, коли вони вже на офіційному рівні визнали організацію «небажаною в Росії». Однак, з діяльністю ЄФД в Україні та інших країнах зробити щось не так і легко. Саме тому, і була розроблена операція по дискредитації, яка у підручниках пропаганди має назву «принцип тухлого оселедця».

Полягає цей принцип у тому, що причепивши «тухлого оселедця» до чогось хорошого, «щось хороше» починає тхнути як цілком звичайний оселедець. Іншими словами, факт присутності Маріані у наглядовій раді фонду жодним чином не вплине на його роботу. Однак, судячи з поправок до документів Європарламенту, Маріані має чітке завдання дискредитувати його діяльність. Причому, ця дискредитація має здійснюватися і шляхом самої його присутності у складі організації, яка негативно впливає на репутацію фонду, зокрема, в Україні.

Тобто, одним з завдань Кремля є дискредитувати фонд в очах українців та завадити його активній діяльності в Україні. Кинути їм в очі того самого «тухлого оселедця» та чекати на першу емоційну реакцію, на кшталт «доколє?». Не виключено, що саме з цією метою інформація про присутність Маріані у складі наглядової ради і була масово поширена через сім місяців після фактичного призначення. Та і французький ресурс Mediapart, що став першоджерелом, вже давно потрапляв на очі у моніторингах у досить «цікавих» ситуаціях.

Таку гіпотезу частково підтверджує і Олег Овчаренко, представник громадської організації «Європейський клуб» з Кременчука, який мав досвід співпраці з ЄФД. На його думку, на регіональному рівні можуть отримати посилене розповсюдження тез про «зовнішнє управління», які вже тривалий час поширюються телеканалами Медведчука в контексті «боротьби з соросятами».

Олег Овчаренко зауважує, що поширення інформації про зв'язок члена наглядової ради фонду з Путіним та анексією Криму буде мати своїм наслідком і зниження довіри до представників громадських організацій: «Бо ніхто ж не буде розбиратися - є зовнішній вплив, чи немає, як і, чи друг Путіна впливає на громадсьий сектор в Україні?.. Громадянин хоче простих відповідей на складні питання. Я боюся найбільше посилення узагальнень і спрощень у сприйнятті донорів і філософії міжнародної технічної допомоги, і стигматизації грантоотримувачів ЄФД після такого призначення».

Директор Харківського кризового центру «Накипело» Наталя Курдюкова розповідає, що її організація почала співпрацювати с EED ще в 2017 році, коли завдяки emergency гранту буквально змогли утриматися на плаву. За словами Наталі, не все було рівно в стосунках, але наразі результати співпраці говорять самі за себе. «Судячи з усього, нове призначення якщо і не буде впливати на принципові рішення по розподіленню коштів фонду, але матиме свої наслідки. І дивно, що члени управлінської ради виправдовуються тим, що він «у меншості», – стверджує Курдюкова.

Голова «Накипело» впевнена: удар уже нанесено. Нині дехто з тих, хто вже має підтримку від EED, або планує її отримати, тричі подумає – чи є сенс йти на такий дивний компроміс. А ще фонд формується завдяки фінансовій підтримці кількох країн. Чи може таке призначення вплинути на участь цих держав? Дуже вірогідно.

Не можна, також, не відмітити, що європейці вже вкотре стали жертвами своєї недалекоглядності та безпечності. Ми постійно говоримо про ризики експансії путінської політичної корупції у європейські представницькі органи. Натомість, європейці зверхньо та поблажливо посилаються на міць їхніх демократичних інституцій. Однак, присутність путінського друга у наглядовій раді ЄФД наочно говорить про те, що славнозвісні цінності та інституції жодним чином не захищають європейські організації від інструментів гібридної війни. І якщо до складу наглядової ради зміг пролізти один путінець, то де гарантії, що в наступному складі їх не буде вже 5, або 10?

Саме тому, замовчувати ці факти та не звертати на них увагу у зв'язку з малозначимістю є контрпродуктивним та досить небезпечним. Оскільки мова йде не тільки про Україну, а про розуміння і стан демократичних підвалин усього європейського суспільства. Тільки від нас залежить, чи зможе Путін поволі але вірно корумпувати усі «інституції», якими так пишаються європейці?