Перейти к основному содержанию

Що не так із законом про кримінальну відповідальність за контрабанду лісу?

Про ситуацію навколо закону №5495. Того, що про вирубку лісу і на який Президент наклав вето
Источник

Президент України Петро Порошенко ветував закон, який пропонує запровадити кримінальну відповідальність за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Крім того, документ передбачає кримінальну відповідальність до 12 років позбавлення волі за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Проте не ці моменти стали причиною вето. «Радіо Свобода» з’ясовувало, що не так із законом та чи потрібен він узагалі.

Тема «контрабанди», як помилково називають незаконне перевезення через митний кордон, українського лісу настільки популярна, що про неї говорять усі – від найвищих посадовців до найрізноманітніших активістів, екологів і навіть співаків.

Лісників звинувачують у незаконній вирубці здорового лісу, ті, своєю чергою, заявляють про тиск на лісову галузь.

Із 2016 року в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. Водночас Європейський союз вимагає скасування цього документа.

Про що йдеться в законі?

На початку липня народні депутати проголосували за законопроект № 5495.

Він передбачає посилення відповідальності за незаконне вивезення лісу та передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини в Україні не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

Також документ посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень.

Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг становити від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватися від 15 до 30. Для посадовців максимальна сума штрафу може становити 75–150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.

Серед авторів законопроекту – Олег Ляшко, Віктор Галасюк, Борислав Розенблат, Максим Єфімов, Олександра Кужель та інші.

Загалом за ухвалення цього законопроекту, як і за введення мораторію на експорт лісу-кругляка 2016 року, найактивніше вболіває Радикальна партія Олега Ляшка.

Чому президент наклав вето на цей закон?

Президент України Петро Порошенко ветував законопроект – повернув документ зі своїми пропозиціями.

В Адміністрації Президента наголосили, що президент підпише закон після того, як парламент внесе відповідні зміни до нього. А саме – вилучить заборону вивезення з України деревини паливної.


Президент Петро Порошенко

У пропозиціях президента зазначено, що цей пункт порушує міжнародні зобов’язання України, взяті згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Ці документи вказують на те, що Україна не може встановлювати «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів».

Своєю чергою, віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе на своїй сторінці в мережі Facebook пояснила власну позицію щодо законопроекту № 5495.

«Українські популісти пробили чергове дно. Огидно від реакції критиків президента на його вето з пропозиціями на закон № 5495, яким "заслужені рятівники лісів" знову хочуть убити двох зайців: посприяти зароблянню брудних грошей і створити проблеми в наших відносинах з ЄС», – мовиться в повідомленні.

Українські популісти пробили чергове дно. Огидно від реакції критиків Президента на його вето з пропозиціями на закон №...

Publiée par Ivanna Klympush-Tsintsadze sur Mardi 24 juillet 2018

За її словами, через мораторій на експорт лісу-кругляка лісова галузь пішла в тінь, через це з України виїжджають дрова, а в ЄС уже потрапляють кругляком, натомість українські виробники і далі скаржаться на брак сировини через відсутність прозорого ринку.

«Президент чітко вказав на причини свого рішення, а саме на грубе порушення наших угод із СОТ і ЄС, яке ви таки просунули між першим і другим читанням закону без будь-яких консультацій і обговорень, поводячись, як слон у крамниці з посудом, а не як цивілізований учасник міжнародних відносин», – написала віце-прем’єр-міністр.

Як відреагували автори закону на президентське вето?

Після того, як Петро Порошенко ветував законопроект № 5495, а Іванна Климпуш-Цинцадзе написала про реакцію критиків президента, автори законопроекту також висловилися.

Віктор Галасюк, зокрема, наголосив, що мораторій сприяв збільшенню приватних інвестицій.

«Коли лише один європейський інвестор вкладає понад 1,5 млрд грн в українську деревообробку – хіба це не приклад успішної дії мораторію? Чи комусь не подобаються приватні інвестиції і їм краще продовжувати набирати кабальні кредити МВФ і ЄС?» – написав Галасюк.

УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС АБО ДРУЖБА З ЄС Я б взагалі не реагував на цю безсовісну брехню.... Якби не нові заяви...

Publiée par Viktor Halasiuk sur Mercredi 25 juillet 2018

Народний депутат також заявив, що мораторій не порушує міжнародних угод, а «контрабанду лісу-кругляка з України заохочують європейські компанії та покривають українська влада й уряди ЄС».

«Вето президента на заборону експорту дров, під виглядом яких у ЄС незаконно везуть український ліс, – великий подарунок "чорним лісникам", контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому», – написав Галасюк.

Позиція Держлісагентства та пояснення незаконного експорту

Державне лісове агентство підтримує ухвалення законопроекту № 5495 лише частково – в питанні підвищення кримінальної відповідальності. Водночас там мають зауваження щодо мораторію на дрова.

Лісівники стверджують, що на лісову галузь іде системна атака, хоча рубки й експорт відбуваються згідно із законодавством.

«Код митної класифікації встановлює митник. Якщо дерево йшло на експорт, то це питання до митників, чому вони випускали таку продукцію», – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.

За його словами, Україна експортує лише низькоякісні сорти деревини, яких в Україні не переробляють. Натомість під час експорту трапляється різниця у класифікації.

«Маємо враховувати, що в нас немає уніфікованих норм із законами ЄС. Європа має чотири класи (a, b, c, d) якості деревини, а ми – три. Під клас D не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Ділового лісу ніхто не вивозив. Це не діловий ліс, а низькоякісні сорти, які підходять під категорію дров паливних. Таке визначення є за радянським ГОСТом, яким ми користуємося», – сказав Бондар.

Щодо заборони експорту паливної деревини Володимир Бондар наголошує, що в законі мова йде не лише про дрова, а й про їхні похідні: щепу, пелети, колоті дрова, які зараз в Україні переробляють.

«Це дороге обладнання, яке було завезено в Україну. І якщо, наприклад, брати Закарпатську область, зокрема, то, наскільки мені зрозуміло, понад 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані як діловий ліс. Тому, мені здається, ці речі треба поправити в законі й винести їх із-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці», – зазначив Бондар.

Водночас 23 липня в Державній фіскальній службі заявили, що протягом шести місяців 2018 року через незаконне переміщення лісоматеріалів (кругляка) порушили 39 справ на загальну суму 35 мільйонів гривень.

Виконувач обов’язків заступника голови ДФС Віктор Кривіцький повідомив, що впродовж минулого року було порушено 163 справи на загальну суму 20 мільйонів гривень.


Виконувач обов’язків заступника голови Державної фіскальної служби Віктор Кривіцький

«За минулий рік вивезено понад мільйон тонн паливної деревини. До країн ЄС із початку цього року вивезено майже 660 тисяч тонн паливної деревини. При цьому приблизно 90% експорту такого товару здійснюється державними підприємствами – лісовими господарствами», – сказав Кривіцький.

Він зауважив, що основним ризиком під час вивезення підприємцями за межі України кругляка є внесення неправдивих відомостей щодо характеристик товару до сертифіката про походження.

За що ж кримінальна відповідальність?

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що «контрабандисти варварськи знищують українські ліси», а щоб їх зупинити, треба провести облік і з’ясувати, які лісгоспи займаються контрабандою.

Контрабандисти варварськи знищують українські ліси

‼ Контрабандисти варварськи знищують українські ліси. Прекрасну деревину вивозять як дрова. Зібрав представників МінАПК, Нацполіції, ДФС, Держаудитслужби, "Укрзалізниці", щоб скоординувати дії всіх відповідальних відомств та розібратись з цим безладом. ➡ Об’єднаними зусиллями проведемо аудит всіх лісогосподарств, щоб з’ясувати, скільки вирублено лісу, скільки експортовано, скільки втратила держава. Але найголовніше, чітко визначимо, скільки лісу втрачено, щоб розпочати його відновлення. ➡ Також обов’язково з’ясуємо, які лісгоспи займаються контрабандою, хто конкретно давав висновок про деревину, які люди її випускали. Ми зможемо прослідкувати весь ланцюг змови. ➡ Для цього залучимо "Укрзалізницю", щоб робити фотофіксацію вивезення лісу. Знімки всіх вагонів надходитимуть у Нацполіцію, ДФС, Держаудитслужбу. Я певен, що ці справи будуть дуже гучними та публічними, що допоможе навести порядок. #УрядГройсмана Сергій Білан Євген Кравцов Lidiia Gavrilova Максим Мартинюк Віктор Кривіцький

Publiée par Volodymyr Groysman sur Lundi 23 juillet 2018

Запропонований закон № 5495 пропонує внести зміни до статті 201 Кримінального кодексу України – переміщення через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів.

Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін вважає документ недостатньо логічним, бо він передбачає кримінальну відповідальність за незаконне вивезення деревини, але адміністративну – за незаконну вирубку.

З іншого боку, експерт зазначає, що для збереження лісів треба не обмежувати експорт загалом, а налагодити облік вирубок – чітко прописати процедуру вирубки та продажу, – а також створити прозорі механізми формування вартості деревини.

«Законопроект хоче обмежити внутрішнє споживання деревини до 25 мільйонів кубічних метрів. Однак наразі вирубують на рік до 20 мільйонів, але з них лише 7 – це та ділова деревина, про яку всі говорять. Тобто цифра, яку пропонує законопроект, фактично втричі перевищує ту деревину, яка всіх цікавить», – каже Бутін.

Крім того, наголошує експерт, в Україні немає налаштованої технології, за якою можна буде порахувати внутрішнє споживання деревини.

© Радіо Свобода, 2018 | Усі права захищені.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...