Балтійські 72 години
Примітка редакції. Якщо у тебе хороші союзники, чи здатен ти протриматися до їх прибуття? Наш автор — про те, що завжди забувають експерти.
Хоч би якими крутими вважали твоїх суміжників (за кадром чути регіт), хоч би якими повними були твої резерви — швидше за все, перший удар ворога ти зустрінеш власними силами й засобами. Такі реалії війни.
Тож я вирішив написати невеликий текст про країни НАТО, які зазвичай оцінюють лише як складову великого і сильного Альянсу. Це і правильно, і оманливо водночас. Так, сили є, і вони вражають, але їх для початку доведеться зібрати і перекинути на потрібний напрямок.
Поки їх збирають, ти тримаєш удар. Або на твоїх плечах ворог вривається вглиб твоєї смуги.
Оцінювати Естонію, Литву і Латвію суто за військовими бюджетами я теж не рекомендую. Якщо просто зараз ці три держави підпишуть контракти зі зброярами хоч на мільярди доларів, результат надійде суттєво згодом. Тож виходить, що гарними сумами і бюджетами ми самі собі створюємо ілюзію: буцімто гроші заплачені вже зараз, і результат буде так само. Це не так.
Естонія заявила про плани вийти на оборонні витрати у розмірі 5,4% ВВП. Литва не надто відстає, у неї приціл на 5,3;%. Латвія хоче вийти на 5% ВВП. Якщо рахувати разом, держави заплатять 12,2 млрд євро за програмою ЄС SAFE.
Заплатять зараз, а я про що казав? Якщо ворог увірветься, він не стане чекати, коли ці контракти будуть реалізовані й повернуться до країн Балтії в еквіваленті зброї чи військової техніки.
Беріть за орієнтир три перші доби активних бойових дій. Ось там дійсно не захочеться розглядати поставки 2028 року, нехай і оплачені торік.
Із трьох країн Балтії Естонія має найбільш послідовну модель розвитку армії. Тут загальний призов не скасовували, а військо побудоване навколо резерву. Сухопутні війська мають близько 4 тисяч бійців і 40 тисяч резерву. Якщо дивитися суто на резерв, у його складі близько 4 тисяч бійців перебувають у постійній готовності. Також є місцеві добровольчі формування Кайтселійт, тобто легка піхота.
Перші шість HIMARS для Естонії були відвантажені ще в січні 2025 року. Їх ми вже можемо врахувати. А додаткові пускові установки, які естонська армія чекає у 2027 році — поки що ні. У плані ППО ситуація схожа. Один комплекс IRIS-T SLM вже є, ще два таких очікуються наступного року.
Також слід зазначити, що всі переваги Естонії не можуть перекрити її суто географічного недоліку. Оперативного простору тут немає. Від кордону з Росією до поразки менше 200 км, якщо правильно підбирати маршрути. З іншого боку, 72 години можна і протриматися, якщо план оборони вже пишеться (хотілося б у це вірити).
Другою в Балтії для мене є Литва. Вона єдиною з трійці перейшла на дивізії. Крім того, у державі працює призовна система, за цей рік її пройдуть ще 5000 строковиків. Крім того, Литві більше за Естонію пощастило з географією: вона має певну глибину.
Латвія має 6000 бійців в армії, не провела реформу війська, а призов відновила лише два роки тому, тож ще не може розраховувати на велику кількість навчених резервістів. Не бачу сенсу писати про неї оптимістичні нотатки. Нехай краще Латвія змусить про це говорити, коли щось покаже (все ж таки держава отримала сплеск рекрутів-добровольців, хоча це й смішні для нас 1560 бійців).
Нам завжди кажуть, що не можна недооцінювати противника. Так, це чиста правда. Але я хотів би зауважити, що так само не бажано переоцінювати свої спроможності окремо від союзників.
Давайте поговоримо на прикладі самих себе. Україна вже показала, що вміє тримати свою ЛБЗ, коли союзники їй допомагають озброєнням і грошима, хоч на фронті фізично й не присутні. Є свої переваги і свої недоліки, як і в будь-якої іншої держави. Можливо, за інших географічних умов нам не довелося б тримати аж настільки велике військо. А може, й ні.
Я не пишу, що СОУ вже беруть штурмом Смоленськ. Але можу констатувати, що СОУ чудово тримають свою смугу відповідальності, як для армії без реального системного кадрового поповнення. Це твереза оцінка без кидання шапками. То що скажуть інші?
Чи можуть так триматися країни Балтії? Скільки часу вони можуть воювати на самоті, чекаючи союзників? І чи збігається ця готовність із готовністю даних союзників?
Судячи з усього, доведеться нам дізнатися і про це.