Перейти до основного вмісту

Благодійний сепаратизм по-закарпатськи

Сепаратизм по-закарпатськи - він такий... Невимовно «благодійний», що зуби боліти починають. Далі розповість Ігор Сірко.

Чи знаєте ви, що в нашій країні безліч селян уміють розробляти бізнес-плани? Ми теж не знали, поки не ознайомилися з мікрогрантами від одного досить цікавого благодійного фонду. Це ж не жарти — бізнес-плани на загальну суму в 750 мільйонів гривень на 3 роки! Від, здавалося б, звичайного належним чином зареєстрованого благодійного фонду.

Вимогами до отримання безповоротної фінансової допомоги (приблизно 10 тис. євро на одну особу, відповідно до бізнес-плану), зазвичай, неофіційно, є знання угорської мови, знання культури, наявність у власності земельної ділянки та громадянство… ні, не лише українське.

Пам’ятаєте, як за Карпатами у футбол грали? Так от, сьогодні хочу звернути увагу на того, без чиєї допомоги навряд чи змогли зіграти у футбол нашими законами. І знаєте, не думаю, що тільки у футбол нашими законами грають!..

Благодійний фонд «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде» заснований з метою надання соціальної допомоги різного плану угорським амбіціям на території України: безліч програм з надання фінансової допомоги майже в усьому — від допомоги на ведення господарства до допомоги малому та середньому бізнесу. Щоправда, кінцевими бенефіціарами зазвичай є громадяни України з другим громадянством Угорщини. Гроші на всю цю «допомогу» наш Фонд бере-просить-отримує, відповідно, з угорських установ, організацій та навіть, державного бюджету Угорщини!

Благодійним фондом у період 2016-2018 років перераховано на користь українських суб’єктів господарювання понад 750 млн грн! Офіційно Фонд створено групою осіб, фактично контролюється тільки кількома впливовими очільниками закарпатських угорців — Василем Брензовичем, Йосипом Борто, Ільдіко Орос….

Так званим тім-лідером та керуючим менеджером Фонду за фактом є Маріанна Беркі. Хто ж керує фондом з обігом понад 750 млн грн? Молода дівчина, з «нульовою» біографією, нічим себе не заплямувала, ніяких скандалів, мінімум інформації. Подейкують, що її батьки перебувають у дружніх відносинах з самим Брензовичем, тому все й відбулося.

До речі, Фонд «Еган Еде» на папері є організацією неприбутковою. А в реальності? Розберемо ситуацію.

Фонд обіцяє, що конкурсант отримає 10 тисяч євро. Супер! Якщо читати умови детальніше — там уже йдеться про 8 тисяч. Адже 2 тисячі треба сплатити самому. Таких конкурсантів на один грант більше одного, тож і маємо — мінімум більше 2 тисяч євро лишається у Фонді. У вигляді чого? Хоч і оформляють це, скоріше за все, як благодійний внесок, проте замисліться… Що за благодійність треба платити, щоб допустили до конкурсу? Це просто чергова схема з введення в оману української правової системи.

Далі конкурсант надає бізнес-план, збирає докупи документи. Як звичайний селянин, хіба що вундеркінд, може написати бізнес-план, правильно оформити всі документи та навіть просто правильно зареєструвати фізичну особу-підприємця? І тут за справу беруться професійні посередники. Та не просто посередники, а ті самі, яких «порадили» з КМКС («ТУКЗ» — товариство угорської культури Закарпаття, громадська організація на чолі з тим самим ж Василем Брензовичем — збіг? Не думаю). І знаєте, це теж не безкоштовно. І платити треба не мало, і готівкою. Так би мовити «в конверті» (народний спосіб ухилення від сплати податків).

Та чекайте, з першого погляду це схема наживи на простих селянах. Та за фактом — місцеві осередки КМКСу направляють зібрані групи місцевих жителів у Фонд для участі у конкурсі, а за допомогою посередників повністю керують всім процесом проходження конкурсу, на всіх етапах. Все робиться під простим прикриттям надання інформаційних та консультаційних послуг.

Документи для участі у конкурсі складають українською та угорською мовами, та подають чотири пакети документів — конкурсанту, банківському відділенню, самому Фонду та…. Для кого четвертий? Кажуть, що в Будапешт. За фактом та скоріше за все – до КМКСу, де й вирішують, кому ж дати бажані гроші. І якраз до цього, четвертого, пакету можна (та й треба, якщо є, хоча сам Фонд про це пише на своєму сайті) додати офіційно отримані угорські документи — посвідку закордонного угорця та угорський паспорт («утлевел»). Ось і маємо благодійний сепаратизм на свою голову.

За допомогою посередників-контролерів учасник швидко обирає програму для участі, майже під копірку робить пакет документів, де треба — підроблює, та, після всієї процедури, отримує гроші. І все — ФОП можна закривати, державна реєстрація більше не потрібна. Це при тому, що за умовами самого Фонду, фізична особа-підприємець після отримання коштів має 5 років здійснювати передбачену умовами фінансування підприємницьку діяльність. За бізнес-планом, ага. За отриманими даними, таких «закритих» ФОПів майже третина від усіх отримувачів допомоги від «Еган Еде».

Фактично вказані «закриті» ФОПи — використані люди, які навіть не знають конкурсних умов благодійного фонду; документів, що необхідно подавати до нього; а також де ці документи отримувати; як здійснити державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та як її припинити, та й певно, що вони брали участь у цьому — теж до кінця не розуміють, а то й навіть не знають.

До таких «тих, хто не розуміє», належать селяни, що за машину дров чи інші матеріальні блага на селі дали свої особисті документи для гри у благодійність. Також використовують документи заробітчан та людей, що за певних обставин тривалий термін перебувають за кордоном.

Це доволі зручно — людина на заробітках, залишила власні документи, може там якусь довіреність зробила, щоб можна було представляти її інтереси в органах влади та Фонді. Ніхто й питати в такому випадку нічого не буде — оформили швиденько, гроші до кишені.

Зловживань багато. Фантазія у благодійників гарна, тож вичерпного переліку підставних конкурсантів не може бути.

З переможцями зазвичай проводять інструктаж: «Як будуть питати з податкової — відповідь «нем тудом» (угорськ. — «не розумію»). А ще можна всім розповісти, що українська влада вчиняє тиск на «бідних» підприємців, та не просто «тиск», а тиск за етнічною ознакою!» Таким чином, всі вказані категорії отримувачів безповоротної допомоги податків від отриманих з Фонду доходів до українського бюджету не сплачують (хоча цього прямо вимагає Закон).

А спробуйте не сплатити податки в Угорщини? У Європі несплата податків — найгірший серед смертних гріхів, накладуть величезний штраф. І спробуй не сплатити штраф — прийдуть й опишуть майно. Все чітко та просто, ніхто навіть не буде про щось слухати.

Прикриватись «тиском» влади, дуже зручно і в інших питаннях, як наприклад, служба в армії. Адже бажаючих нести службу у Збройних Силах України серед етнічних угорців Закарпаття практично немає.

Вигідно займати подвійну позицію. Отримувати гроші з Будапешту на правах «бідного» родича та з українського бюджету на правах повноправного громадянина.

Насправді ж усі ці розмови про автономію, мову й утиски простих угорців Закарпаття — профанація і фікція, створені для банального прикриття фінансової піраміди, якою є фонд «Еган Еде».

Про факт відсутності мети діяльності Фонду як такого свідчить відсутність контролю за освоєнням коштів. Скільки витрачено та на які цілі — нікому невідомо. Публічність відсутня. Фонд жодного разу не скаржився до правоохоронців або суду щодо неправомірних дій отримувачів, хоча вони наявні і перебувають на поверхні. І це дивно, адже за законом фонд не може порушувати свої статутні цілі!

Ось такий благодійний регіональний розвиток по-угорські, по-закарпатськи… Та дивіться глибше, незважаючи на форму простої фінансової піраміди, використання «соціальних» коштів здійснюється у власних інтересах Угорщини з підтримки на території Закарпатської області лояльного населення, формування в окремих районах проугорської громадської думки.

З урахуванням того, що БФ «КМКС» має однакову символіку та гасла з однойменною політичною партією — «КМКС» Партія угорців України, фактично здійснюється зміна політичної прихильності частки населення області на користь політичної партії, що сповідує «Угорську мрію» за кошти державного бюджету Угорщини. Виходить, що прямо-непрямо, проте розпалюється очевидна загроза нашій територіальній цілісності та суверенності. Як вам такий благодійний сепаратизм?

І хоча у законодавстві Європейського Союзу існує певна заборона здійснювати фінансування групи людей на окремій території за етнічною ознакою, якщо це не стосується, наприклад, біженців. Не думаю, що керівники країн ЄС, які є фінансовими донорами самої Угорщини, знають про вказані факти. Не думаю, що їм сподобається, що за кошти платників податків країн ЄС, Угорщиною на Закарпатті можуть вирішуватися власні «імперські» амбіції, створюватися фінансові піраміди з багатомільйонними оборудками «чорних» євро, за рахунок яких збагачується місцева політична еліта та безпідставно порушається етнічне питання, якого за фактом немає.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.
''отсканируй
и помоги редакции