Блокчейн — рішення неіснуючої проблеми. Два стільці для програміста

Переклад: Олексій Іванов

Уявіть собі залу, у якій знаходиться величезна кількість програмістів. Всі вони сидять на складних стільцях, перед кожним — складаний столик з ноутбуком. Перед ними освітлена синьо-фіолетовим світлом сцена, на яку виходить чоловік.

«Сім сотень блокчейнерів» — починає він свій виступ, звертаючись до кожного в аудиторії. «Автоматичне машинне навчання» — продовжує оратор, поступово підвищуючи голос. «Передача енергії! Охорона здоров’я! Громадська безпека! Майбутнє пенсійних виплат!»

Ми знаходимось на Blockchaingers Hackathon 2018 у Гронінгені, Нідерланди. За словами спікерів, тут відбувалось щось дуже-дуже важливе. Трохи раніше голос, схожий на озвучення трейлерів до кінострічок, запитав присутніх, чи можуть вони уявити, що прямо тут, прямо зараз, у цій кімнаті, вони знайдуть розв'язання проблем, яке змінить «мільйони життів». На тлі у відео, яке супроводжувало виступ, одночасно з цими словами показали вибух планети.

Потім з’явився міністр внутрішніх справ Нідерландів Реймонд Кнопс, вдягнений у чорну толстовку, відповідно до технарської культури. Він мав статус «суперакселератора», хоч би що це означало. За його словами, «усі відчувають, що блокчейн повністю змінить державне управління».

Останні кілька років я багато чув про блокчейн. А хто не чув? Це слово було всюди.

Впевнений, що не в мене одного з’являлось запитання: заради Бога, а що ж все таки весь цей «блокчейн» означає? Що у ньому такого революційного? Яку проблему він вирішує?

Ось чому я написав цю статтю. Маю одразу попередити, що це буде дивна подорож у нікуди. Я ще ніколи не зустрічав такої великої кількості розумних слів, які б так мало значили. Ніколи не стикався з такою роздутою фігурою, яка б виявлялась настільки малою при детальному ознайомленні. І я ніколи не бачив, щоб люди так відчайдушно намагались знайти проблему, яку можна було б вирішити за допомогою створеного ними засобу.

«Агенти змін» у маленькому голландському місті

У Зюйдхорні (Zuidhorn), маленькому містечку з населенням менше 8000 мешканців, розташованому на північному сході Нідерландів, ніхто ніколи не чув про блокчейн.

«Ми знали лише, що це щось значне і воно може змінити все», — сказав в інтерв’ю голландському журналу місцевий чиновник. «Ми могли сидіти та чекати, а могли стати і піти вперед».

Влада міста обрала другий варіант. Було прийнято рішення «перевести на блокчейн» видачу матеріальної допомоги для дітей. Maarten Veldhuijs, студент та ентузіаст блокчейну, почав працювати над проектом у муніципалітеті.

Першим його завданням було пояснити, що таке «блокчейн». Коли я запитав його, він сказав, що це «система, яку неможливо зупинити», «фактично сила природи», або «децентралізований алгоритм прийняття рішень». Врешті-решт він визнав, що це досить важко пояснити. «Я сказав Зюйдхорну: «Давайте я напишу вам програму, а там ви самі зрозумієте».

Так вони і зробили.

До пакету допомоги входив велосипед, білети до театру та кіно та інші речі. У минулому адміністрування чеків та рахунків було справжнім бюрократичним кошмаром. Але завдяки написаній Мартином програмі все стало просто: у магазині ви скануєте код, отримуєте велосипед, а власнику надходять гроші.

Раптом маленьке місто було проголошено «світовим передовиком у галузі технологій блокчейну». Воно привернуло до себе міжнародну увагу та навіть отримало нагороди: приз для піонерів у комунальній сфері, номінацію на кращий IT-проект та нагороду за громадську службу.

Ставлення місцевих чиновників ставало дедалі оптимістичнішим. Velthuijs та його команда «студентів» виглядали тими, хто змінює світ. Втім, цей термін звучить недостатньо поважно. Деякі люди у місті почали називати їх «агентами змін».

Як це працює?

Так-так, агенти змін, революція, все тече і все змінюється. Але що таке блокчейн?

В основі блокчейну лежить книга записів, для кращого розуміння її можна уявити, як файл Excel з однією таблицею. Іншими словами, це просто новий спосіб збереження даних. У традиційних базах даних зазвичай є якась одна людина, призначена головною: вона вирішує, хто має доступ до даних, хто має право додавати нові записи, редагувати або видаляти їх. У блокчейні все інакше: головного немає, змінювати та видаляти нічого не можна, можна лише переглядати та додавати нову інформацію.

Першим, найвідомішим (і, насправді, єдиним) застосуванням технології блокчейну став біткойн — цифрова валюта, яка дозволяє переказувати гроші від одного користувача до іншого без втручання банку.

Як вона працює? Уявіть собі, що треба переказати гроші від Джессі до Джеймса. Банки вміють це робити. Спочатку банк виконує всі необхідні перевірки: чи досить грошей на рахунку, чи існує зазначений рахунок тощо, а потім записує у власній базі даних, що гроші переказано від Джессі до Джеймса.

У випадку біткойну все трохи складніше. Ви анонсуєте платіж у чомусь, що нагадує гігантський чат: «один біткойн від Джессі до Джеймса!» Потім у справу вступають так звані майнери — користувачі, які збирають інформацію про транзакції у маленькі блоки.

Для того щоб додати блоки транзакцій до публічного реєстру блокчейну, майнерам потрібно розв’язати складний пазл. Фактично вони мають вгадати одне дуже велике число з довжелезного списку можливих варіантів. Вирішення пазлу займає близько 10 хвилин, а якщо його вирішити швидше (наприклад, якщо для вирішення застосували краще обладнання), він автоматично стає складнішим.

Після розв’язання майнери додають транзакції до останньої версії реєстру блокчейну, яку вони зберігають локально. Потім у чаті публікується оголошення: «Дивіться, ми розв’язали!» Усі можуть пересвідчитись, що розв’язок є коректним, після цього всі вносять зміни до своїх версій реєстру. Вуаля! Транзакцію виконано. Як винагороду за свою роботу майнери отримують частинки біткойнів.

А що за загадка?

Навіщо потрібна загадка? Якби усі поводились чесно, можна було б обійтись без неї. Але уявіть, що хтось спробує перевести гроші двічі. Тобто я одночасно кажу Джеймсу та Джону: «Даю вам біткойн». Хтось повинен впевнитись, що операція можлива, і це роблять майнери. Вони займаються тим, що у звичайному переказі виконує банк: вирішують, чи можливе проведення транзакції.

Звісно, якщо я змовлюся з майнером, ми можемо спробувати обманути систему. Але інші люди помітять спробу обману і відмовляться оновлювати блокчейн. Таким чином майнер-зловмисник, який витратив ресурси на вирішення загадки, нічого не отримає. Оскільки пошук вирішення потребує значних ресурсів, обманювати невигідно, краще грати за правилами.

Все це досить неефективно. Речі були б набагато простішими, якби існувала якась особа, якій ви довіряєте зберігання даних (наприклад, банк). Однак винахідник біткойну Сатоші Накамото нікому не довіряв. Він вважав банки злом, бо вони могли б прибрати усі гроші з вашого рахунку. Саме тому він створив біткойн.

Дійсно, біткойн існує і непогано почувається — за останніми даними, у світі створено близько 1855 криптовалют, які працюють за цим принципом.

Втім, успіх біткойну далеко не повний. З певних, і досить вагомих, причин дуже мало магазинів погоджуються з ним працювати. Операції проводяться дуже повільно (від дев’яти хвилин до дев’яти днів), а виконувати їх дуже незручно (спробуйте, відкриття жорсткої пластикової упаковки канцелярськими ножицями є набагато простішим). Також валюта є нестабільною — станом на 21 серпня 2020 року ціна на біткойн зросла до 17000 євро, потім впала до 3000, зараз знову виросла до 10000.

Варто зазначити, що нам так і не вдалося досягти децентралізованої утопії, про яку мріяв Накамото. За іронією долі, нині існує три майнінгові пули — це компанії, що заповнюють серверами приміщення, орендовані на Алясці або деінде за полярним колом. Вони втрьох відповідають за генерацію більше половини новостворених біткойнів¹, і також за перевірку нових транзакцій.

Біткойн завжди був успішним для спекулянтів. Ті, хто купив валюти вартістю у двадцять євро на початку, зараз мають досить грошей, щоб здійснити кілька навколосвітніх подорожей.

Повернімося до блокчейну — стійкої до зламу технології, яка приносить раптове багатство і завдяки цьому постійно з’являється в новинах. Чиновники, управлінці та консультанти читають у газетах про містичну валюту, яка робить всіх мільйонерами. «О, нам теж варто спробувати», — думають вони. Однак із біткойном можна не так уже й багато зробити, інша справа блокчейн-технологія, на якій побудований біткойн, а це дуже круто.

Блокчейн підсумовує ідею біткойну: треба позбутись не лише банків, а ще й реєстрів власності на землю, машин для голосування, страхових компаній, Фейсбуку, Уберу, Амазону, благодійних фондів, порноіндустрії, урядових організацій та бізнесу в цілому. Вони всі стали непотрібними завдяки блокчейну. Влада користувачам!

Індустрія обсягом у 600 мільйонів євро

Тим часом, у 2018 році Bloomberg оцінював вартість індустрії блокчейну у 700 мільйонів доларів (понад 600 мільйонів євро). Великі компанії, такі як IBM, Microsoft та Accenture, створили підрозділи, які займаються розробкою цієї революційної технології. У Нідерландах для інновацій у сфері блокчейну було створено усі можливості².

Проблема в тому, що реальність відрізняється від обіцянок, і поки що найкращим чином блокчейн показує себе лише на презентаціях у PowerPoint. Дослідження Bloomberg показало, що більшість проектів не йдуть далі стадії прес-релізів. Реєстр прав землевласності у Гондурасі мав перейти на блокчейн — але ці плани було відкладено. Біржа Nasdaq збиралась щось таке робити на блокчейні — але так нічого й не зробила. Голландський Центральний Банк? Ні. За даними аналітиків Deloitte, більше 86 тисяч блокчейн-проектів було започатковано, станом на кінець 2017 року 92% з них були покинуті.

Чому їх вирішили припинити? Досвідчений (а тому колишній) розробник блокчейну Mark van Cuijk пояснює це так: «Можна використовувати вилковий підіймач, щоб покласти пакунок з шістьма банками пива у холодильник, але вийде не дуже ефективно».

Можна виділити кілька проблем. По-перше, технологія запису всього суперечить законам Євросоюзу, які стосуються права на забуття. Якщо вже щось було додано до блокчейну, його не видалити. Наприклад, зловмисні користувачі додали до блокчейну сотні посилань на насильство над дітьми та порно як помсту (revenge porn)³, і тепер ці дані так і будуть там.

Крім того, блокчейн є не анонімним, а «псевдоанонімним»: особа пов’язується з номером, і якщо хтось зможе пов’язати цей номер із вами, ви попали. Все, що було зроблено з блокчейном, буде видимим для всіх.

Наприклад, людей, яких звинувачують у зламі електронної пошти Гіларі Клінтон, вдалося знайти завдяки біткойн-транзакціям. Також дослідникам з Університету Катару вдалось пов’язати десятки тисяч користувачів біткойну з відповідними профілями у соцмережах. Інше дослідження показало, що за допомогою трекерів на сайтах магазинів можна деанонімізувати ще більше людей.

Через те, що головного немає і ніщо не можна модифікувати, неможливою є корекція помилок. Банк може скасувати платіж, але не біткойн та інші криптовалюти. Все, що було вкрадено, залишиться вкраденим. Біржі біткойнів та звичайні користувачі постійно атакуються хакерами, а також шахраями, які створюють фінансові піраміди⁴. За деякими даними, близько 15% усіх біткойнів було колись вкрадено, і це при тому, що з народження технології не минуло й десяти років.

1 Накамото думав, що складність пазлів буде одна й та сама для всіх. Однак деякі компанії отримують ексклюзивний доступ до спеціалізованого обладнання, дешевої електроенергії та оренди приміщень. В результаті їхні витрати є меншими, а праця стає вигіднішою. Те, що було задумане і створене для децентралізації, знову стало централізованим через перевагу у масштабуванні. З поточним станом децентралізації криптовалют можна ознайомитись тут.

2 Існує Голландська коаліція блокчейну (Dutch Blockchain Coalition), яка започатковує експерименти з місцевими урядовими організаціями, проводить хакатони та займається лобіюванням.

3 За бажанням майнери можуть додавати будь-який текст до блокчейну біткойну. Ці тексти містили посилання на дитячу порнографію та порнопомсту. (дослідження)

4 Відповідно до дослідження Wall Street Journal, чверть інвестиційних фондів такого роду мали ознаки шахрайства.

Далі буде