#Бойове_лідерство_українців
Російські та білоруські солдати знекровлені, морально і психологічно виснажені. Їхній бойовий дух вбитий. Вороги рухаються по Україні колонами як на навчаннях, а насправді потрапляють у пекло.
Вони ошелешені тотальним винищенням, смертю та полоненням. Дороги смердять спаленою бойовою технікою агресорів та їх трупами. Українська земля палає у них під ногами. Їхні ординські підрозділи не здатні просунутись вперед через відсутність постачання, голод та холод.
Найбільше агресора вражає спротив всього українського народу. Російські та білоруські солдати не знають відповідь на питання: «Чому я в Україні?», «Що я тут роблю?», «Де нацисти?» і «Чому мене «демілітаризують, а не я»? У них немає сенсу воювати і це – поразка! На відміну від ворогів українці знають відповідь на питання: "Чому?" і "Навіщо?" – це установка на перемогу.
Кожен українець на своєму місці має відчути себе лідером, бути активним у діях. Знищуйте ворога будь-якими способами на марші, коли просить їсти, або мародерить – за розстріляних ракетами дітей, зруйновані українські міста – Київ, Харків, Охтирку, Волноваху, Маріуполь та інші, за плач матерів та загинувших бойових побратимів.
Світова спільнота також демонструє лідерство в підтримці українців. Тисячі добровольців у повній екіпіровці їдуть до нас допомагати нищити російську сатану. Україні надається велика кількість бойової техніки та озброєння, розвідувальної інформації.
Українці ведуть справедливу війну проти російських та білоруських загарбників. Перемагають їх зараз і переможуть назавжди.
Українці в пеклі війни вчать уроки, написані кров’ю. Кожен з нас нині усвідомлює крихкість свого життя і водночас демонструє силу духу. Найцінніший досвід цивільної людини або військового під час бойових дій – це розуміння універсальності власного лідерства та його принципів:
Забезпечення підтримки, прикриття та просування. Кожна людина та група (від сім’ї, друзів – до громади або військового підрозділу) в складі основної команди (організаційної структури, армії, держави, нації) повинні надавати один одному підтримку. Якщо одна група зазнає невдачі, провал стає долею всіх, а коли перемагає основна команда, перемагає кожен.
Простота. Складність породжує хаос і проблеми, особливо коли щось не спрацьовує (а так на війні трапляється майже завжди). Якщо плани або накази занадто складні, виконавці не розуміють повною мірою сутності завдань і, відповідно, не можуть їх реалізувати. Тому плани та процедури для виконавців повинні бути спрощені настільки, щоб кожен розумів загальний стратегічний задум командування та свою роль у його втіленні.
Стратегічний намір зрозумілий – це боротися за мирне життя рідних, виконувати бойову місію, битися за вільну Україну!
Визначення пріоритетів і досягнення мети. Коли одночасно виникає багато проблем (а саме так часто буває на війні), спроби вирішувати їх паралельно завершуються провалом. Тому важливо абстрагуватися від деталей і чітко визначити пріоритети, що є критично важливими для виконання стратегічної місії, а потім – донести їх до рідних, до тих хто відповідає за прийняття рішень, до своїх бойових побратимів, командирів підрозділів тощо.
Децентралізація командування. Не існує лідерів, які були б здатні керувати всім. Тому необхідно наділяти повноваженнями лідерів на нижчих рівнях. При цьому абсолютно всі (у тому числі й члени твоєї сім’ї або солдати на передовій) повинні розуміти не лише те, що вони повинні робити, але також і те, чому вони виконують саме це завдання, тобто його сенс.
Раніше цілком звичайні люди під час війни піднімаються до моменту найвищої доблесті, щоб прийняти надзвичайний виклик у своєму житті та демонструють безпрецедентне лідерство.
ГО «Український центр військового лідерства»
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!