Перейти до основного вмісту

Бровари – лакмусовий папірець правоохоронної системи

Є такий прийом – відволікання уваги на негідний об'єкт

Станом на вечір 3 червня суд обрав запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою майже 30 підозрюваним в участі у конфлікті зі стріляниною, що стався минулої п’ятниці у Броварах.

Нагадаю, вранці 29 травня у Броварах відбувся конфлікт між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями, і нелегальними перевізниками. Троє учасників перестрілки дістали поранень із травматичної зброї. За цим фактом почали три кримінальні провадження за статтями: хуліганство, скоєне групою осіб із застосуванням зброї, умисне знищення або пошкодження майна та незаконне поводження зі зброєю. Пізніше дії учасників конфлікту були додатково кваліфіковані правоохоронцями як замах на вбивство двох і більше осіб.

На перший погляд звичайна кримінальна розбірка за контроль над фінансовими потоками у сфері пасажирських транспортних перевезень. Наразі транспортні перевезення в Україні — це дуже високоліквідна, високоприбуткова частина роботи, в яку, на жаль, часто приходить кримінальний бізнес.

За інформацією заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенко, у Броварах щодня їздить 40 тисяч людей. Вартість квитка — 14 грн, отже, в день виторг становить під 600 тисяч грн, в місяць — 18 млн грн, в рік — 220 млн грн. Виторг у 220 млн гривень на рік — це доволі грубі гроші, якщо брати до уваги той факт, що значна їх частина перебуває в «тіні». У пресі відразу почали з’являтися повідомлення про боротьбу кримінальних кланів і повернення «лихих 1990-х».

Утім, як у людини, яка на власні очі бачила ці процеси, стрілянина у Броварах не могла не викликати певних запитань щодо причетності правоохоронних органів до цієї події.

Перше, що впадає в око — це вибір місця для з’ясування стосунків між протиборчими сторонами. Нагадаю, розбірки зі стріляниною відбуваються у спальному районі міста, місці максимального скупчення місцевих жителів. Відразу спадає на думку, що вибір місця розборок не випадковий. Організатором потрібні були глядачі і максимальний розголос навколо цієї події.

"

"

Друге. Час розборок, а саме — 07:15 ранку. Це той проміжок часу, коли практично все працездатне і соціальне активне населення перебуває в себе вдома і має можливість оперативно реагувати на події, що розгортаються безпосередньо під своїми вікнами. Власне, це і відбувається. Судячи з кількості відео в соціальних мережах, реалізація задуму пройшла на «відмінно».

Третє. Відбір зброї. За інформацією поліції, в учасників перестрілки у Броварах вилучили 16 одиниць різноманітної зброї. Різноманітна зброя — це травматичні пістолети, помпові рушниці та холодна зброя. Доволі цікавий набір різноманітної зброї, враховуючи, наприклад, досвід мукачівських розборок, щоб мати підстави робити заяви про повернення «лихих 90-х». У мережі вже жартують із приводу того, що все це дійство з використанням травматичної зброї свідчить про те, що ця подія — елементарна дружня виїзна конференція «журналістів-розслідувачів»! А журналісти — народ культурний, на безчинства не здатні апріорі!

А тепер про головне.

Я переконаний, що у справі зі стріляниною у Броварах ми маємо справу з інформаційною операцією з боку самої Національної поліції. Це така собі сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за метою, завданнями, об’єктами і часом інформаційних акцій, атак та заходів, що проводяться як послідовно, так і одночасно за єдиним замислом і планом. Об’єктами інформаційної операції в нашому випадку виступають певні соціальні групи та особи, що приймають державні рішення.

В оперативників є такий прийом — відволікання уваги на негідний об’єкт. Це роблять для того, щоб той фокус уваги, який наразі зосереджено в українській громадськості на злочинах співробітників НПУ, які були викриті останнім часом, а саме: події в Кагарлику, розстріл сімох людей у Житомирській області — пішов з інформаційного поля України. Фактично керівництво Національної поліції свідомо йде ва-банк. Віддають меншу фігуру — стрілянину у Броварах — для того, щоб велика фігура отримала свободу своєї дії.

Невипадково в той момент, коли вся увага прикута до резонансних подій у Броварах, з’являється інформація, що у Державного бюро розслідувань поки що бракує доказів, щоб звинуватити поліцейських із міста Кагарлик Київської області в катуваннях.

Щодо іншої резонансної справи про розстріл сімох людей у Житомирській області, то варто зазначити, що у ЗМІ з боку НПУ активно просовують інформацію про те, що слідство не вірить у версію Захаренка про самооборону. Сам же Анатолій Захаренко, який, за версією слідства, розстріляв сімох людей, відбув покарання за тяжкий злочин, а потім неодноразово поводився агресивно під упливом. Ба більше, ще до вироку суду починають лунати заяви про можливість його довічного ув’язнення.

Пару слів стосовно об’єктів цієї інформаційної операції. За даними ЗМІ, поліція заявила, що у броварському зіткненні брала участь фірма ТОВ «Євро-авто-альянс» (маршрут 706).

Директор ТОВ «Євро-авто-альянс» — Вадим Сєдов, який також керував фірмами: ПП «Експрес-К» (власник — Юлія Тищенко, сестра М. Тищенко, кандидата в мери Києва від СН) і ТОВ «Будмір» (директор Герман Блінов, чоловік сестри М. Тищенко). Своєю чергою, народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко стверджує, що з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком у нього суворі стосунки, незважаючи на те, що він його кум.

Не менш цікавою фігурою є і інша сторона конфлікту — ПП «А.Т.Н». Наразі засновниками компанії є киянка Наталія Руденко, вінничанин Андрій Поповиченко та фірма з Польщі під назвою «URМТЕС». Водночас партнером у цій польській фірмі є Олег Поліщук.

Цікавий нам пан Олег тим, що він є зятем Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ. Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура заявив, що «учасники перестрілки — угруповання місцевих ʺтітушок і друга група завезених бойовиків із Вінниці від фірми ПП ʺА.Т.Н.ʺ».

Таким чином, завезені бойовики з Вінниці представляли інтереси фірми зятя колишнього заступника міністра внутрішніх справ Чеботаря. Цим, власне, пояснюється факт не перешкоджання з боку вінницької поліції їхньому виїзду на кримінальні розборки до Києва.

Показовою була реакція керівництва МВС на подібну поведінку вінницьких колег. 29 травня керівництво Національної поліції України ухвалило рішення про відсторонення від виконання обов’язків начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Юрія Педоса. Його заступника — начальника кримінальної поліції та керівника оперативної служби — звільнено із займаних посад. Причиною таких управлінських рішень стали грубі недоліки та прорахунки, допущені у службовій діяльності та в організації роботи оперативних підрозділів.

Однак відразу виникають питання на кшталт того, для чого зятю колишнього міністра МВС запрошувати аж із Вінниці, коли в Києві й області достатньо охочих за невелику грошову винагороду взяти участь у подібних розборках. Відповідь досить несподівана, хоча і знаходиться на поверхні. Справа в тім, що Юрія Педоса вважають людиною експрезидента П. Порошенка. Таким чином, на мою думку, розв’язували ще одне питання — послаблення позицій Порошенка у базовому для себе регіоні.

Відчув ці тенденції і сам Порошенко. На підтвердження цієї версії свідчить той факт, що Андрій Білецький був практично відразу запрошений для участі в програмі «Рандеву» з Я. Соколовою на «5 каналі». Субота, вечірній прайм-тайм. Навряд чи Білецький зміг би з’явитися в ефірі «5 каналу», пам’ятаючи роль «Національного корпусу» в акціях «Свинарчуків за ґрати», без згоди самого Порошенка. Тобто Педос, на мою думку, був іще одним об’єктом цієї операції.

І наостанок. Вишенька на тортик. Про солодке, тобто про фінансові потоки. Під час виступу в ефірі ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» прозвучала думка, що потрібно, аби по всій Україні обласні адміністрації, які згідно з децентралізацією мають право проводити конкурси на маршрути, уважно вивчили ситуацію та створювали здорову конкуренцію.

Враховуючи той факт, що тільки у Броварах річний виторг пасажирських транспортних перевезень — 220 млн гривень на рік, можна сміливо припустити, що після подій у цьому місті проблем зі здоровою конкуренцією в інших областях не буде.

Підсумовуючи, хотів би зауважити, що загалом задоволений рівнем підготовки і проведення цієї інформаційної операції. Вона на голову вище від операцій на кшталт «справи терориста Рубана» або «замаху на Бабченко». Утім, залишився осад і ціла низка питань.

Але про це трохи згодом…

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!