До кінця року росія залишиться майже без снарядів, артилерії та бронетехніки – The Insider

Шість місяців війни коштували росії не лише великих втрат особового складу, а й величезних втрат в озброєні й техніці. Артилерія і бронетехніка будуть вичерпані до кінця року, стан авіації не дозволяє вести повномасштабну повітряну кампанію, а через санкції росія не може продовжувати повномасштабне виробництво та поповнювати власні запаси.

Про це повідомляє у матеріалі видання The Insider. Як вважають журналісти, можлива проблема, що російські запаси можуть скінчитися, дуже недооцінюється. Серед експертів і громадян панує стійка думка про величезні запаси зброї, успадковані росією від СРСР. Проблема в тому, що радянські снаряди не могли довго зберігатися, тому вже у 2002 році під час другої чеченської кампанії почався дефіцит снарядів калібрів 122 мм і 152 мм. Звісно, не весь арсенал часів СРСР не варто брати до уваги — твердопаливні снаряди для РСЗВ менш чутливі до довгого зберігання, ніж снаряди для нарізної зброї. Крім того, цей арсенал був частково використаний під час війни з Грузією, з Україною з 2014 року, та у війні в Сирії. За аналізом видання, у 2010 році відновлено та вироблено було не більш ніж 1,6-1,7 млн снарядів усіх типів. За половину року агресії росія мала використати не менш ніж 7 млн снарядів. Тобто за збереження інтенсивності бойових дій вже до кінця цього року країна-агресор зіштовхнеться зі справжнім снарядним голодом і буде скорочувати використання артилерії.

Також є і проблема зносу стволів артилерії — ствол танка має ресурс у 210 пострілів бронебійними снарядами чи 840 пострілів осколково-фугасними снарядами. Нарізні стволи артилерії мають ресурс до 2000-3000 пострілів. Тому навіть якщо орки займаються технічним обслуговуванням стволів, а у росії є запас, все одно 2022 року знос артилерії призведе до різкого зниження її ефективності. З урахуванням цього не дивно, що росія почала стріляти по наземних цілях із С-300 та С-400, але запас ракет для цих комплексів вимірюється максимум десятками тисяч.

Санкції також впливають — зв’язки військово-промислового комплексу із закордонними партнерами почали рватися з 2014 року, продуктивність праці низька, розв'язати це питання можна лише через збільшення чисельності персоналу, що в умовах дефіциту кадрів зробити майже неможливо. Темпи виробництва через відсутність західного обладнання, за прогнозом журналістів, можуть ще бути збережені у 2022-2023 роках, проте потім фактично відбудеться перехід від масового виробництва до мануфактури.

Втрати ракет виданню оцінити складно, проте вони вважають що в росії виробляють не більш ніж 50 далекобійних крилатих і оперативно-тактичних балістичних ракет на рік. До можливості збільшення виробництва вони ставляться скептично.

Очікується й дефіцит бронетехніки — ресурс двигунів танків становить не більш ніж 1000 годин, після чого потрібно замінювати двигун, а двигуни наразі виробляють на західному обладнанні. При тому, що у 2010 році виробництво та модифікація бронетехніки, за оцінкою журналістів, складали до 650 танків і ББМ на рік. Таким чином на початок війни модернізовані були лише 2000 танків з усіх, що були у військах. А виробництво та модернізація виконуються з імпортними компонентами. Військова авіація ж вести повноцінну повітряну кампанію не дозволяє, хоча на тлі всього іншого, підкреслює видання, стан авіації ще виглядає трошки краще.