Перейти до основного вмісту

«Донбаський вузол»: чому секретар РНБО подав у відставку напередодні «розведення» військ

Аналогія з кораблем цілком доречна
Источник

Заява на звільнення від секретаря РНБО може свідчити про загострення протиріч між владою та активною частиною суспільства щодо питання відведення військ на Донбасі.

27 вересня з’явилася інформація, що секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Данилюк написав заяву про звільнення з посади, на якій він перебував лише 4 місяці. Одразу в ЗМІ з’явились кілька версій можливих причин, через які це могло статися:

  • поглиблений конфлікт з Головою офісу Президента Андрієм Богданом;
  • підготовка до переходу на посаду посла України у США;
  • конфлікт із президентом, який особисто викреслив Данилюка зі списків делегації у США.

Останні два пункти суперечать один одному. Проте, мало хто звернув увагу, що за два дні до заяви про відставку секретар РНБО Олександр Данилюк відвідав Станицю Луганську, де ознайомився з будівництвом мосту, біля якого постійно чатують терористи та вивішують прапор терористичної організації «ЛНР», підконтрольної Російській Федерації. Данилюк також заслухав доповіді українських військових. І вочевидь, йшлося в тому числі про настрої солдат й офіцерів щодо планів влади провести відведення військ по всій лінії зіткнення.

Секретар РНБО також відвідав смт Золоте. І саме напередодні його візиту із Золотого лунали новини, що місцеві мешканці бояться відводу українських військ.

«На українській території розведення військ не може бути. Це українська територія. Найдалі, куди можуть піти українські війська – лише вперед. У нас всі люди можуть піднятися для того, аби не відпустити звідси українські війська. Ми станемо поруч із ними, але не відпустимо війська з української території», — так прокоментувала для «Радіо Свобода» побоювання щодо відходу ЗСУ місцева жителька Марина Данилкіна.

І місцеві жителі, і військові розуміють, що «розведення військ» насправді буде лише однобічним відведенням ЗСУ та втратою території, за яку всі ці роки проливали свою кров українські захисники. Бо російські гібридні війська не виконують жодних умов розведення та не прагнуть миру, вони слідують цілям Кремля щодо продовження політичного тиску на Україну із застосуванням військової сили.

Для підтвердження цього можна лише поглянути у звіти СММ ОБСЄ за останній тиждень, в яких на непідконтрольних Україні територіях, окупованих російськими гібридними військами, щодня фіксується озброєння, розміщене з порушеннями лінії відведення . Наприклад на території колишнього Луганського міжнародного аеропорту за цей тиждень помітили:

  • 7 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) БМ-21 «Град», 122 мм;
  • 1 самохідна гаубиця 2С3 «Акація», 152 мм;
  • 7 самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика», 122 мм;
  • 7 гаубиць 2А65 «Мста-Б», 152 мм;
  • 10 гаубиць Д-30 «Жаба», 122 мм;
  • 20 танків Т-72.

І таких ділянок, в яких зосереджені великокаліберні артилерійські системи, РСЗВ та танки агресора неподалік від передової, або на відстані 2-3 годин маршу до передової, на окупованій території десятки. Чи відійдуть окупаційні війська з Дебальцевого, яке було захоплене в порушення Мінських домовленостей? — запитання риторичне. Тоді чому українські війська мають здавати свою територію і заохочувати ворога до наступу, відступати з укріплених позицій, з яких всі ці роки успішно тримають лінію оборони?

Мабуть, подібні питання ставили й секретарю РНБО Олександру Данилюку біля передової 25 вересня, і він не зміг знайти на них відповіді та через два дні подав у відставку, щоб не нести відповідальності за рішення та кроки влади в бік капітуляції.

Ще один цікавий збіг — зранку 25 вересня у Куйбишевському районі окупованого Донецька загорівся та почав вибухати склад боєприпасів російських окупаційних сил, місцеві мешканці знімали відео та емоційно коментували подію. Чорний стовп диму високо здіймався вгору.

Засоби масової інформації терористичної організації «ДНР» почали плутатись у фактах, спочатку йшлося про випадкову пожежу, а потім стали тиражувати пропагандистські заяви нібито про обстріл з боку ЗСУ. Проте, ця версія не витримувала критики — місцеві мешканці в соцмережах повідомляли, що ніяких обстрілів не було. Пожежу пов’язували з підпалом, який здійснили або самі бойовики, щоб приховати масштаби розкрадання напередодні перевірки російськими кураторами, або з активізацією дій місцевих партизан, які з 2014 року не дуже активно, але інколи проводять окремі диверсійні операції проти бойовиків.

Інформаційно-психологічні операції росіян проти України

За минулий тиждень міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm зафіксувала одразу декілька інформаційних спецоперацій з боку РФ проти України.

Ознаки першої інформаційної операції волонтери спостерігали на тлі перекидання військової техніки 150-ї мотострілецької дивізії в Ростовській області біля кордонів України.

Одночасно з демонстративним перекиданням бронетанкових батальйонно-тактичних груп до кордону представник РФ у тристоронній контактній групі із врегулювання ситуації на Донбасі Борис Гризлов заявив, що «перемовини «Нормандської четвірки» під загрозою зриву».

Вірогідно, це був спланований психологічний тиск на керівництво України для остаточного досягнення капітуляційних домовленостей по «формулі Штайнмаєра».

Ознаки другої інформаційної операції росіян спостерігалися на тлі міжнародних багатонаціональних навчань Rapid Trident-2019, які проходили в Україні в період з 13 по 28 вересня на полігоні у Львівській області. У навчаннях брали участь 11 країн, серед яких США, Велика Британія, Канада, Грузія, Литва, Туреччина, Молдова, Болгарія, Румунія, Польща та Україна.

Саме проти військового співробітництва Польщі та України й була спланована та проведена інформаційна атака. Кульмінація цієї атаки відбулась 25 вересня, коли в російських та деяких українських ЗМІ, частина з яких зазнала кібератаки з дефейсом, активно поширювалась фейкова інформація нібито «польський військовослужбовець вбив українського солдата».

Це далеко не перший випадок, коли РФ намагається поширювати фейки, або створювати інформаційні приводи, які мають на меті посварити українців та поляків.

У 2017 році InformNapalm видав цілу серію резонансних досліджень, у яких були викриті та проаналізовані поштові листування Олександра Усовського — координатора антиукраїнських акцій у Польщі, які проводились на замовлення та за гроші Кремля.

Росія не відступилася від своїх планів та продовжує гібридну агресію проти України. Для досягнення миру немає простих рішень, на які сподівається українська влада. Те, що вона вбачає як можливості реалізувати «мирний план» шляхом відведення військ, — є зрадою національних інтересів, поступками агресору та капітуляцією. Разом із цим, Росія продовжує спроби вбити клин та посварити Україну з партнерами і послабити таким чином санкційний тиск, що розв’яже їй простір для маневру та подальшого наступу і захоплення нових територій.

''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...