Перейти до основного вмісту

Енергетика в геополітиці Кремля. Від СРСР до Росії

Як убити цього монстра? Лише спільними зусиллями

Продовження. Початок тут.

Значення історичної ролі СРСР у геополітиці РФ та взаємовідносинах із КНР

Від першого дня свого утворення Російська Федерація будує зовнішню та внутрішню політику за принципом єдиного нащадка СРСР, який самостійно переміг німецько-фашистський режим і після цього всіляко підтримував країни Центральної та Східної Європи, зокрема доступними енергоресурсами.

Імперська ностальгія посилювалася з кожним роком і почала виходити за межі після, того як президент РФ у посланні Федеральному зібранню у 2005 року назвав розпад СРСР найбільшою світовою трагедією сторіччя.

Вже тоді стало зрозуміло, що сучасна кремлівська адміністрація визначила стратегічний курс на відновлення глобального впливу Москви за радянськими планами.

Практичними кроками втілення цієї політичної лінії стало вторгнення російської армії в Грузію, Сирію, український Крим та Донбас25.

Також РФ активно діє на енергетичному фронті, будує атомні електростанції, нові трубопроводи26, LNG-інфраструктуру, розвиває арктичний регіон, фінансує збройні конфлікти для ліквідації конкурентів27, а також лобіює через корумповані еліти інших країн зручні умови28 для збуту російської електроенергії, нафти та інших ресурсів.

Усі ці агресивні дії РФ із відновлення радянської гегемонії та розширення зони впливу у світі були б неможливими, якщо б Москва не спиралася на фінансовий та політичний ресурс від експорту енергоносіїв, зокрема до Європейського Союзу.

Фактично для РФ боротьба за роль СРСР в історії стала основною рушійною силою її агресивної геополітики та необхідною умовою для майбутнього існування. Зокрема, історична значимість Радянського Союзу також потрібна Кремлю для зміцнення стратегічної співпраці з Китаєм, де комуністична ідеологія є фундаментом усіх державних процесів.

Тому план деяких політиків Заходу з відновлення відносин з Москвою, у тому числі, шляхом зняття санкцій до моменту повного отримання Україною контролю над своїми кордонами на Донбасі й Криму в обмін на використання РФ у стримуванні Китаю є нереалістичною та небезпечною ілюзією. Кремль прекрасно усвідомлює наслідки конфлікту з КНР й ніколи на нього з власної ініціативи не піде. Одним із підтверджень довгострокової співпраці між двома країнами є розбудова інфраструктури для постачання енергоносіїв із Сибіру й Далекого Сходу до Китаю, а також спільна робота над реалізацією Північного торгового маршруту через Арктику.

У цілому політика КНР підпорядкована лише одній меті — здобути світове лідерство.

Така мета вже сьогодні досягається за рахунок демпінгування цін на російські енергоресурси, використання водних ресурсів у геополітиці, вдосконалення енергетичної стратегії, ратифікації інвестиційних договорів про співпрацю із КНДР та Іраном, нарощування військової присутності у Південно-Китайському морі.

Особливе місце у стратегії Пекіну займає логістичний проект BeltandRoadInitiative, націлений на економічну експансію до ринків ЄС. Досягти нового рівня інтеграції китайських товарів та європейських споживачів можливо за рахунок порушення внутрішньої єдності, а також витіснення глобальних конкурентів. Тут інтереси Китаю та РФ збігаються, і сприяти досягненню спільних цілей має зокрема Nord Stream-2.

Як нейтралізувати газову зброю Кремля?

Сьогодні це запитання напевно хвилює всіх свідомих громадян ЄС та України, які сповідують демократичні цінності та бажають позбутись найменших шансів на реінкарнацію радянської геополітики.

Потужностей більше ніж споживання

Після введення в експлуатацію NordStream 2 номінальні транзитні потужності для російського газу складатимуть більше 250 млрд куб.м, що на 20% перевищує пікові обсяги споживання контрагентів Газпрому в ЄС29.

Однак внаслідок пандемії, збільшення частки поставок блакитного палива через LNG-термінали, а також впровадження заходів із декарбонізації економіки за рахунок розвитку відновлювальних джерел енергії та водневої економіки, споживання природного газу в Європі зменшуватиметься й надалі.

Внаслідок цього падатиме і попит на російський газ, приблизно до 140 млрд куб.м на рік. Через це жодного економічного та технічного сенсу в експлуатації надмірних потужностей трубопровідного транспорту немає30. На цьому тлі продовження експлуатації новозбудованих підводних газогонів, незважаючи на збитковість Газпрому31, вкотре підтвердить факт, що РФ використовує енергетику як геополітичний інструмент.

''

 

Результати моделювання нової схеми газових потоків: дискримінація та зміна геополітики

Природний газі із Nord Stream-232 через газовимірювальну станцію Любмин надходитиме до газотранспортної системи Німеччини. Подальший фізичний рух природного газу є наступним. Близько 20 млрд куб. м буде транспортуватись для споживачів м. Гамбург та Данії. Решта обсягу надходитиме без ідентифікації власника до газогонів Opal, Eugal для його подальшого постачання до кордону із Чехією. Перед прикордонними газовимірювальними станціями 15 млрд куб.м надходитиме до західних регіонів ФРН через трубопроводи Stegal і Megal. Після цього на ГВС Обенхаус та Дойчендорф, до яких підключені чеські газогони Gazela та Capacity4Gas, надійде 85 млрд куб.м вже російського блакитного палива.

Варто зазначити, що зміна власності природного газу нерезидентами ЄС у межах внутрішніх кордонів суперечить європейським директивам. Також законодавству ЄС суперечить той факт, що більшість магістральних газопроводів Центральної та Східної Європи заблокована довгостроковими контрактами із ПАТ «Газпром», який одночасно виступає і транзитером, і продавцем. Все це створює дискримінаційні умови на європейському ринку природного газу, який прийнято вважати лібералізованим.

Незважаючи на такі грубі порушення, буде здійснено розподіл газу із РФ за довгостроковими контрактами для внутрішнього ринку Чехії, а також для споживачів Франції, Словаччини, Австрії, Італії та країн адріатичного узбережжя.

За таких умов завантаженість українського маршруту різко знизиться і забезпечуватиме потреби Угорщини, Польщі, а також країн балканського регіону.

Однак після розширення південного газового коридору Україна для держав ЄС транспортуватиме мінімальні обсяги блакитного палива, які будуть потрібні лише для покриття сезонної нерівномірності.

У такому разі відбудеться зменшення значимості українського газового коридору, що ліквідує запобіжний механізм для нової хвилі агресії РФ й ще більше посилить російсько-німецький альянс у Європі, а також відкриє нові можливості для КНР.

Правила одні для всіх

Нейтралізувати газову зброю Кремля можливо лише за рахунок спільної позиції Європейського Союзу, зокрема в питаннях розблокування доступу до потужностей наземних газопроводів33, дотримання усіма учасниками ринку правил відокремлення діяльності транспортування від продажу, а також перенесення точок прийому російського газу щонайменше на зовнішні кордони ЄС.

За такого сценарію Україна має всі шанси зберегти річні обсяги транспортування блакитного палива для європейських споживачів на рівні 40 млрд куб.м.

Проте, на заваді справедливим рішенням можуть стати власні інтереси окремих політиків34, які сформувались ще за часів Радянського Союзу і остаточно капіталізувались у проекті Nord Stream-2.

Але Франція та Італія, які залежать від поставок із РФ не більш ніж на 15%, разом із державами Центральної і Східної Європи можуть стати тією критичною силою, яка вплине на позицію Німеччини й остаточно встановить однакові правила для всіх.

Саме за таким орієнтиром має розвиватись енергетична політика ЄС. Головне — єдність в думках і діях, а також спільне бажання зберегти Європу демократичною та сильною.


25 Відбувається застосування найгірших методів Радянського Союзу по відношенню до кримськотатарського народу, а також власного населення, яке має відмінну від влади думку.

26 Мета проекту «Північний потік – 2» полягає у ще більшому порушенні балансу сил у Європі й поглибленні розколу всередині НАТО. Тобто продовження політики СРСР.

27 Ймовірно конфлікт між Вірменією та Азербайджаном був ініційований у Кремлі для зменшення ролі Баку в поставках вуглеводнів на глобальні ринки.

28 Згідно із класичними підходами СРСР, довгострокові контракти та необґрунтовано низькі ціни на енергоресурси.

29 За результатами 2019 року, частка газу із РФ на європейському ринку склала 37% та покрила 67% обсягів імпорту.

30 Проте можуть бути військово-політичні причини, про які детально було написано в статті «Підводні трубопроводи військового призначення».

31 Фінансовий план ПАТ «Газпром» на 2020 р. був розрахований, виходячи із показників товаротранспортної роботи за 2019 р., а також відповідних цін збуту блакитного палива — $204 за тисячу кубометрів.

32 Центром Разумкова у ІІІ кварталі 2019 р. було виконано «Дослідження європейського ринку природного газу в умовах відсутності транзиту через Україну», згідно із яким було проведене сценарне моделювання руху газу без Nord Stream-2.

33 Наприклад, шляхом законодавчого обмеження частки довгострокових договорів на ринку природного газу ЄС.

34 Обрання окремих політиків до складу наглядової ради АТ «Роснефть» та NordStream 2 AG, а також величезні підряди ПАТ «Газпром», надані німецьким, італійським і французьким компаніям разом із заниженою ціною газу, стали своєрідною мотивацією для старих європейських еліт в обмін на толерантне ставлення до агресивної політики РФ по відношенню до України та інших країн Східної та Центральної Європи.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

Кому світло, кому тепло, а кому важіль

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...