Худоба та м'ясо. Інтерв'ю фермера

Примітка редакції. Сьогодні зробимо виняток та дамо чисто фермерський матеріал, запозичений у колег. Це для того, щоб далекі від даної теми люди не вважали, що аграрка працює як Warcraft III із чит-кодами. Отже, поїхали.

Kurkul.com вже встиг висвітлити практично всі аспекти роботи СТОВ «Надія», що на Чернігівщині. Проте «тузом у рукаві» залишається тваринницький напрямок господарства. У фінальній частині серії інтерв'ю з Ігорем Романовим, керівником СТОВ «Надія», ви дізнаєтесь, чому господарство націлене на м'ясне скотарство, куди вигідніше збувати продукцію, яка основна стаття витрат при утриманні м'ясного стада та яких дій чекають тваринники від держави.

Kurkul.com: Яке поголів'я у вас утримується?

Ігор Романов: На сьогодні маємо близько 500 голів м'ясних порід. У кінці минулого року отримали статус племінного господарства. Ми були націлені на це. Купуємо племінних биків лімузинської породи з родовідною, проводимо осіменіння. Прагнемо й надалі отримувати тварин з гарною генетикою.

– Чому обрали саме м'ясний напрямок?

– Здавалося, що молочний напрямок передбачає складніші процеси. А от м'ясний напрямок — цікавий. Він не настільки поширений в Україні. Всі звикли, що корова повинна доїтися, проте цей напрямок перспективний. Мені подобається, як розвиваються тварини, спосіб їх утримання.

– Який саме спосіб утримання практикуєте?

– Вільний випас. Весь період із травня по жовтень тварини на випасі, живуть на пасовищі. Тобто практично, як дикі тварини, все самі вміють.

– Як налаштований збут продукції? Здаєте живою вагою?

– Сьогодні практично всю продукцію експортуємо живою вагою в арабські країни. За правильного підходу це — досить прибутковий бізнес. В Україні цей напрямок не так розвинений, як у країнах Європи, США або, наприклад, Австралії. Але ми до цього прийдемо.

– Чому націлені на експортний ринок?

– Експортуємо, адже так вигідніше — ціни дещо більші. У нас чомусь більше закуповують молочні породи, а там і ціна, і вихід м'яса не такий.

Цей ринок в Україні не сформований, відповідно, немає нормальної ціни. Якщо працювати з м'ясними комбінатами — ми ледве в нуль вийдемо, а то й у мінус заженемо себе. У цьому році ми відчули це як ніколи, оскільки вартість зернових значно зросла.

– Як швидко відбувається набір маси? Яка середня вага тварини?

– Продаємо биків/корів, коли вони досягають ваги 400-500 кг. Таку вагу вони набирають десь за 18 місяців.

– Який раціон має поголів'я?

– Упродовж 9 місяців, коли вони на випасі, — трава. Додаємо тільки сіль і вітаміни. А взимку раціон відрізняється. На цей період припадає отелення і вся ветеринарія.

Влітку заготовляємо сіно, солому та силос. Також вирощуємо зернові, які переробляємо на комбікорм.

– Які основні складові комбікорму?

– Зазвичай кукурудза, пшениця, соя, соняшник. Намагаємось додавати до складу всі культури, які виростили.

– Яка основна стаття витрат при утриманні м'ясного стада ВРХ?

– Основна стаття витрат — це корми. Ще суттєві витрати йдуть на ветеринарію: щеплення, контроль тощо. Деякі щеплення, як і людині, роблять кожного року. Ми використовуємо американські препарати, вони добре працюють. Але це не дешево. Всі суттєві витрати припадають на зиму.

– В Україні дедалі скорочується поголів'я ВРХ, оскільки є думка, що це збитково. Ви не маєте таких планів?

– Справді, зараз дуже важкий час. Держава надає якісь дотації на приріст поголів’я, але цього мало. Будемо дивитися, вирізати завжди можна, але потрібно розуміти, що аби відновити таке поголів’я, потрібно затратити велику кількість грошей та часу. Вважаю, що цю проблему потрібно розв'язувати на рівні держави, як мінімум розуміти проблематику. Для мене тваринництво — це перспективний напрямок.