Конкурс на цифрове мовлення: який олігарх отримав більше частот

Найбільше ліцензій на цифрове мовлення в локальних мультиплексах п’яти областей отримали телеканали, які належать Ігорю Коломойському. Втім, дістались ліцензії й компаніям Петра Порошенка, екс-голови Нацради Бориса Холода, а також близьким до Арсена Авакова та дніпровського бізнесмена Олександра Петровського. Перемогла й телекомпанія «Чернівці», яка у Європейському суді з прав людини оскаржує результати цифрового конкурсу на МХ-5 2011 року.

Такими є результати конкурсу на місцеве цифрове мовлення в Чернівецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Київській областях, оголошені 7 листопада.

Це конкурс на створення локальних цифрових мультиплексів, подібних до одеського. В Одеській області ще 2017 року була створена мережа ефірного цифрового телебачення стандарту /DVB-T2. Для таких мультиплексів використовують передавачі малої потужності — до 1 кВт. У липні Нацрада виставила на конкурс 11 частот у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Харківській і Чернівецькій областях для 35 місцевих телеканалів. Конкурсні вимоги до програмної концепції передбачали наявність соціально важливих та інформаційних програм місцевої тематики.

У кожній області були визначені свої оператори телекомунікацій. Кожен із них має розробити власну багатоканальну мережу на основі частот малої потужності. Оператором можуть бути самі регіональні канали. Майже у всіх містах, частоти яких виставлені на конкурс, операторами мережі є місцеві мовники, лише в Запоріжжі це філія Концерну РРТ.

Як і національний оператор «Зеонбуд», оператор місцевого мультиплексу має забезпечувати мовлення і брати плату з каналів за трансляцію. Якщо канали не платитимуть, оператор не має права їх відключати. Через це Незалежна асоціація телерадіомовників не радила своїм членам ставати операторами. Після отримання ліцензії оператори мають освоїти мережу впродовж року, інакше Нацрада зможе призначити на їхнє місце нових. Оператори були визначені ще до початку конкурсу.

Пристрасті у Дніпрі: канали Коломойського, Порошенка та Петровського

У Дніпропетровській області найбільш напруженою була боротьба за цифрову ліцензію у самому Дніпрі, де на п’ять вільних місць претендувало дев’ять компаній.

Для більшості міст (окрім Дніпра — Жовті Води, Нікополь, Покров), частоти яких виставлені на конкурс, оператором мережі є «ТРК “Регіон”» із міста Синельникова. Кінцевою беніфіціарною власницею компанії є Ірина Гончар, яку пов’язують із бізнесменом Олександром Петровським. Це місцевий канал, що мовить під логотипом «Д1». Він брав участь у конкурсі на місце у мультиплексі у всіх містах, де компанія є оператором мережі, і очікувано переміг.

«Регіон» в ефірі з 1990-х років, але 2013-го в компанії з’явились нові непублічні інвестори. За словами екс-директорки «Регіону» Анастасії Староскольцевої, це були генерали СБУ Юрій Самойленко і Сергій Ганжа. Обидва втекли після Революції гідності. Самойленко — в окуповану частину Донецької області, де очолив мережу супермаркетів «Перший Республіканський», Ганжа у Крим — зараз він перебуває в розшуку. За цей час невеличка компанія із Синельникова отримала ліцензії в чотирьох обласних центрах.

Ще два оператори Дніпропетровської області — ТОВ «ТРК «Вільногірський техноцентр» (Вільногірськ) та «Дюфюл» (Першотравенськ). Перша компанія — місцевий мовник із логотипом ВТЦ. Її співвласником (50%) та директором є Венедикт Прокошин. Другою половиною каналу володіє Едуард Таранусіч, власник місцевої «Хімпромтехнології» та інших компаній. Телекомпанія «Дюфюл» (логотип ТВП) належить Дмитру Фоменкові.

За словами членів Нацради, конкурс оголошений, щоб місцеві компанії, які мають аналогове мовлення, могли продовжити його в цифрі. Тож саме таким був головний мотив голосування. У Дніпрі переможцями стали п’ять компаній:

1. ПП «ТРК “Регіон”» (логотип Д1).
2. ТОВ «Телевізійна компанія “Приват ТБ Дніпро”» («2+2»/ 9 канал). Місцевий мовник, який входить до складу групи «1+1 медіа». У членів Нацради до цієї компанії виникло лише одне питання: чи транслюватимуть на цій частоті «2+2» після виходу в цифрі. До того ж компанія претендувала на всі п’ять міст Дніпропетровської області. «У Вільногірську стоїть передавач “Зеонбуду”, де здійснює мовлення канал “2+2”. У мене до вас прохання, щоб програми, які виходять на “2+2” та на “9 каналі”, не дублювались», — сказав член Нацради Олександр Ільяшенко. У відповідь директорка каналу Ольга Владимирова запевнила: «Звісно, немає сенсу дублювати програми. Поки ми мовимо в аналогу, то дублюємо, далі логічно, що ми не дублюватимемо. У нас сили і можливості є».
3. ТОВ «ТРК ТЕТ-Дніпропетровськ». Ще один канал «Плюсів». На конкурс мовник подавався з концепцією «Плюсплюс» і його презентувала генпродюсерка Іванна Найда. Вона також переконувала, що компанія робитиме програми місцевої тематики. А ось на питання про те, чим «Плюсплюс Нікополь» (адже компанія отримала ліцензію і у цьому місті) відрізнятиметься від «Плюсплюс Дніпро», представники каналу відповіли, що ще вивчатимуть специфіку аудиторії.
4. ТОВ Телекомпанія «Автор ТВ» (логотип «41 канал»). Це інформаційний канал, який належить ТРК НБМ, кінцевим бенефіціаром якої є екс-президент, а зараз народний депутат Петро Порошенко. Представник компанії сказав, що його мовник має спільні проекти з «Прямим каналом», але в цифрі його ретранслювати не планує.
5. ТОВ УПРТБ «Співдружність» (логотип Nobel TV). Канал належить Борису Холоду, який був головою Нацради за часів Леоніда Кучми (2000–2004).

В інших містах Дніпропетровської області переможцями стали:

• Вільногірськ — ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» (2+2/ 9 канал) (компанія була єдиним претендентом);
• Жовті Води — ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» (2+2/ 9 канал) та ПП «ТРК «Регіон» (Д1);
• Першотравневськ — ПРТ «Дюфюл» (логотип ТВП) та ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» (2+2/ 9 канал);
• Нікополь — «Приват ТБ Дніпро» (2+2/ 9 канал) та ПП «ТРК «Регіон» (Д1), «Кварц» (лого «Плюсплюс Нікополь»);
• Покров — «Приват ТБ Дніпро» (2+2/ 9 канал) та ПП «ТРК «Регіон» (Д1).

На отримання ліцензії у Дніпрі претендувало ще чотири мовники, яким не пощастило.

КП «Дніпровська міська студія телебачення» Дніпровської міської ради, що мовить під логотипом «Дніпро ТБ». Як писав «Детектор медіа», раніше студія була складовою «34-го каналу», який купив Рінат Ахметов. Однак згодом депутати оновленої міськради почали конфліктувати з міським головою Борисом Філатовим, що зумовило виокремлення студії в окрему структуру, лояльну до мера.

ТОВ телерадіокомпанія «Ірта» та ТОВ «ТРК “Нова”» мовить під логотипом ОТВ. Це два канали, що належать Андрію Баску та Олегу Жаботинському через ТОВ «Редитус».

Якщо попередні компанії мають достатньо довгу ефірну історію, то з ТОВ «Перший міський телеканал. Дніпро» (логотип «Перший міський») усе інакше. Цей канал ще не має ліцензії. Він зареєстрований у серпні 2019 року. Відповідно до реєстру його власником є Сергій Дранов (статутний капітал — 550 тисяч гривень). Як уже писав «Детектор медіа», на пана Дранова також зареєстрований канал у Кривому Розі. Канал пов’язують із екс-нардепом Костянтином Усовим, який входив до «Блоку Петра Порошенка», а тепер розбудовує власний політичний бренд у Кривому Розі. Канал з аналогічною назвою існує в Одесі.

Членкиня Нацради Уляна Фещук сказала, що їй сподобалась концепція «Першого міського», а Олександр Ільяшенко запропонував за півроку провести ще один конкурс на мовлення в цьому мультиплексі і закликав підготувати лист до УДЦР щодо зміни модуляції або створення можливості у цій модуляції збільшити кількість каналів. Сергій Костинський згадав про ліцензію, яка залишилась від каналу «112», і запевнив, що скоро буде оголошений ще один регіональний конкурс.

Київська область: Оператор мультиплексу, якого не допустили до конкурсу

У Київській області було створено два мультиплекси — у Макарові та в Переяславі. Оператори мережі — місцеві компанії ПП «Авіс» (Макарів) та ТРК «Альта» (Переяслав). «Авіс» — місцева телекомпанія, власником і директором якої є Юрій Вареник. «Альта» — інформаційно-розважальний канал, який належить трудовому колективу (49%), а також Переяславській міській раді (27%) і районній раді (24%).

Обидві компанії подались на конкурс. Окрім них, на місця у мультиплексі претендувало ТОВ «Гравіс» із концепцією каналу «Плюсплюс». Олег Черниш звернув увагу, що «Плюсплюс» уже має сигнал у цих областях. «Чи ви не маєте куди дівати гроші?» — запитав він.

Зрештою в Макарові ліцензії отримали і «Авіс», і «Плюсплюс». У Переяславі питання виникли до ТРК «Альта», яка не подала регулятору інформацію про свого кінцевого бенефіціара. Представники посилались на те, що засновники не можуть визначитись, хто саме з них є отримувачем кінцевої вигоди. Тому компанію не допустили до участі в конкурсі.

Харків: «Плюсплюс» і канал, близький до Авакова

У Харкові оператором мультиплексу стало ТОВ «ТРК “Регіон”», яке мовить під логотипом «Р1». Компанія має таку саму назву, як оператор мережі у Дніпропетровській області, однак іншу форму власності: не приватне підприємство, а ТОВ. Власники у компанії теж інші: частку 33,33% мають Андрій Крючков, Сергій Комірний та ТОВ «Магна Ренталс» (бенефіціари Олена Авершина, Іван Радіонов, Галина Саульченкова і Володимир Саломієнко). Власники каналу змінились у 2018 році, коли компанія переоформила ліцензію. Раніше каналом володів зять загиблого регіонала Євгена Кушнарьова — Олександр Кагановський.

Як уже писав «Детектор медіа», Андрію Крючкову належить ТОВ «Синтофлекс», де працював глава Адміністрації президента за часів Петра Порошенка Ігор Райнін. Директор компанії — Сергій Гулевський, який раніше керував обласною державною телерадіокомпанією. Однак «Р1» на конкурс не подавався. На частоти претендували дві компанії: знову ж таки ТОВ «Гравіс» із концепцією «Плюсплюс» та ПрАТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК» — місцева телекомпанія, бенефіціаром якої є Сергій Катрич. Власника компанії пов’язують з Арсеном Аваковим. Обидві компанії отримали ліцензії.

Запоріжжя: Серед переможців канали і Коломойського, і Порошенка

У Запоріжжі створенням мультиплексу займалась місцева філія Концерну РРТ. Конкурс оголошувався на чотири місця, однак претендентів було лише троє і всі вони отримали ліцензії.

Це ТОВ «Телерадіокомпанія “Алекс ТВ”», яке представляло концепцію «Плюсплюс». 97% компанії належить ПАТ «Телекомпанія ТЕТ», і ще 2% ПАТ «Мотор січ» та 1% ТОВ «Мотор-дилер». Також цифрову ліцензію отримали КП «Муніципальна телевізійна мережа» (Телеканал Z), що належить міськраді, та ТРК«НБН Запоріжжя» — дочірнє підприємство ТОВ «Телекомпанія НБМ» Петра Порошенка.

Чернівці: «Плюсплюс» залишився без ліцензії

У Чернівцях для того, щоб забезпечити собі мовлення у цифрі, директори двох місцевих компаній — МТРК «Чернівці» та ТВА — Геннадій Сергєєв і Вадим Пелех об’єднались і у квітні 2019 року створили компанію ТОВ «ТРК ЧТ2». Вона стала оператором мультиплексу у Чернівцях. Геннадій Сергєєв розповідав «Детектору медіа», що його компанія вкладе в мультиплекс 10 тисяч доларів, оскільки йдеться про передавач —невеликої потужності.

На конкурс були виставлені два місця у мультиплексі. Учасників було троє: окрім «Чернівців» та ТВА, на цифрову ліцензію претендував «Плюсплюс» — але ліцензії не отримав.

Олександр Ільяшенко закликав місцевих мовників домовитись і дати змогу надалі мовити і третій компанії: «Трьом компаніям мовити дешевше. Ми вивчимо це питання і можливо оголосимо конкурс і на це місто».

Також членів Нацради цікавило, чи у разі перемоги в конкурсі забере свій позов із Європейського суду МТРК «Чернівці». Після того, як Вищий адміністративний суд України відхилив касаційну скаргу Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) у справі конкурсу на місця в цифровому мультиплексі МХ-5, асоціація, до якої входить канал «Чернівці», звернулась до Європейського суду з прав людини. Керівниця Центру адвокації та лобіювання НАМ Ольга Большакова сказала, що щойно компанія отримає цифрову ліцензію — одразу ж повідомить про це суд.