Перейти до основного вмісту

Контрабанда в Україні. Частина 2. Макроекономічні наслідки: втрачені відсотки ВВП та робочі місця

Той момент, коли небезпека йде зсередини

Чому важливо боротись із контрабандою?

Парадоксально, але, на відміну від жителів США, Франції чи Німеччини, для широких мас українців боротьба з контрабандою — негативне явище. Але це зовсім не означає, що українці менш обізнані з економікою. Причина в усталеному ставленні до держави, бюджету та прозорості його розподілу в нашому соціокультурному коді.

Кожному зрозумілий прямий взаємозв’язок між контрабандою і недоотриманням держбюджету. Однак що таке держбюджет? Абстрактна категорія, більше того, із ЗМІ — більшість упевнена в абсолютній непрозорості його формування та розподілу. Однак контрабанда — це не лише про бюджет, а й про добробут загалом. Зокрема, наскільки вищими могли би бути заробітні плати в Україні та скільки б додаткових робочих місць було створено як альтернативу міграції.

Складові реальних утрат ВВП: відплив валюти за кордон та скорочення внутрішнього попиту

Так, контрабанда — це спосіб здешевлення собівартості імпортної продукції шляхом економії на миті, ПДВ та інших зборах. Тому ліквідація контрабандних схем означає в короткостроковому періоді подорожчання імпортних товарів орієнтовно на 15–20% та зменшення обсягів реального імпорту (офіційного з урахуванням контрабанди). При цьому майже 30% ціни імпортного товару насправді залишатиметься всередині країні, бо податки на імпортні товари — це не відплив валюти з економіки, а внутрішній перерозподіл.

Розглядаючи механізм впливу контрабанди на ВВП, слід виділили два ключові фактори. По-перше, наявність контрабандних схем формує надлишковий відплив валюти за кордон. По-друге, зменшує обсяги внутрішнього ринку.

"

Уявімо, держава повністю ліквідувала контрабандні схеми імпорту. Тоді витрати населення на імпортні товари в 2017–2018 роках були б менші в середньому на 1,5 млрд доларів. Так, за 2018-й витрати на контрабандні товари становили приблизно 11,9 млрд доларів, тоді як у разі «обілення» були б 10,4 млрд. Крім цього, повторюсь, витрати населення на вже «білий» імпорт включають податки, які залишаються всередині країни і є лише внутрішнім перетоком, а тому під час розрахунку обсягу валюти, що полишає країну, не потрібно враховувати фіскальне навантаження в ціні товарів.

Різниця ж між поточними обсягами контрабанди та новими витратами населення на імпорт у разі «обілення» контрабанди (за вирахуванням надходжень до бюджету) і є ключовим негативним ефектом контрабанди — надлишковим відпливом валюти. 2018 року він становив 4,7 млрд доларів, що на 0,5 млрд більше, ніж торік (прогноз виконаний за інших рівних).

"

Надлишковий відплив валюти проявляється у зменшенні внутрішнього попиту, що призводить до непрямих утрат економіки. Які 2018 року насправді становили не 4,7 млрд доларів чистого відпливу, а 7 млрд доларів зменшення внутрішнього попиту (враховуючи мультиплікатор видатків (середнє значення за 2000–2018 роки — 1,5)).

Недоотримані доходи бюджету (за всієї можливої критики перерозподілу ВВП через бюджет) відіграють таку ж важливу роль у втратах ВВП. Адже становлять 30,37% від потенційних витрат на легалізований імпорт. Зокрема, вони мають прямий (використаний мультиплікатор — 1,0) вплив на ВВП.

У сумі прямі та непрямі втрати для економіки від контрабандних схем імпорту 2018-го становили 10,2 млрд доларів, із яких 7,0 млрд (68,6%) — через надлишковий відплив валюти, а 3,2 млрд (31,3%) — через утрати бюджету.

"

Контрабанда як «експорт» робочих місць

Згідно із загальноприйнятою теорією макроекономіки, ВВП, з одного боку, становить сукупні витрати в економіці, тоді як з іншого — це сукупність доходів, що отримують усі економічні агенти (наймані працівники, державний сектор і бізнес). Із цього ж випливає, що саме динаміка ВВП — ключовий драйвер робочих місць, і тому доречним для подальшого розрахунку буде використання такої змінної, як ВВП / 1 працюючого.

При цьому офіційне значення ВВП не коректне для розрахунку доданої вартості, яку генерує один зайнятий в Україні, адже не враховує тіньову складову, що бере повноцінну участь у створенні робочих місць усередині країни.

"

Відповідно, якщо розділити розраховану суму втрат ВВП через існування контрабандних схем на отримані значення ВВП / 1 працюючого, то отримаємо кількість робочих місць, які фактично були «експортовані» до країн-постачальників контрабандної продукції в Україну. Так, упродовж останніх 6 років Україна щорічно втрачала майже 870 тис. робочих місць. 201 ж року цей показник становив 956 тис., а 2018-го — 940 тис. Прогноз, як і в усіх прикладах вище, невтішний, уже сьогодні ми втрачаємо понад 1 мільйон робочих місць у країні через контрабанду.

"

Результати розрахунків утрат ВВП і робочих місць

"

Висновок

Утрата робочих місць, відплив валюти за кордон — це лише деякі поточні макроекономічні наслідки контрабанди, які створюють ефект «альтернативних збитків». Коли збиток вимірюється недоотриманими вигодами. Насправді ж спектр наслідків ширший. Так, паралельно сформовані явищем контрабанди проблеми полягають у спотворенні внутрішнього ринку, від чого страждає насамперед легальний бізнес. Тому що у «білих» виробників та імпортерів сільськогосподарської продукції (включно із продуктами харчування), обладнання та електроніки, автомобілів, хімічної промисловості виникає цілком слушне запитання — «а за що сплачуються податки державі, якщо вона не забезпечує рівних правил гри?».

Сергій Ніколаєнко, економіст Ukraine Economic Outlook

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

''отсканируй
и помоги редакции