Контрабанда в Україні. Частина 2. Макроекономічні наслідки: втрачені відсотки ВВП та робочі місця

Чому важливо боротись із контрабандою?

Парадоксально, але, на відміну від жителів США, Франції чи Німеччини, для широких мас українців боротьба з контрабандою — негативне явище. Але це зовсім не означає, що українці менш обізнані з економікою. Причина в усталеному ставленні до держави, бюджету та прозорості його розподілу в нашому соціокультурному коді.

Кожному зрозумілий прямий взаємозв’язок між контрабандою і недоотриманням держбюджету. Однак що таке держбюджет? Абстрактна категорія, більше того, із ЗМІ — більшість упевнена в абсолютній непрозорості його формування та розподілу. Однак контрабанда — це не лише про бюджет, а й про добробут загалом. Зокрема, наскільки вищими могли би бути заробітні плати в Україні та скільки б додаткових робочих місць було створено як альтернативу міграції.

Складові реальних утрат ВВП: відплив валюти за кордон та скорочення внутрішнього попиту

Так, контрабанда — це спосіб здешевлення собівартості імпортної продукції шляхом економії на миті, ПДВ та інших зборах. Тому ліквідація контрабандних схем означає в короткостроковому періоді подорожчання імпортних товарів орієнтовно на 15–20% та зменшення обсягів реального імпорту (офіційного з урахуванням контрабанди). При цьому майже 30% ціни імпортного товару насправді залишатиметься всередині країні, бо податки на імпортні товари — це не відплив валюти з економіки, а внутрішній перерозподіл.

Розглядаючи механізм впливу контрабанди на ВВП, слід виділили два ключові фактори. По-перше, наявність контрабандних схем формує надлишковий відплив валюти за кордон. По-друге, зменшує обсяги внутрішнього ринку.

Уявімо, держава повністю ліквідувала контрабандні схеми імпорту. Тоді витрати населення на імпортні товари в 2017–2018 роках були б менші в середньому на 1,5 млрд доларів. Так, за 2018-й витрати на контрабандні товари становили приблизно 11,9 млрд доларів, тоді як у разі «обілення» були б 10,4 млрд. Крім цього, повторюсь, витрати населення на вже «білий» імпорт включають податки, які залишаються всередині країни і є лише внутрішнім перетоком, а тому під час розрахунку обсягу валюти, що полишає країну, не потрібно враховувати фіскальне навантаження в ціні товарів.

Різниця ж між поточними обсягами контрабанди та новими витратами населення на імпорт у разі «обілення» контрабанди (за вирахуванням надходжень до бюджету) і є ключовим негативним ефектом контрабанди — надлишковим відпливом валюти. 2018 року він становив 4,7 млрд доларів, що на 0,5 млрд більше, ніж торік (прогноз виконаний за інших рівних).

Надлишковий відплив валюти проявляється у зменшенні внутрішнього попиту, що призводить до непрямих утрат економіки. Які 2018 року насправді становили не 4,7 млрд доларів чистого відпливу, а 7 млрд доларів зменшення внутрішнього попиту (враховуючи мультиплікатор видатків (середнє значення за 2000–2018 роки — 1,5)).

Недоотримані доходи бюджету (за всієї можливої критики перерозподілу ВВП через бюджет) відіграють таку ж важливу роль у втратах ВВП. Адже становлять 30,37% від потенційних витрат на легалізований імпорт. Зокрема, вони мають прямий (використаний мультиплікатор — 1,0) вплив на ВВП.

У сумі прямі та непрямі втрати для економіки від контрабандних схем імпорту 2018-го становили 10,2 млрд доларів, із яких 7,0 млрд (68,6%) — через надлишковий відплив валюти, а 3,2 млрд (31,3%) — через утрати бюджету.

Контрабанда як «експорт» робочих місць

Згідно із загальноприйнятою теорією макроекономіки, ВВП, з одного боку, становить сукупні витрати в економіці, тоді як з іншого — це сукупність доходів, що отримують усі економічні агенти (наймані працівники, державний сектор і бізнес). Із цього ж випливає, що саме динаміка ВВП — ключовий драйвер робочих місць, і тому доречним для подальшого розрахунку буде використання такої змінної, як ВВП / 1 працюючого.

При цьому офіційне значення ВВП не коректне для розрахунку доданої вартості, яку генерує один зайнятий в Україні, адже не враховує тіньову складову, що бере повноцінну участь у створенні робочих місць усередині країни.

Відповідно, якщо розділити розраховану суму втрат ВВП через існування контрабандних схем на отримані значення ВВП / 1 працюючого, то отримаємо кількість робочих місць, які фактично були «експортовані» до країн-постачальників контрабандної продукції в Україну. Так, упродовж останніх 6 років Україна щорічно втрачала майже 870 тис. робочих місць. 201 ж року цей показник становив 956 тис., а 2018-го — 940 тис. Прогноз, як і в усіх прикладах вище, невтішний, уже сьогодні ми втрачаємо понад 1 мільйон робочих місць у країні через контрабанду.

Результати розрахунків утрат ВВП і робочих місць

Висновок

Утрата робочих місць, відплив валюти за кордон — це лише деякі поточні макроекономічні наслідки контрабанди, які створюють ефект «альтернативних збитків». Коли збиток вимірюється недоотриманими вигодами. Насправді ж спектр наслідків ширший. Так, паралельно сформовані явищем контрабанди проблеми полягають у спотворенні внутрішнього ринку, від чого страждає насамперед легальний бізнес. Тому що у «білих» виробників та імпортерів сільськогосподарської продукції (включно із продуктами харчування), обладнання та електроніки, автомобілів, хімічної промисловості виникає цілком слушне запитання — «а за що сплачуються податки державі, якщо вона не забезпечує рівних правил гри?».

Сергій Ніколаєнко, економіст Ukraine Economic Outlook