Перейти до основного вмісту

Легендарна промова-2015: Корнель Моравецький та роль Польщі у єднанні Європи

Прощавай, людино-легендо. Ми тебе не забудемо.

Зв'язок України та Польщі завжди треба підтримувати, шанувати й розвивати. Тому, коли до нас звернувся прес-аташе Посольства Польщі в Україні Матеуш Натковскі, ми відгукнулись на його чудову пропозицію. У зв'язку із смертю Корнеля Моравецького, що став персоною історичного масштабу, ми публікуємо інформацію про цю трагічну подію разом із його натхненною промовою, з якою він виступив під час першого засідання Сейму 8-го скликання (12 листопада 2015 року). Саме так покійний Корнель диктував свою позицію щодо важливості Польщі у процесі єднання країн Західної та Східної Європи.

Незалежно від його поглядів та смаків, варто оцінювати таку людину за вчинками. Ми шануємо ту наснагу, з якою пан Моравецький відстоював свої погляди перед лицем червоної пошесті.

Активіст антикомуністичної опозиції, що поклав не один рік життя на боротьбу із комуністичною загрозою, помер 30 вересня 2019 року. Він був депутатом Сейму та батьком чинного прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. Поховальна церемонія відбудеться в суботу, 6 жовтня, на Повонзковському цвинтарі у Варшаві, де спочивають відомі, заслужені поляки.

А тепер — промова, яку дійсно варто прочитати.

Виступ старійшого Маршалка Корнеля Моравецького під час першого засідання Сейму 8-го скликання 12 листопада 2015 року

«Я несу тебе, Польще, як факел, як полум'я, куди я тебе приведу — не знаю». Це слова з часів підпілля, невідомий автор. Після 80-х років минулого сторіччя ми привели Польщу до наших днів.

Пане Президенте! Високий Сейм! Шановні співвітчизники!

Ми несемо тебе, Польще, як факел, як полум’я, куди ми тебе приведемо? Ми, поляки — велика, горда нація. Ми маємо велике минуле. Ми є нацією від поколінь, що були до нас до поколінь, які прийдуть після нас. Ми — частинка історії. Ми виросли з християнського, з європейського духу, з нашої мови та культури, з любові до свободи, праці та боротьби за незалежність, з феномену «Солідарності».

Нам, членам парламенту, випала честь представляти громадян — тих, хто підтримав присутні тут, у Сеймі, групи, тих, чиї голоси не були враховані, і тих, хто не пішов на вибори. Ми маємо обов’язок говорити «одним голосом». Ми маємо обов’язок, сперечаючись досягати згоди і служити Польщі, служити всім громадянам. Це наша велика відповідальність і наш виклик.

Чи Закони, прийняті Сеймом цього скликання, допоможуть Польщі? Чи зможуть вони покращити добробут жителів нашої країни? Чи вдасться бідним вирватися з бідності? Чи забезпечать вони перспективу амбітним, працьовитим та талановитим? Чи повернуть вони шану героям «Солідарності»? Щодня ми бачимо беззаконня, підлість та відчай. Керують ті, у кого є гроші та влада. Людям потрібна участь, можливість висловлюватися, приймати власні рішення щодо себе та своєї країни. Такі наші цілі, такими будуть наші дії.

Тут, з цієї трибуни, багато років тому було поставлене драматичне питання: чиєю є Польща? Однак є ще більш значуще, важливіше питання: для кого існує Польща? Ми живемо не лише для себе, ми живемо і вмираємо для інших. Польща має зростати, розвиватися не лише для поляків. Ми потрібні. Ми потрібні сусідам, світові, ми повинні єднати Захід Європи з її Сходом. Ми разом важливіші, ніж будь-хто з нас окремо. Над нами — цінності: добро і правда, свобода і справедливість. Над нами — відчуття сенсу нашого індивідуального життя та тривалості існування нашої нації, сенсу тотожного незбагненним Богом.

Поляки часто будучи корисними для себе, ставали корисними для інших. Так було в 1920 році, так було і під час Другої світової війни, у роки боротьби та мучеництва, коли наш народ страждав, так було під час повстання «Солідарності». Ми були корисними для Європи, ми допомогли перемогти тоталітаризм, ми зробили свій внесок у формування карти Європи, але після Круглого столу нам не вистачило мужності, фантазії та оригінальності.

Я мрію, щоб у цьому парламенті за участю всього суспільства ми запропонували Польщі та Європі нову, велику конституцію масштабу ХХІ століття. Конституцію не лише прав, обов’язків та свобод, а конституцію змісту. Ми розповімо в ній про взаємну солідарність багатих із бідними, молодих зі старими, здорових із хворими, підприємців із працівниками, поляків на батьківщині з поляками за кордоном. Ми розповімо про солідарність між людьми та націями. Ми розповімо в конституції про новий розподіл влади, що доповнює нинішні традиційні поділи, про необхідне сьогодні відокремлення політичної, економічної та інформаційної влади.

Роками ми не погоджувалися на комуністичне домінування політики над економікою та ЗМІ. Сьогодні ми не можемо прийняти домінування грошей над політикою та правдою. Чи зможемо ми, як наші предки, дати собі та світові проект масштабу Конституції 3 травня?

Я бажаю вам цього, мої шановні парламентарі, і нам цього ж, мої земляки, бажаю. Веди нас, Польще.

Wystąpienie Marszałka Seniora Kornela Morawieckiego podczas inauguracyjnego posiedzenia Sejmu VIII kadencji 12 listopada 2015

„Niosę Ciebie Polsko, jak żagiew, jak płomienie, gdzie Cię doniosę - nie wiem". To słowa z podziemia, autor nieznany. Po latach 80. donieśliśmy Polskę do naszych dni.

Panie Prezydencie! Wysoki Sejmie! Drodzy Rodacy! Niesiemy ciebie, Polsko, jak żagiew, jak płomienie, gdzie cię doniesiemy? My, Polacy, jesteśmy wielkim, dumnym narodem. Mamy wielką przeszłość. Jesteśmy narodem z pokoleń przed nami, w pokolenia, które przyjdą po nas. Jesteśmy cząstką dziejów. Rośliśmy z chrześcijańskiego, z europejskiego ducha, z naszej mowy i kultury, z umiłowania wolności, z pracy i walki o niepodległość, z fenomenu "Solidarności".

Nam, posłom, przypadł zaszczyt reprezentowania obywateli - tych, którzy poparli obecne tu, w Sejmie, ugrupowania, tych, których głosy nie zostały uwzględnione, a także tych, którzy nie poszli do wyborów. Mamy obowiązek mówić wspólnym głosem. Mamy obowiązek, spierając się, dochodzić do porozumienia i służyć Polsce, służyć wszystkim obywatelom. To nasza wielka odpowiedzialność i nasze wyzwanie.

Czy prawo stanowione przez Sejm obecnej kadencji pomoże Polsce? Czy potrafi poprawić dolę mieszkańców naszego kraju? Czy biednych uda się wyrwać z biedy? Czy da perspektywę ambitnym, pracowitym i zdolnym? Czy przywróci cześć bohaterom "Solidarności"? Na co dzień widzimy bezprawie, draństwo i rozpacz. Rządzą ci, którzy mają pieniądze i siłę. Ludziom potrzeba uczestnictwa, możliwości wypowiadania się, decydowania o sobie, o kraju. Takie są nasze cele, takie będą nasze czyny.

Tu, z tej trybuny, padło przed laty dramatyczne pytanie: Czyja jest Polska? Jest jednak jeszcze bardziej doniosłe, ważniejsze pytanie: Dla kogo jest Polska? Żyjemy nie tylko dla siebie, żyjemy i umieramy dla innych. Polska ma rosnąć, rozwijać się nie tylko dla Polaków. Jesteśmy potrzebni. Jesteśmy potrzebni sąsiadom, światu, mamy łączyć zachód Europy z jej Wschodem. My razem jesteśmy ważniejsi niż każdy z osobna. Ponad nami są wartości: dobro i prawda, wolność i sprawiedliwość. Nad nami jest poczucie sensu naszego indywidualnego życia i naszego narodowego trwania, sensu tożsamego z niepojętym Bogiem.

Polacy nieraz, przydając się sobie, przydawali się innym. Tak było w 1920 r., tak było podczas II wojny światowej, w latach walki i męczeństwa, kiedy nasz naród cierpiał, tak było w zrywie "Solidarności". Przydaliśmy się Europie, przyczyniliśmy się do pokonania totalitaryzmu, mieliśmy swój udział w kształtowaniu mapy Europy, ale po Okrągłym Stole zabrakło nam odwagi, wyobraźni i oryginalności.

Marzy mi się, żebyśmy w tym parlamencie, z udziałem całego społeczeństwa, zaproponowali Polsce i Europie nową, wielką konstytucję na miarę XXI w. Konstytucję nie tylko praw, obowiązków i wolności, konstytucję sensu. Powiemy w niej o wzajemnej solidarności bogatych z biednymi, młodych ze starymi, zdrowych z chorymi, przedsiębiorców z pracownikami, Polaków w kraju z Polakami na obczyźnie. Powiemy o solidarności między ludźmi i narodami. Powiemy w konstytucji o nowym podziale władzy, uzupełniającym obecne, tradycyjne podziały, o koniecznej dziś separacji władzy politycznej, ekonomicznej i informacyjnej.

Przed laty nie zgadzaliśmy się na komunistyczną dominację polityki nad gospodarką i mediami. Dziś nie możemy zgadzać się na panowanie pieniądza nad polityką i nad prawdą. Czy potrafimy, jak nasi praojcowie, dać sobie i światu projekt na miarę Konstytucji 3 maja?

Tego wam, szanowni parlamentarzyści, i tego nam, rodacy, życzę. Prowadź nas, Polsko".

''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...