Перейти до основного вмісту

Лідерство генералів

Хто не може мовчати, здогадались?

«Усвідомити дух наказу не менш важливо, ніж добросовісно виконати його, однак буквальний смисл наказу не звільняє його виконавця від обов’язку користуватися своїм здоровим глуздом».

Бригадний генерал С.Л.Е.Маршалл, «Офіцер як лідер» (1966)

Президент США Д.Трамп, розуміючи, що ситуація всередині країни може цілком вийти з-під його контролю, пішов на крайній крок — ультимативно оголосив про наміри використати збройні сили у випадку тривалих заворушень. Однак граничний радикалізм президента США не залишився непоміченим і роздратував авторитетний американський генералітет. Майже одночасно у своїх публічних заявах дії Д.Трампа різко засудили чотири колишні військові високопосадовці США.

Міністр оборони США (2017-2018), генерал морської піхоти (у відставці) Джеймс Меттіс зробив заяву під заголовком «В об’єднанні — сила!»:

«Я спостерігав за тим, як розгортаються події цього тижня, розлючений та здивований. На фронтоні Верховного суду Сполучених Штатів вирізані слова «Рівне правосуддя згідно із законом». Саме цього справедливо вимагають протестувальники. Це корисна і об’єднуюча вимога — така, яку всі ми повинні мати можливість отримати. Нас не повинна відволікати невелика кількість порушників закону. Протести визначаються совістю десятків тисяч людей, які наполягають на тому, щоб ми відповідали нашим цінностям. Нашим цінностям як людей та нашим цінностям як нації.

Дональд Трамп — перший президент у моєму житті, який не намагається об’єднати американський народ — навіть не претендує спробувати. Натомість він намагається розділити нас. Ми бачимо наслідки трьох років таких цілеспрямованих зусиль. Ми спостерігаємо наслідки трьох років відсутності зрілого лідерства. Ми можемо об’єднатися без нього, спираючись на сильні сторони, притаманні нашому громадянському суспільству. Це буде непросто, як показали минулі дні, але ми зобов’язані зробити це заради своїх співгромадян; минулих поколінь, які захищали наші цінності; і наших дітей».

17-й Голова Об’єднаного комітету начальників штабів (2007-2011) адмірал (у відставці) Майк Муллєн зробив заяву під заголовком «Я не можу мовчати»:

«Наші співгромадяни не вороги, і ніколи ними не повинні стати. Занадто багато варіантів зовнішньої та внутрішньої політики стали мілітаризованими; занадто багато військових місій стали політизованими. Зараз не час для трюків. Це час для лідерства».

18-й Голова Об’єднаного комітету начальників штабів (2011-2015) генерал армії (у відставці) Мартін Демпсі заявив:

«Думка про те, що військових призвуть для домінування і придушення, здебільшого, мирних протестів — які, щоправда, де-не-де перетворилися на насильство, — і щоб військові якось зайшли і заспокоїли цю ситуацію, є дуже небезпечною для мене».

Командувач військ США та НАТО в Афганістані (Міжнародні сили сприяння безпеці (2011-2013) генерал морської піхоти (у відставці) Джон Аллен, нині президент аналітичного центру «Інститут Брукінгса» сказав:

«Погрози Трампа військовою силою можуть стати «Початком кінця американського експерименту».

Крім цього, свої обережні застереження висловили також колишні командувачі ЗС США в Європі генерал Уеслі Кларк (1997-2000) та адмірал Джеймс Ставрідіс (2009-2013). Обидва закликали чинного міністра оборони Марка Еспера та голову Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі бути виваженими і відповідальними.

Який урок військового лідерства можна винести з цих заяв?

Найболючіше, що може статися з очільником будь-якої держави, це втрата лідерства через розчарування, осуд та зникнення довіри з боку вищого військового керівництва. Коли це відбувається, то національна безпека країни стає небезпечно хиткою і, зазвичай, потребує перезавантаження вертикалі управління.

Діючі високопосадовці сектору оборони та безпеки США не можуть собі дозволити критичних публічних заяв на адресу Головнокомандувача. Саме тому їх попередники, усвідомлюючи весь тягар відповідальності та глибину поточної політичної кризи у США, намагаються підставити їм плече. Це корпоративний дух («Esprit de Corps») патріотів, касти військових лідерів стратегічного рівня, які демонструють свою гідність, честь і державницьку позицію, які завжди залишаються вірними політичній нації, Конституції, армії і своїм підлеглим, а не політикам і партіям.

Хочеться сподіватися й вірити в те, що Україна має таких самих гідних, ціннісних і вірних Українському народу військових лідерів, що зросли у війні з Росією, зі своєю позицією і думкою, яку не бояться відкрито і щиро висловлювати, коли виникають загрози національній безпеці і обороні держави.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...