Перейти до основного вмісту

Малий бізнес після карантину: відкриються не всі. Ч.2

Пора завершити цю розповідь
Источник

Бізнес і транспорт стоять, оренда й податки — сплачуються


Юрій Данилишин

Львівський майстер кераміки Юрій Данилишин — власник майстерні «Зірка з неба» — заробляє на продажу своїх виробів, але 95% прибутку приносили майстер-класи. Тому дохід впав майже до нуля. До карантину він орендував велике приміщення, де, крім уроків з кераміки, планував влаштувати школу малювання. А ще розробив сувеніри, щоб продавати їх на туристичному об’єкті. Але туризм в умовах карантину зник.

«Я став активнішим у соцмережах, почав просувати свій сайт, але не скажу, що продажі суттєво виросли. Намагався продавати сертифікати на майбутні майстер-класи, навіть поставив це на рекламу у Facebook, але купили «аж» два сертифікати. Орендодавець вполовину знизив плату за оренду майстерні, але зараз я не заробляю навіть на половину суми», — розповідає Юрій.

Проблема з орендою: законодавчий вимір

Верховна Рада віднесла карантин до форс-мажорних обставин. Згідно із законодавством, сторона, яка зазнала впливу форс-мажору, звільняється від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов’язань. Проте форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності, передбаченої за їх невиконання (пеня, розрив договору), але не звільняють від виконання зобов’язань за договором — зокрема від сплати за оренду.

При цьому, відповідно до Цивільного кодексу, орендар може вимагати зменшення плати або бути звільнений від орендної плати за весь час, коли майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Карантинні заходи є такою обставиною.

Але уряд не дав чітких критеріїв для визначення неможливості використання приміщення за призначенням. Однозначно трактується тільки ситуація, в якій орендодавець повністю закрив доступ до приміщення за своєю ініціативою (як це зроблено в ТРЦ). В інших випадках карантин тільки частково обмежує використання приміщення (наприклад, кафе і ресторани, що працюють на виніс).

У будь-якому разі, розмір орендної плати може зменшитися за рахунок скасування в березні та квітні земельного податку та податку на нерухомість за нежитлові приміщення.

Для цього юристи радять писати орендодавцям листи з проханням переглянути або звільнити від плати за приміщення на період карантину у зв’язку з неможливістю використання в цей період.

Через місяць у Данилишина народиться друга дитина, тому він намагається знайти тимчасову іншу роботу.

«Хотів влаштуватись водієм, бо маю машину, але таких бажаючих зараз багато», — каже підприємець.

Щоб прогодувати сім’ю та зберегти бізнес, Юрій планує після послаблення карантину відновити майстер-класи. Розміри приміщення дозволяють збирати людей, щоб між ними була велика дистанція.


Людмила Харченко

Людмила Харченко незадовго до карантину відкрила приватний ветеринарний кабінет — «Екзовет». Вона лікує екзотичних тварин. Таких спеціалістів в Україні одиниці. Одне приміщення ділять на двох — чергуються з іншою лікаркою, працюючи по 15 днів на місяць.

Офіційно ветеринарні клініки на карантин не закривали. Але бізнес Людмили все одно опинився під загрозою.

«До нас їхали з усього міста та навіть передмість — із Троєщини, Позняків, Виноградаря, Броварів, — розповідає Людмила. — Десь 40% клієнтів їздили громадським транспортом. Тепер їм треба заплатити за таксі 150-250 грн в одну сторону. А ще за прийом, діагностику та ліки. Виходить велика сума, тому тягнуть із візитом до останнього. У нас суттєво впала кількість клієнтів та середній чек».

У день, коли ми розмовляли, 7 травня, у клініці Людмили був тільки один запис. Клієнта попросили перенести візит.

У другої лікарки немає свого автомобіля, тому, щоб доїхати до роботи та назад, довелося б витратити 260 гривень на таксі. А середній чек — близько 400 грн.

«Теоретично нам повинні були видати перепустки для проїзду в громадському транспорті. На практиці їх видавали лише протягом 5 днів. Я намагалася її отримати, але кілька годин простояла в черзі і не дочекалася. Коли приїхала наступного разу — спецперепустки вже не видавали», — нарікає Людмила.

Очевидно, що проблеми з обмеженим пересуванням в умовах карантину — як власників, так і клієнтів — вдарили по дуже багатьох різних бізнесах.

Існує також проблема податків для фізичних осіб-підприємців, яку бачить Харченко.

Верховна Рада ще в березні дозволила ФОПам не платити єдиний соціальнйи внесок (ЄСВ) за березень та квітень. Але як на це відреагує податкова, точно невідомо.

«Я оформлена як ФОП 2-ї групи. Спитала в податковій, чи можна не платити ЄСВ, а там сказали, що це тільки для тих, хто взагалі не працював на час карантину. Хоча в законі такого немає, — каже Людмила. — Наша бухгалтерка порадила заплатити, а якщо пощастить, в кінці року перерахують. Бо оскаржити штраф у разі чого буде важче. Всі наші колеги заплатили ЄСВ з таких самих міркувань».

Офіційно: податкові послаблення на час карантину

Верховна Рада 17 березня ухвалила закон про підтримку платників податків на час карантину, який передбачає таке:

  • Підприємці (на загальній та спрощеній системах) та самозайняті особи звільняються від сплати ЄСВ з 1 березня по 30 квітня. Це означає, що ЄСВ (1039,06 грн щомісяця у Пенсійний фонд) не нараховується за березень та квітень. Тому оплата ЄСВ за 1-й квартал 2020 року становить 2078,12 грн (замість 3117,18 грн). Такий самий розмір ЄСВ буде і за 2-й квартал 2020 року. Березень і квітень буде зараховано до страхового стажу таких підприємців.
  • Із 1 березня по 30 квітня не нараховується і не сплачується плата за землю, яка використовується в господарській діяльності, а також податок на нерухоме майно за нежитлові приміщення.
  • Відтерміновано на 3 місяці введення в дію норм законів про касові апарати для всіх груп підприємців на спрощеній системі.
  • Скасовані штрафи і пеня за порушення податкового законодавства в період з 1 березня по 31 травня 2020 року (крім відповідальності за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати).
  • Було скасовано штрафи за несплату ЄСВ або несвоєчасне подання звітності по ЄСВ в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.
  • Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок бізнесу в період з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Через різке зменшення доходів та збільшення витрат у квітні бізнес Людмили Харченко опинився на межі закриття. Отриманих коштів не вистачало навіть на те, щоб заплатити за оренду приміщення.

«Закриватись не хотілося зокрема й через відповідальність перед моїми пацієнтами. В Києві не так багато лікарів, які можуть лікувати екзотичних птахів та тварин. В екстреній ситуації вони просто лишилися б без лікування», — говорить Людмила.

Їй вдалося домовитись з орендодавцем про знижку на час карантину — із середини березня та на весь квітень. Але після 11 травня орендодавець відмовився продовжувати пільгові умови. Хоча у травні ситуація для Людмили не покращиться — громадський транспорт роботу не відновить, а значить, клієнти не доїжджатимуть. Тому Людмила шукає нове приміщення для веткабінету.


Після карантину бізнес-площі під оренду дешевшають, число пропозицій зростає

«На тлі кризи приміщення будуть звільнятися, ціни на оренду — падати, — вважає вона й аргументує. — До 1 травня варіантів майже не було, а зараз уже з’явилося багато оголошень. Вже придивляюсь до приміщення на 30% дешевшого за теперішнє».

Ветеринарка також свідчить, що питання про прибуток під час карантину не стояло — «працювали, щоб бізнес не вмер». Усе зароблене йшло на оренду, операційні закупівлі, податки та гонорари лікарю-асистенту. Для себе майже нічого не лишалося. Тому довелось звільнити няню та запровадити в родині економію.

«Коли транспорт запрацює, стане трошки легше. Але на докризовий рівень ми вийдемо нескоро. Багато наших клієнтів лишилися без роботи, їм немає за що купувати їжу та лікувати себе. Тварин — тим більше», — констатує Людмила Харченко.

Клінінгова компанія: замовлення впали на 60-80%, відійшли і працівники


Карен Мірзаханян

Карен Мірзаханян — співзасновник клінінгового сервісу «Уберем». Компанія працює в Києві й Дніпрі та має власний навчальний центр із підготовки прибиральників.

«У звичайні часи кожні 2-3 хвилини до нас хтось дзвонить, щоб замовити прибирання або спитати про умови, — розповідає Карен. — Коли 11 березня в Україні ввели карантин, у нас нічого не змінилось. Але 13 березня Володимир Зеленський виступив зі зверненням та розповів про посилення заходів. Відразу після цього дзвінки як відрізало. Того дня ми отримали максимум 5 дзвінків».

Кількість замовлень послуг поступово падала та до кінця квітня знизилася до мінімуму. Просідання відбулося в середньому на 60%. Найбільше падіння — 80% — у сегменті найдешевших прибирань, які замовляли люди з невисоким рівнем доходів.

«Але справа навіть не в доходах, бо основні наші клієнти — середній клас, який має дохід вище за середній та заощадження. Ми пояснюємо це загальною панікою й невизначеністю. Люди не розуміли, що буде далі, тому різко перейшли на економію», — говорить Карен.

Його компанія робить упор на «підписку», тобто регулярне прибирання. Через карантин ця модель зруйнувалася. Клієнти відчули власну фінансову нестабільність і не хотіли планувати щось наперед, лише замовляли одноразові прибирання. А частину підписок заморозили також і з огляду на ізоляцію, бо не хотіли пускати додому сторонніх людей.

Окрім постійних клієнтів, «Уберем» втратили ще й кваліфікованих виконавців, яких навчала під себе. Хтось не міг доїхати до місця прибирання через непрацюючий громадський транспорт. Хтось був у зоні ризику та боявся зайвих контактів. Інші, поки компанія не мала замовлень, переїхали до родичів у села, бо так економніше жити.

«Ми не могли їм організувати розвезення, бо це невигідно. Тому зараз бувають випадки, коли клінер добирається до місця прибирання, йдучи годину пішки. Хтось шукає попутки, хтось — таксі. Але ж таксі з’їдає більшу частину заробітку», — розповідає Карен.

У його сервісу є кілька приміщень — два офіси, склади з побутовою хімією та інвентарем і тренінговий центр для навчання клінерів. Під час карантину це все було закрито. З частиною орендарів вдалося домовитися про знижку на оренду, з кимось — ні. Від приміщень компанія поки не відмовляється.

На початку травня, коли стало відомо, що карантин послаблюється, ринок клінінгових послуг трохи ожив. Зараз кількість замовлень поступово зростає.

«Відчувається, що наші клієнти зрозуміли, що швидко це не завершиться, і поступово переходять до звичайного способу життя. Хоча багато клієнтів, у яких були заміські будинки, виїхали за межі Києва і туди прибирання не замовляють», — зазначає Мірзаханян.

Підприємець робить висновок, що після карантину основною проблемою його бізнесу буде навіть не зниження числа клієнтів, а пошук та навчання нових працівників. Частина тих, хто раніше працював, знаходять нову роботу або не хочуть повертатись із сіл та передмість. Якщо клієнти масово повернуться раніше, ніж влада дозволить масові зібрання, виникне проблема з набором прибиральників. Адже їх треба навчити. А через заборону групових зібрань це неможливо.

«Очікуємо, що після зняття обмежень у нас буде 70% від нормального рівня клієнтів, а клінерів буде половина від попередньої кількості. Поки знайдемо та навчимо нових, зазнаватимемо збитків», — говорить Карен.

Він сподівається вийти приблизно на попередні об’єми замовлень через 3 місяці після фактичного скасування карантину. Але це не точно, все з’ясується вже після карантину.

Продаж вікон: деякі вже закрились. Приватну клініку врятувала телемедицина


Микола Бєлий

У Миколи Бєлого із Запоріжжя бізнес з виробництва вікон — фірма «Віконда». А в липні 2019 року він відкрив багатопрофільну «Клініку Святого Миколая».

«Продажі вікон у нас впали на 30%, вважаю це чудовим результатом. Бо у більшості наших партнерів, дилерів, салонів, франчайзі та магазинів спад 60-70%, а деякі навіть зовсім закрилися, — говорить Бєлий. — Велику роль відіграло те, що ми почали перелаштовувати бізнес ще до кризи. Зробили упор на цифровий маркетинг — нагадуємо про себе клієнтам, робимо розсилку, спілкуємось з ними не тільки коли хочемо щось продати».

Якщо говорити про роздрібний продаж, то раніше на об’єкти виїжджав лише замірник. Він передавав інформацію менеджеру, і потім клієнт мав прийти у салон підписати договір та оплатити. Зараз разом із замірником приїжджає менеджер із ноутбуком, який оформлює це все на місці.

«За понад 10 років ми напрацювали клієнтську базу в 15 тисяч лояльних до нас клієнтів та активно працюємо з ними, пропонуємо нові товари і послуги. Наприклад, якщо людина замовляла вікна, пропонуємо купити рулонні штори. Розуміємо, що нових клієнтів у кризу залучити дуже важко, тому важливо утримати існуючих, — розповідає Микола. — Людей ми не звільняли. Мені легше кілька місяців перечекати з тими, хто є, ніж звільняти, а потім шукати й навчати нових. Це дуже дорого. Але якщо збитковість триватиме декілька місяців, буду приймати кардинальні рішення. Мій стратегічний план — збільшити частку ринку, тоді продажі лишаться на попередньому рівні. Ринок зменшився, але й конкурентів стало менше, бо деякі вже закрились».

У клініці — іншому бізнесі Бєлого — в перші 2-3 тижні карантину відвідуваність впала на 70%. Якщо на початку березня в клініку приходили 250-270 пацієнтів на день, то вже в кінці місяця — 60-70.

«Я думав, що треба зачинятись. Але ми швидко впровадили телемедицину — пацієнти могли проконсультуватись із нашими лікарями по вайберу та скайпу, — говорить Микола. — За два-три тижні кількість таких консультацій досягла 70-80 на день. Через карантин не працювали близько місяця, до 4 травня. Через три дні в нас уже було 230 відвідувань — майже як до карантину. Люди відкладали візити до лікаря, але вже не хочуть тягнути далі. З добиранням у них проблем немає — у приватну клініку їздять не найбідніші люди, в більшості є власні автівки. Для лікарів ми організували розвозку».

Об’єднуються, переорієнтовуються, придумують нові формати


Аліна Щербина

Колишні журналістки з Дніпра Аліна Щербина та Катерина Дорошевська — засновниці маркету «БУДЬ в UA» (українські бренди одягу, декору й аксесуарів). Основна частина їхнього бізнесу була в офлайні.

«До карантину щомісяця проводили маркети на 100 учасників та 5000 гостей, будували освітню платформу для підприємців та планували відкрити перший у Дніпрі фешн-хаб. Увесь наш бізнес був зосереджений в офлайні, тому карантин став для нас справжнім челенджем. Ми втратили понад 75% обороту, усі маркети було скасовано, а ідею фешн-хабу довелось заморозити», — розповідає Аліна.

Карантин змусив не тільки радикально оптимізувати витрати, а й згенерувати купу нових бізнес-ідей.

Після двох тижнів стресу та антикризових сесій з командою вони діджиталізували формат маркету.

«Так з’явився перший в Україні, а може й у світі — інста-маркет локальних брендів. Онлайн-маркет відбудеться з 16 по 19 травня. Новий формат вже затестували понад 20 тисяч людей. Таке відчуття, що ми знову маленький стартап, швидкий та креативний, готовий до нових викликів та можливостей», — говорить Щербина.

Це дозволило врятувати проєкт, інакше б падіння відбулось не на 75%, а на 100%.


Назар Ткаченко

Є і зовсім success story. Киянин Назар Ткаченко до «локдауну» працював у рекламі та PR і розвивав власне агентство — «На правах реклами». Більшість клієнтів були зі сфери туризму, розваг та нерухомості. Тому 90% проєктів на початку карантину поставили на паузу.

«Коли ми розробляли рекламну кампанію для ресторану, який запускав доставку страв, наштовхнулись на ідею, що на карантині люди позбавлені можливості замовляти улюблені коктейлі, — розповідає Назар. — Ми зрозуміли, що треба терміново відкривати такий бізнес».


Нова ідея — доставка коктейлів в індивідуальній тарі, приготування з дотриманням санепідвимог

Ткаченко знайшов майбутніх партнерів, і після першого ж zoom-дзвінка вони домовилися про співпрацю. За два дні створили сервіс доставки алкогольних коктейлів Bodler: пропрацювали логістику та бізнес-процеси, коктейльну карту, створили бренд та стратегію комунікації, зробили зйомку для PR-кампанії.

«В усе вклали 7000 гривень. Зараз, через півтора місяці після запуску, маємо оборот 150 тисяч гривень на місяць, а 23-25% клієнтів замовляють повторно», — хвалиться Назар.


Денис Антіпов

Ще один киянин, ветеран АТО Денис Антіпов до карантину вдвох із побратимом займався лазерною різкою та гравіюванням. Виготовляли іграшки та подарунки з дерева і продавали їх на своєму сайті. Після запровадження карантину попит на подарунки впав на 30%, а Денис перелаштував свою майстерню під виробництво щитків для медиків.

«Замовлення отримуємо і з державних лікарень, і з приватних клінік, і від волонтерів, і від звичайних людей, і від окремих лікарів, — говорить Денис. — Зараз у майстерні працюють до 10 людей. А ще на базі сайту хочемо запустити маркетплейс для ветеранських виробів та подарунків. Зараз перелаштовуємо під це дизайн».

Щоб підтримати малий бізнес в Україні, у соцмережах запустили флешмоб #купуйумалих. Під цим тегом можна знайти інформацію про дрібних локальних підприємців, які виробляють крафтові продукти, посуд, одяг та інші речі.

А ще — створили проект razom.today, де можна знайти локальних виробників різних товарів у своєму місті.

* * *

Як бачимо, для багатьох підприємців «локдаун» став важким ударом, хоча для декого — поштовхом для нового розвитку. В цьому сенсі важить тип обраного бізнесу і його залежність від соціального дистанціювання. Багато вирішує перехід в онлайн або ширше використання інтернет-майданчиків.

В цілому ж, який бізнес виживе, а який ні, залежатиме від того, як швидко в Україні знімуть усі карантинні обмеження. Адже поки не почне працювати транспорт, про прибутки в більшості сфер не йдеться.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.

''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...