Перейти до основного вмісту

Матерний залп

Сурков не спить, на жаль

Примітка редакції. Щойно головний редактор ПіМ подивився скандальний відеозапис, де ведучий «Руставі-2» Георгій Габунія матюкає Володимира Путіна, він не міг позбавитися відчуття, що це вкид.

Так не матюкають. Занадто брудно, з окремим смакуванням померлих родичів — і, водночас, з папірця. Наче людина не від серця каже, але грає роль.

Але для чого?

Здається, у заступника міністра інформаційної політики України Дмитра Золотухіна є відповідь.

Щойно дійшли руки написати аналітику про події у Грузії і отой матєрний дємарш про Путіна, який обговорюють 95% російськомовних медіа по усьому світі (совпадєніє?).

18 липня ЄСПЛ винесе рішення за позовом телеканалу «Руставі-2» проти Грузії. У 2015 році бажання повернути медіа-ресурс висловив колишній власник контрольного пакету акцій — Кібар Халваші. За його словами, ще у 2006 році його змусили продати телеканал за низькою ціною, під тиском президента Міхеїла Саакашвілі.

Зараз телеканалом володіють Георгій та Леван Карманішвілі. Георгій Карманішвілі та Міхеїл Саакашвілі разом навчалися в Києві. Формально телеканал належить офшорній компанії Degson Limited.

Бідзіна Іванішвілі неодноразово називав «Руставі-2» рупором Саакашвілі та його партії. У 2017-му Верховний суд Грузії передав корпоративні права на володіння телеканалом Халваші. Телеканал подав до ЄСПЛ, який призупинив судове рішення. Телеканал дивляться 85% населення Грузії.

У січні 2018 року «Руставі-2» показав у прямому ефірі нібито фотокопії листа Петра Порошенка на адресу ФСБ, датовані лютим 2007 року. У листі Порошенко нібито зобов'язувався не порушувати російське законодавство. Цей лист нібито було написано тоді, коли Порошенка не хотіли пускати на територію Росії прикордонники ФСБ, однак йому все ж було необхідно туди потрапити. АП України тоді спростувала цю інформацію, однак скріншоти і досі можна знайти на сайті телеканалу.

А тепер — що це все означає?

Зрозуміло, що скріншоти нібито листа Порошенка на адресу ФСБ з'явилися в період гарячого конфлікту колишнього президента з Саакашвілі. Відповідно, у травні 2018 року Юрій Луценко оприлюднив оперативні записи процедур передачі грошей від посіпак младоолігарха Сергія Курченка до спільників Саакашвілі. А також запис телефонних розмов між Саакашвілі та Курченком.

Компанія Курченка «Внєшторгсервіс» зареєстрована на території невизнаної держави — Південної Осетії... А Південна Осетія, та й узагалі «грузинський кейс» — це вотчина Владислава Суркова, який, як ми вам раніше доповідали, намагається відновити свої позиції на тлі успіхів Медведчука.

Складаємо все докупи!

Ведучий грузинського телеканалу, який належить другу Саакашвілі, який, у свою чергу, був контактом Курченка, який є партнером Суркова — підриває інформаційну бомбу, яку негайно виносять у ТОП усі ключові спікери та лідери думки Росії, починаючи від Кадирова і Ксюші Собчак, закінчуючи Тіною Канделакі і Маргаритою Симонян.

Уся грузинська діаспора, що перебуває в Росії (та й узагалі вихідці з Кавказу), просто «очумівають» від такого жахливого порушення усіх традицій та норм самої Грузії і починають публічно ненавидіти грузинські медіа та їхніх журналістів.

А це означає — все... Кінець! Інформаційна війна серед грузинського населення, яке налаштоване позитивно, або хоча б нейтрально до Кремля — виграна безповоротно.

Все ж таки у Владислава Юрійовича є чому повчитися. У таких оборудках він неперевершений геній. Медведчуку з його тупими двоходовими «телемостами» ще треба довго і нудно практикуватися. Бо уяви у бідолашного зовсім немає.

«Ідеальний шторм» — так би ми охрестили спецоперацію Суркова, якою він переміг Грузію одним пострілом... Іронія в тому, що снаряди він створив з того гівна, яке на лопаті йому та його патрону принесли українські футбольні фани.

Туше!

Рубрика "Грінлайт" наповнюється матеріалами позаштатних авторів. Редакція може не поділяти думку автора.
''отсканируй
и помоги редакции