Перейти до основного вмісту

Терористична загроза в степах України. Частина І

Здійснюючи теракти у Європі, Кремль уперто намагається перевести стрілки на Україну.

Тренд дегуманізації українців у світовому інформаційному просторі з’явився десь у середині 2013 року, коли команда Медведчука-Глазьєва зрозуміла, що їхні великобюджетні потуги переконати українське експертне середовище в тому, аби відмовитися від євроінтеграції, провалилися.

Саме тоді в інтернеті та на парканах почали з’являтися картинки про «Гейропу» та «Содом і Гомору» — те, що чекає на українців, які підтримували євроінтеграцію. Ненависть до українців досягла чергового апогею в день бою між Кличком і Повєткіним, що завершився поразкою останнього. Потоки жовчі спочатку вилилися на сторінки соцмереж, де російська аудиторія у безсилій ярості намагалася як могла помститися за поразку Повєткіна.

Активно співпрацювати із близькосхідними терористичними угрупованнями російська сторона почала у 2012–2013 роках, коли інформація про ІДІЛ та його дії стала поширюватися у світовому інформаційному просторі. Велика кількість бойовиків-джихадистів поповнювала терористичні підрозділи з кавказьких регіонів Російської Федерації: Дагестану, Чечні, Інгушетії та інших. У цих регіонах РФ періодично проходили «рейди» та антитерористичні операції. Фактично всю фінансову діяльність навколо рекрутингу, підготовки та відправки бойовиків до терористичних баз у країнах Близького Сходу контролювала Федеральна служба безпеки. Так само, як і брудні фінансові потоки від наркотрафіку, торгівлі людьми та інших злочинних способів заробітку.

Час від часу ФСБ організовувала «зачистки», щоб ніхто не зазіхав на підконтрольний лише Луб’янці бізнес. Так, 13 грудня Центр зв’язків із громадськістю ФСБ повідомив про те, що спецслужба зупинила діяльність «групи осіб, які були залучені до фінансування терористичних організацій ІДІЛ та "Ан-Нусра"».

Утім, це не заважає міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову активно зустрічатися із представниками «кошерних» (на думку російських спецслужб) терористичних угруповань, таких як «Хезболла», «Талібан» чи «Хамас».

"

Представники «Хезболла» також не втомлюються робити компліменти Лаврову, підкреслюючи, що мають політичне майбутнє разом.

Усе це відбувається не тому, що в Кремлі так люблять близькосхідні конфлікти. Політичні рухи та незаконні збройні формування у країнах Близького Сходу споконвіків були для Росії інструментом впливу на західний світ, Європу та США.

Головна теза Лаврова та Путіна у спілкуванні із західними візаві: тільки у співпраці з Росією можна контролювати тих, чия єдина мета — знищення західного світу і поширення насильства. І про це росіяни не соромляться говорити прямо: «Скасуйте санкції, працюйте з нами — і тоді, можливо, терористичні акти в країнах Європи, які забирають життя ні в чому невинних людей, припиняться».

"

Останнім таким кейсом став нещодавній теракт у Страсбурзі, який забрав 4 життя, а 11 осіб отримали поранення. Подробиць про терориста відомо небагато, за винятком того, що йому 29 років, звати Шериф Шекат і напередодні в його квартирі службовці органів правопорядку провели обшук.

Експерти вже звернули увагу на те, що постріли в парламентській столиці об'єднаної Європи пролунали саме тоді, коли тема причетності Росії до заворушень у Франції вийшла за межі конспірологічних теорій і її стали обговорювати на найвищому рівні. Сотні облікових записів соціальних мереж, пов'язаних із РФ, розповсюджували дезінформацію про вуличні протести останніми тижнями у Франції. За даними європейських правоохоронців, значна частина акаунтів, схоже, була штучно генерована. Згідно з інформацією компанії з кібербезпеки New Knowledge, ці акаунти поширили дезінформацію, використовуючи фотографії постраждалих протестувальників з інших країн і маніфестацій, щоб посилити тезу про жорстокість французької поліції.

Французькі правоохоронці виявили на відеозаписах із місць сутичок учасників акції протесту з поліцейськими, що обличчя окремих ініціаторів масових заворушень «жовтих жилетів» у Парижі раніше вже були зафіксовані камерами зовнішнього відеоспостереження під час протестів у Марселі. Зазвичай ті професійно підбурюють натовп до радикальних дій, зникаючи прямо перед зіткненням із кордоном поліції. Це свідчить про неабияку підготовку провокаторів.

Тепер же всі медіа віщають передусім про трагедію у Страсбурзі, відсунувши на другий, а то і третій, те, що відбувається в Парижі і, по суті, безпрецедентне втручання Кремля у внутрішню політику однієї з країн ЄС.

Приклади Charlie Hebdo, Парижа, Брюсселя, Берліна, Ніцци, Кьольна та інших європейських міст свідчать, що такі події трапляються саме в той час, коли це найбільш вигідно для Кремля. А в контексті страсбурзького теракту слід очікувати нових закликів російської сторони об’єднати зусилля у боротьбі зі світовим тероризмом і натяків на скасування санкцій. При цьому увагу світової спільноти від чергових фактів втручання Кремля у внутрішню політику іноземних країн було відвернуто.

Паралельно з тим, як Москва намагалася переконати Європу, що та стала жертвою терактів, російські спецслужби силкувалися нав’язати світові враження про українців як про поплічників світового тероризму.

Для цього ще 2015 року Кремль запустив в інформаційний простір чутки про створення так званих «тренувальних таборів для ІДІЛ на території України». Із самого початку російські спецслужби активно використовували цей наратив, щоб сформувати міф про причетність України до активізації бойовиків у Європі. А отже, спонукати європейських лідерів співпрацювати з Путіним під прапором боротьби з тероризмом і відвернутися від України.

Наймасштабніша інформаційна спецоперація Кремля була організована у серпні 2017 року, аби закріпити в іноземній пресі фейк про табори джихадистів в Україні. 24 грудня 2015 року окупаційна влада Криму оголосила про формування та розгортання програми з протидії екстремізму. Причиною цього, як зауважив глава Федерального агентства у справах національностей Росії (ФАДН) Ігор Баринов (полковник ФСБ у відставці, підозрюваний у тісних зв'язках із російськими спецслужбами), стало нібито «перебування на території Херсонської області радикальних угруповань». Це повідомлення було підкріплене і коментарем представника окупаційної адміністрації, так званого віце-прем’єра Криму Руслана Бельбека. «Нам відомо про тренувальні табори в Херсонській області України, де готують прибічників ІДІЛ», — заявив він телеканалу «Звєзда». Звичайно, жодних фактів чи доказів надано не було.

1 листопада 2015 року та сама «Звєзда» розповсюдила повідомлення Єгора Кваснюка, члена експертної групи з питань України Російського інституту стратегічних досліджень (РІСІ) про те, що бойовики з ІДІЛ беруть участь у війні на Донбасі на боці ЗСУ, а «велика кількість терористів знаходяться зараз в Одесі». Завданням було продемонструвати, що через Одесу бойовики потрапляють до України і потім на Схід або ж до країн Європи.

Не забарилося поширення наративу «ІДІЛ – Україна» й у Європі. Французька сенаторка Наталі Гуле в інтерв’ю радіостанції France Inter 1 квітня 2016 року (одразу після терактів у Брюсселі 22 березня 2016 року) повідомила, що «на території України функціонує табір із підготовки джихадистів». Пізніше, в коментарі українському виданню «Тиждень», вона сказала, що табір функціонує у Дніпропетровській області, а цю інформацію їй надав особисто глава Служби безпеки України Василь Грицак. У СБУ тоді заявили, що зустріч сенатора з главою української спецслужби справді відбулася, однак розмова не стосувалася питання ІДІЛ.

Виявилося, що 2015 року співробітники СБУ дійсно затримали у Дніпрі двох росіян, узбека, казаха і таджика, однак заява французької сенаторки все ж справила на франкомовну аудиторію, налякану брюсельським терактом, відповідний негативний ефект. Пізніше Гуле опублікувала звернення до глави СБУ, де вказала, що її заяву спотворили, звинувативши при цьому журналістку видання «Тиждень». Однак кореспондент Алла Лазарева показала переписку із сенаторкою, яка засвідчила, що сенаторка повідомляла фейкову інформацію офіційно.

Після того, як росіяни вчинили невмотивовану агресію проти українських моряків у районі Керченської протоки, що стало підставою для запровадження воєнного стану в 10 областях України, Кремль розродився новим пакетом фейкових звинувачень і дезінформаційних повідомлень. Не варто зупинятися на них, оскільки тільки за останні 10 днів їх було тисячі. Проте один із них викликає особливе зацікавлення.

Спочатку кремлівська лялька Басурін, спікер так званої «ДНР», заявив про те, що Збройні сили України «планують здійснити хімічну атаку». Ця заява супроводжувалася псевдодоказовою маячнею, однак це не завадило офіційним особам російського зовнішньополітичного відомства почати розгойдувати цю тему. Вже своїми заявами відмітилися Марія Захарова та навіть Сергій Лавров.

Цікаво, що у своєму наративі російська сторона намагається знову прив’язати Україну до свого близькосхідного сценарію. Цього року сили режиму Башара Асада, якого підтримує Кремль, здійснили низку хімічних атак, у тому числі проти цивільного населення. Аби відвести від себе підозри у здійсненні військового злочину та порушенні міжнародних норм, як і в ситуації з Boeing 777 (рейс MH17), російська сторона вигадала свою версію.

Виявляється, за версією Кремля, хімічна атака була провокацією руху «Білих касок», благодійної організації лікарів і рятувальників, що допомагає цивільному населенню в Сирії. Російська сторона вперто просуває думку про «іхтамнєт», а також «ето всьо прідумал Черчіль в 18 году». Тобто всі постраждалі, в тому числі діти, муки яких було зафіксовано на відео — це все результат провокації якоїсь проамериканської сили.

Оскільки кремлівські пропагандисти не здатні на щось нове чи креативне, вони просто скопіпастили цю історію, аби переконати свою аудиторію і частину «корисних ідіотів» європейських країн у тому, що Україна готує провокацію за «моделлю "Білих касок"», яку росіяни самі ж для себе й винайшли. Звучить як маячня хворого, однак моніторинг інформаційного простору свідчить про абсолютно протилежне. Кремль зараз дуже активно інвестує в цю історію і «призначає атаку на останню декаду грудня».

''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...