Перейти до основного вмісту

Мітка окупанта

Орче, бійся наших маячків!

У мережі розгулялась писанина одного російського пропагандиста, що уявив себе «руйнівником міфів». Звісно, він не зміг зробити правильні висновки з отриманих даних. Але нам так навіть краще, і зараз я розповім вам про це.

Звати орка Даніїл Безсонов. Вважає себе експертом у військово-політичній сфері. Тобто великий гуру воєнного мистецтва заодно встигає відсікати політичні стратегії, і байдуже, що це зовсім різні речі. Загалом, експерт сумнівної якості.

Однак нам же допоміг не Даня-дурник. Нам допомогло те, що цьому діячу інколи потрібні соковиті інсайди, аби оживити публіку.

А якщо інсайди тобі згодували з балди, потрібна твоя реальна база знань. Інакше на правах експерта зарядиш на публіку те, що ворожа пропаганда тобі підготувала в найкращому вигляді. На цьому й горять «іхсперди». Безсонов (до речі, чому не Бессонов?) винятком не став, навіть навпаки. І в липні народив геніальне.

Цитую текст. Перепрошую за термінологію, стилістику автора збережено.

«Важно! Наши офицеры попросили опубликовать. Крайнее время укры устанавливают радиомаяки на свою брошенную технику перед отступлением. После подключения клем к аккумулятору, через короткое время по этому месту наносится вражеский артиллерийский удар. Начали осматривать более менее живые единицы трофейной техники, на шести из восьми установлен радиомаяк. Просьба к нашим бойцам быть крайне бдительными и учитывать этот факт».

Зрозуміло, що посилання на цей плід любові птеродактиля і тумбочки я не дам. Кому треба, сам знайде. Ворога не піаримо.

Зосередьтесь на самому тексті. Гарно, правда?

"

З висновків Безсонова випливає, що коли ВСУ змушені кидати техніку, то роблять це неквапливо й поважно. Помішують каву, обговорюють новини. Ну й відступають паралельно.

Те, що інколи під обстрілом звалювати доводиться зі швидкістю гіперзвуку – не важливо. Взагалі-то, так, періодично доводиться. Та ворожий пропагандист свідомо відкидає неприємні для нас факти і змальовує українську армію у сто разів крутіше. Ми, мовляв, не поспішаємо. Ми ще й маячки встигаємо розставити по вимушено покинутій техніці.

''

''

Щоправда, навіщо їх ліпити – невідомо. Наче й так знаємо, де що лишили. Решту побачить дрон. Летить наш механічний друг, помічає спробу відігнати нашу машину, бабах. Або летить, помічає, передає координати й усе одно бабах.

Не знаю, навіщо тут маячки. Щоби що? Аби точний час відганяння техніки знати? Так її необов’язково заводити для цього.

Виходить, що ви витрачаєте дорогоцінний час на якийсь маячок, сидячи під обстрілом. Хоча можете змінити позицію, відслідкувати ворожі переміщення з безпілотника та утилізувати декілька тушок під час безпосереднього контакту з покинутою залізякою. Ризикуєте життям заради того, що робиться більш швидко й комфортно.

Маячня якась! Ворог узяв і ускладнив процес, зробивши кожного бійця ЗСУ богом стеження.

У нас багато бійців ніколи в житті не бачили радіомаячок. І не паяли нічого, щоб зібрати його самим. Та наші хлопці вміють майстерно вирізати росіян, чим зазвичай і займаються. А тут такий комплімент. Несподівано.

Військові просять дрон, а в нас нова рубрика.

Повірте, я ж не проти. Нехай росіяни вважають, що в ЗСУ є й Кулібіни, й Ейнштейни, й Нільси Бори – так ворог завищить планку очікувань щодо шкоди від нас. Сам себе залякає. Просто якось незвично, адже пропагандист все ж годується за рахунок російських платників податків. І ось так не поважає годівничку.

На ваших очах відбувається неймовірне. Кремлівські експерти втрачають свій звичний вплив, оскільки російське суспільство «війною по телевізору» трохи наїлось. А охоплення потрібне. І без явних знань у воєнному ремеслі ось такі безсонови починають транслювати тези, більше схожі на українську ІПСОшку, ніж на правду чи таку ж пропаганду Кремля.

Я розповім, що буде далі. Словам Безсонова, звісно, військові по той бік лінії фронту повірять не у повному складі. Хтось сміятись почне, настільки тупо це звучить.

Тільки не забувайте, що там теж мало Кулібіних. А більшість, на відміну від ЗСУ, мобілізували потайки та без жодної підготовки. Дали контракт, привезли, кинули в бій з іржавим автоматом та формою на три розміри більше (лише дві дірки на грудях – мабуть, під орден). Вони не розуміють, що робити й чого чекати.

Прошу, не кажіть, що я ворогу підказую. Те, про що йшлось – украй проста річ, до якої може дійти своїм розумом і цивільний, і військовий.

Якщо ні до кого не дійшло за місяць, ми явно в ударі. Нехай так буде й надалі.

Боєць ЗСУ теж може не бути генієм. Та в нього є де повчитись. Старші товариші, інструктор із цікавим акцентом, бойовий досвід – те, що з легкістю заміняє бібліотеку. А ось мобік із Донецька чи малолітній дебіл із Йошкар-Оли таким ресурсом не володіє. Його старші товариші мруть як мухи. Із тих, хто вижив, спеціалістів із радіотехніки не так уже й багато. Запитати хочеться, та нікого.

Тож там, де українець запитає товариша і засміється вголос, гарматне м’ясо Путіна почне страждати від зайвої тривоги.

Пощастило відбити у ЗСУ бронетранспортер? А ти вже боїшся маячків, аж по нозі тече.

Розповім, як це буде виглядати в бойових умовах. Без слів Безсонова наш дрон, може, й не встиг би долетіти до точки збору ворожого особового складу. Час потрібен, плюс поправка на наші баги в організації. Але тут ворог вирішує допомогти: його природній страх призводить до того, що дорогоцінний час утрачається.

Кострубаті Рембо в камуфляжі від дохлого товариша обступлять покинутий БТР і будуть хвилин п’ять сперечатись – хто туди лізе, хто найсміливіший. Охочих буде небагато.

Поки старший орк дасть наказ, наш дрон уже вилетить. Поки невмілі мобіки шукатимуть двері – пройде половину шляху. І в той момент, коли черговий Ванька чи Мансур нарешті зможе завести машинку, відбудеться удар.

Наш ленд-лиз сражается с ленд-лизом для СССР. Символично.

Безумовно, ті, що вижили, сильніше повірять у всесильні маячки на техніці українців. І далі цей процес повторюватиметься більш яскраво. Дійде до того, що вони своєї техніки боятись почнуть. А що? Вона ж стояла у полі, раптом українська ДРГ спрацювала! Як жити? Куди лізти? Маячки…

Я щиро радий, що ворог починає страждати такою маячнею замість справи. І ще більш радий, що флешмоб запустив цілком російський пропагандист. Нехай і в гонитві за хайпом.

Коли вороги роблять твою роботу – це дуже круто, шановні. Піду маячок на куприк Пушиліна поставлю, раптом це так працює.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.