Перейти до основного вмісту

Митниця-2019 — символ слабкості влади. На жаль

Коли Міндоходів продовжує існувати під новою назвою, поява нових проблем – питання часу. Розбираємось, що потрібно міняти в нинішній системі. Наприклад, майже все.

Роки систематичної шкоди з боку представників попередньої влади не могли не датись взнаки. Найтемніші моменти історії вже позаду, але нинішній стан варто оцінювати лише як трамплін, справжній перехідний етап на шляху до подальшого розвитку. Про те, чому не справляється український уряд, як припинити порочну практику переспрямовувати потоки «папєрєдників» у свої кишені й чого вимагати громадськості від влади, зараз розповімо детально.

Трохи історії. 2012-й — Міндоходів. Закопати чи викинути?

Два роки суцільного сорому дали можливість зацікавленим особам безпосередньо викачувати кошти з обігу двох найбільш грошовитих систем, коли-небудь поєднаних разом. Тепер, коли минуло достатньо часу, навіть найбільші прихильники новоутворення не зможуть назвати бодай одну його перевагу над попередніми органами. І не дивно, бо їх просто нема.

У грудні 2012 року міністерство було створене «під крилом» Олександра Клименка, якого нині підозрюють у державній зраді. За даними 2017 року, сумарні збитки від діяльності кримінального угруповання сягнули 97 млрд грн. Суть: якщо раніше кошти зникали як із податкової, так і з митниці, то тепер їх відбирали одним ривком. Людожер розлінувався та припинив шукати оригінальні підходи до жертв.

Проте характерний бекграунд нікуди не зник. Свого часу молода команда Клименка так «старалась» працювати з податковими майданчиками, що результати наздоганяють нас і зараз. На щастя, цей етап ми вже пройшли, тому будь-яка зупинка в розвитку системи може стати якщо не смертельною, то надто загрозливою.

ДФС по-новому. Податкова та митниця

Державна фіскальна служба (ДФС) була заснована зовсім недавно. Пропорція кадрів тут виглядає просто: 75% співробітників працюють у податковій сфері, а решті віддали митницю. Живе та процвітає служба на тлі скандалів із керівництвом — у них відмічався як одіозний Роман Насіров, так і Мирослав Продан. Що символічно, такого утворення взагалі не мало бути: спочатку Міндоходів планували знищити та повернути старий розподіл служб, у результаті все звелось до перейменування старої структури. За нагоди передаємо привіт відсутності прозорості та старим зв’язкам, які точно збереглись у ненадійних виконавців. Було б дивно сподіватись, що після втечі Клименка його браві «орли» припинять незаконну діяльність та стануть романтиками-філателістами.

Податкова міліція — один з індикаторів. З’явившись 1996 року, цей підрозділ устиг пережити не одну зміну влади, пристосуватись до будь-яких формальних напрямів діяльності, на практиці вміло вибиваючи гроші з підприємців. За прикладами далеко ходити не треба: станом на 2013 рік слідчі податкової міліції порушили кримінальних справ у 2,5 разу менше, ніж відібрали документів. Після зміни курсу служба потрапила до структури ДФС, де продовжувала б займатись улюбленою справою, якби зовсім помилково, через недбалість клерків ВРУ, не була ліквідована у вересні 2017 року. Дракона вбили? Зовсім ні. Незважаючи на таку дрібницю, як розформування, підрозділ продовжує постачати ЗМІ новими й новими «подвигами». Так, це неймовірно сюрреалістичний випадок.

Справи з митницею також мають потенціал для оновлення. Зараз Україна втрачає шалені кошти як «завдяки» контрабандистам, так і в корупційних оборудках. За інформацією голови підкомітету Верховної Ради з питань митної справи Тетяни Острікової, мінімальний обсяг грошей, що фігурують у таких схемах, сягає 150 млрд грн. За даними, які надав Євростат, обсяги щорічної контрабанди становлять 75 млрд грн; відповідно, різниця між цими показниками — половина — якраз і є сумою, що «губиться» на наших кордонах. Також чиновниця заявляла, що на точність розрахунків упливають побічні фактори. Зокрема, деякі держави не розкривають реальні обсяги власних товарів, що йдуть до наших портів — тут виділяється передусім Китай.

Оновлення митниці, яке напрошувалось роками, — тепер необхідний крок: що тут можна сказати, якщо схему з провезенням цілої фури контрабандних товарів оприлюднює навіть голова уряду, але зробити із цим нічого не можуть ані він, ані прикордонники. Певна кількість експертів натякають, що навіть представники влади не можуть мати повного уявлення про масштаби схем, які процвітають на наших кордонах. Тобто обговорити можна запросто, навіть на власній кухні, але в разі справжньої боротьби із проблемою ймовірність успіху надто низька. Тому, якщо злочинці грають за своїми правилами, треба або програти та змиритись, або самому порушити ці правила.

Ось подивіться, приклад візьмемо з найбільш стандартної сфери. Люди обожнюють телефони, їх оновлення та — особливо — місця, де можна недорого розжитись новеньким смартфоном. І от, на Волині спокійно функціонувала схема з постачання «сірих» телефонів. Лише одна незапланована перевірка дала змогу прикордонникам позбавити контрабандистів великої партії: одразу 3468 запакованих та готових до продажу iPhone. Це приблизно 15 млн грн, що пролетіли повз митницю. Техніку ввозили під виглядом поштових посилок, завдяки чому можна оминути прикордонний контроль та пройти перевірку безпосередньо під час передачі пошти в пункті призначення. Геніально? Не те слово! А ось не вказаний у документах вантаж, мабуть, через українські розбиті автошляхи «випадав» десь дорогою до Києва.

Проте ДФС не дозволила ситуації дійти до логічного завершення. Служба «не вчинила жодних процесуальних дій», натомість доклала зусилля до ігнорування проблеми. Любомльский районний суд теж відчув, чим діло пахне, та й закрив нікому не потрібну справу.

Напрошується питання не на кшталт «Чому підхід не працює?», а його пряме продовження — «Як правильно все змінити, врахувавши помилки?».

«А поговорити?». Що зробила держава

У січні не дуже урочисто завершилась програма уряду «Україна без контрабанди». Вона була анонсована минулого літа й мала зупинити нелегальні поставки та врятувати наших зубожілих виробників від конкурентів, що грають не за правилами. Як можна здогадатись по саркастичних нотках у цьому абзаці, щось пішло не так — точніше, прогнозовано пішло не так.

Що маємо: Кабмін вирішив продовжити боротьбу, яка за рік принесла додаткові 79 млрд грн. Для цього у Борисполі (важливий аеропорт) та Одесі (порт) були зібрані загони портового контролю. Суть програми полягала в перекритті 10 основних інструментів контрабанди — від використання завантаженого товару, який за документами йшов «порожнім», до залучення до лав контрабандистів співучасників із сусідніх населених пунктів і тіньового ввезення пального й інших схожих процедур. Як один із прикладів наводили нюанси ввезення елітних іномарок, які прибували в Україну за заниженою митною вартістю. За попередніми оцінками голови МВС Арсена Авакова, сумарно така діяльність принесла б Україні 4 млрд доларів.

А Тетяна Острікова нагадувала, що для справжнього прориву необхідно будувати митну адміністрацію, запобігати не тільки ввезенню, а й зберіганню контрабанди, та створити систему, що дає змогу проводити пост-аудит-контроль. Порівняйте цілі: програма бореться з інструментами контрабандистів, а потрібно бити по їх безпосередніх стимуляторах. Крім різниці в поглядах та реальних можливостях, варто згадати додаткову, зовсім маленьку проблемку. Нелегальні поставки нарешті помічають потрібні люди? Так. Вони борються із цим? Начебто так. А ми можемо оцінити їх роботу? Чесно кажучи, ні. І з цим треба щось робити.

Принаймні, китайські товари з доставкою сервісом Cargo досі наповнюють вітчизняний ринок, навіть ставши героями журналістського розслідування. Фікція й збитки, якими цікавляться лише автори матеріалу. Виходили оновлення, чиновники робили розумний вигляд, а кількість переглядів на YouTube вселяла віру, що розголос дотисне скандальну справу. Але сталось приблизно те ж, що й буває в таких ситуаціях: фірму просто не чіпають, натомість виставляють пекельні митні ліміти для «білого» бізнесу.

Що робити з митницею зараз?

Інституційна реформа ДФС і митниці — не порожній звук, проте ця процедура надзвичайно болюча. Тепер ми боремось із контрабандою та/чи корупційними схемами, однак абсолютно забуваємо про внутрішні проблеми. Поки наш хірург вирізає ракові пухлини, cам лікар ось-ось загине від аналогічної загрози. Тому поставити йому діагноз і проаналізувати життя лікаря нам точно доведеться, давайте підемо за пунктами — полювання на нелегальні поставки із цього списку виключаємо, оскільки йдеться саме про внутрішні негаразди.

Це як гра у футбол, де на одному боці поля нормальні українці, а на іншій — прихильники кумівства та корупції. Нічиєї в такому форматі зустрічі бути не може. Або ми об’єднуємо зусилля, тиснемо на відповідальних осіб і змушуємо знищувати схеми та карати винних… Або ж вливаємось до їх молодої команди. На два стільці сісти не вийде, хоча корупціонери роблять вигляд, ніби це цілком реально. Звісно ж, їм потрібен слабкий суперник, що втрачає зв’язок із реальністю.

2018 року громадськість нагодували напіврезультатом, який начебто фіксує нищівну поразку контрабандистів. Але це підміна понять, хоча й виглядає вельми гарненько. Європейський підхід до формування цінностей тисне не на конкретну схему, він дає змогу мислити ширше — гарантувати справедливе ставлення до кожного, популяризує персональну відповідальність. Поки з вас збивають доплати за придбання найпростіших зарядок чи навушників, контрабандисти можуть ввозити хоч роялі — їм за це нічого не буде. Бо різницю в коштах компенсують прості люди, яким банально «прикрутять гайки». Такий розподіл оплати мотивує людей виключно переходити на темний бік Сили.

Римляни казали: Карфаген має бути знищений. Ми додаємо: і ДФС — безсумнівно, також. А на місці таблички будемо сипати сіль на землю. Отже, що треба для того, аби подолати монстра-ненажеру:

1. Спрощення митних процедур. Логічний крок, який ударить по бюрократичних проявах та суттєво мінімізує кількість необхідних процесів, які виконує середньостатистичний митник. Для співробітника новинка гарантує полегшення робочого процесу. А для простого українця, що везе свій товар чесно, це певна гарантія чи знак якості — важко провезти в державу Bugatti Veyron за ціною «Таврії», якщо ця крихітна метаморфоза не губиться під тонною паперів і лежить назовні. Ось вам і захист вітчизняного виробника чи чесного імпортера.

2. Набір співробітників. Узагалі це мало звучати як «перенабір», проте спробуємо уникнути негативної конотації терміну. Згідно з новими вимогами, митники отримають вищу зарплату, відсутність кумівства в кадровій структурі (людині без «блату» важко вижити в таких умовах) та можливість працювати, не переживаючи за можливі наслідки. Звучить не так страшно, чи не так? Прозорість насправді несе виключно позитивні зміни.

3. Персональна відповідальність. Ось це здається більш страшним, але маємо те, що маємо — чесним митникам боятись нічого, а їх хитрим колегам радимо звільнитись раніше, ніж система виштовхне їх сама.

4. Автоматизація процесів. Розв’язані руки співробітників митниці, ускладнення для «замітання слідів» та економія ресурсів. Вам хочеться сплатити податки й мита на сайті? Нам — також. А вибір простий: або ми виборюємо прозору систему, або й далі гасаємо від митника до митника, забезпечуючи готівкою «прискорене» оформлення. Декому хочеться виконати план з виявлення порушень, а солідні контрабандисти давно купили преміум-пакет послуг «Сліпий прикордонник», тому не переймаються з приводу таких дрібниць. Логічно, що платити за такі речі доведеться простим людям — вам, нам чи ще комусь.

Боротись з усім поганим заради всього хорошого — надзвичайно гарна діяльність, але тільки на словах. Справжні справи завжди вимагають більш детальних розборів. Урешті-решт, зовсім недавно Україна потерпала від збитків, які їй завдавало Міністерство доходів і зборів. Зараз ми про нього хоча б згадуємо, не враховуючи цю статтю? Отож. Тому варто стиснути кулаки та чекати момент, коли нинішній стан ДФС і митниці викликатиме такі ж неприємно ностальгічні асоціації.

Однак не забуваємо, що попереднього разу через апатію з боку громадськості злочинці зуміли вкрасти мільярди. Нині народ так само реагує на хабарництво митників, як не звертав на це уваги 5, 10, 20 років тому. Що ж, давайте наостанок розглянемо приклади: в Запоріжжі нещодавно впіймали інспектора, який вимагав 1000 доларів за «нестворення перешкод під час розмитнення товару».

Ну прикрили одного, і що з того? «Тиха украинская ночь, но грузы лучше перепрятать».

Ви абсолютно праві! Це звичайна оборудка, і затриманням вона завершилась лише після втручання СБУ. Спрощення митної процедури взагалі не передбачає «перешкод» із розмитненням: воно або відбувається, або ні. Автоматизація процесів буквально виключить із можливостей посадовця варіант із непомітним втручанням у процедуру розмитнення. Персональна відповідальність уже була продемонстрована співробітниками СБУ, а в повсякденному житті виконає функцію запобіжника — принцип «рука руку миє» тоді нікого не виручить. А прозорий набір людей закріпить зміни так, що у співробітника навіть не буде планів щодо подібних заробітків, а фізично провернути оборудку він уже не зможе.

Йдемо далі. Подібні випадки повторюються доволі часто, тому можна вважати, що в глобальних масштабах ця «послуга» поставлена на конвеєр. Якщо ж зробити все правильно, то 1000 доларів, які так жадав отримати митник, потраплять виключно до бюджету, і точно не за «нестворення перешкод». І коефіцієнт, на який доведеться множити цю суму, виглядатиме солідно. Та конкретно зараз для багатьох людей це зовсім непомітний момент, однак потім він повертається до них у вигляді пенсій, стипендій чи субсидій.

Свого часу пан Клименко навчився користуватись такою зневагою українців до власних коштів, і не варто давати цей шанс набагато меншим клименкам, які тільки й чекають, поки ви за звичкою зануритесь у читання спортивних новин, перегляд улюблених серіалів чи обговорення останніх заяв президента. Державних грошей не існує, є тільки кошти платників податків; саме вони формують добробут навколо вас. Якщо ж благоустрій сусідніх пейзажів не вражає, висновки напрошуються самі собою — «треба більше золота», як казав послушник із WarCraft. Тобто переспрямувати це «золото» з кишень недобросовісних митників на ті речі, які ви знаєте трохи досконаліше.

Якщо ж 1000 доларів для вас не критична сума, можемо провести тест: скиньте її на благодійність, бажано зі скріншотом у коментарях. Тоді вам повірять.

''отсканируй
и помоги редакции

''