Перейти до основного вмісту

Нідерландські вибори в Європарламент: Некзиту не буде. Поки що

Нідерланди не квапляться виходити із ЄС. Ну що ж, ми тільки за! А Сергій Маляров пояснить, чому ця гарна новина може жити недовго.

Нещодавно по всьому Європейському Союзу (навіть у Великій Британії) пройшли вибори до Європейського парламенту. Не берусь описувати, як вони пройшли всюди, але про Нідерланди можу розповісти. І, до речі, вибори до нідерландського парламенту, місцевих рад і референдуми відбуваються за такою ж схемою.

За кілька тижнів кожен виборець отримує поштою запрошення на волевиявлення. Це такий папірець із голограмою. Дуже важливий папірець. Без нього проголосувати не можна. Проте можна отримати новий, якщо свій загубив. Однак не прямо в день виборів.

На запрошенні також є форма, де можна вписати дані людини, яка має проголосувати за тебе. Без нотаріуса, просто вписавши ім’я та прізвище і додавши копію свого паспорта чи водійського посвідчення. При цьому поштою чи просто заздалегідь голосувати не можна. Тільки в день волевиявлення, який завжди припадає на четвер, аби не псувати людям вихідні. Інші країни Європи голосували в інші дні, тож офіційних результатів щодо Нідерландів не було до вечора неділі. Проте результати екзит-полів були ще в четвер ввечері, тож таємниця вийшла так собі.

У день волевиявлення дільниці відчинено майже на кожному кроці — зазвичай у школах, церквах, державних установах та на вокзалах. Голосувати можна будь-де у своєму районі. Аби тільки із собою було запрошення на вибори та посвідчення особи (можна на 5 років прострочене). Віддати свій голос можна було з 7:30 до 21:00.

Саме голосування відбувається за відкритими списками — треба червоним олівцем поставити позначку навпроти однієї людини з партії, за яку хочеш проголосувати. Кабінок на дільниці немає. Є такі відгороджені вище поясу столики, ну, як ото раніше телефони-автомати в Києві були. Ширмочки навколо столиків узагалі-то є, але ніхто ними не користується.

Дня тиші теж немає — я політичну рекламу бачив в середу ввечері по телевізору. Істерики в тій рекламі не було, жодних «голосуй, або програєш». Та й результати виборів не те щоб когось шокували.

Перше місце посіла Партія праці (PvdA). Із назви зрозуміло, що це ліва політсила. Доволі популістська. До Євросоюзу вона назагал ставиться рівно. Мовляв, союз — це непогано, але давайте менше наддержавних установ, більше робочих місць у Нідерландах і соціалізму в усьому Союзі. При цьому на сумнозвісному референдумі 2016 року щодо асоціації України з ЄС Партія праці підтримувала Україну. PvdA набрала 18,9% голосів, 6 місць у Європарламенті (із 26). Це на 3 місця більше, ніж за результатами виборів 2014 року.

Народна партія за свободу і демократію (VVD) — на другому місці. Ця політсила зараз займає центральне місце у правлячій коаліції, її лідер — прем’єр-міністр Нідерландів уже кілька коаліцій поспіль. VVD — ліберальна партія, досить права за європейськими стандартами, але насправді радше правоцентристська. Вона підтримує нинішній напрям розвитку ЄС. А 2016 року підтримала асоціацію з Україною. 14,6%, 4 місця, це на 1 місце більше, ніж раніше.

Далі йде «Християнсько-демократичний заклик» (CDA). Християнство для CDA — це радше джерело натхнення. Партія виступає за інтеграцію мігрантів у голландське суспільство, а для більшості корінних голландців християнство — це скоріше така культурна спадщина, ніж керівництво для дії. Сама ж CDA — правоцентристська політсила, яка підтримує нинішній курс ЄС. 2016 року виступала за Україну. 12,1% голосів виборців, 4 місця у Європарламенті, на 1 менше, ніж до того.

Четверте місце — «Форум за демократію» (FvD). Це новачок у голландській політиці, праві популісти, що об’єдналися для проведення референдуму 2016 року щодо асоціації України з ЄС. Під час плебісциту вони виступали проти угоди з Україною. На цьому вони й розкрутилися. А тепер виступають загалом проти ЄС та за Некзит (це як Брекзит, але починається з «Н»). 10,9% голосів, 3 місця.

Потім — «Зелені ліві» (GroenLinks). Назва не бреше. Зелені. Ліві. Це зараз модно. 10,9% голосів, 3 місця. На 1 більше, ніж раніше. 2016-го були за Україну.

Особливість політики Нідерландів полягає в тому, що в країні досить багато політичних партій. У виборах до Європарламенту взяли участь 16 політсил, 9 із них пройшли до парламенту. Якщо ви не заснули, коли я описував перші п’ять партій, то точно це зробите на описі п’ятнадцятої. До того ж так: перші п’ять отримали в сумі 20 місць, інші чотири фіналісти — 6.

Однак хочеться згадати ще й ці об’єкти виборчого процесу:

  • Партія свободи (PVV). Головний євроскептик Нідерландів у минулому, 13,3% голосів виборців і 4 місця у 2014-му. 3,5% і 0 голосів тепер. Їхні виборці відійшли до більш голосного та прямолінійного «Форуму за демократію»;
  • 50ПЛЮС (50PLUS). Натурально партія пенсіонерів (50 у назві — це вік). 3,9% — 2019-го, 3,7% — 2014 року. Одне стабільне місце.
  • «Думай» (Denk). Новачки в політиці. Формально — вихідці з Партії праці, реально — партія нацменшин, переважно мусульманських, причому турецьких проердоганівських (навіть у назві мають каламбур: Denk турецькою означає рівність). 1,1% голосів, 0 місць.
  • «Ісус живе» (Jezus Leeft). Партія зомбі. Таємно мріє про протестантський «ІДІЛ». 8300 голосів — 2019-го, 9500 — 2014-го.

Загалом праві популісти та євроскептики не отримали багато голосів. Некзиту поки що не буде (незважаючи на шикарну рекламу з боку Брекзиту). Партії, що були налаштовані більш-менш дружелюбно до України під час референдуму 2016 року, в більшості. Боротьба за світле майбутнє Європейського Союзу триває.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.
''отсканируй
и помоги редакции