Нікарагуа: репресії по-російськи та з китайськими грошима
Примітка редакції. Зараз усі бачать, що Росія борсається на фронті та намагається підпалити будь-яку ділянку навколо України: Білорусь, Молдову тощо. Ми вирішили показати, що шкода від дій Москви спрямована не лише на нас. Це системна політика Кремля, яка включає в себе навіть фінансування закомплексованих ідіотів на інших континентах, і про одну державу-ідіота ми переклали для вас статтю Foreign Policy.
Нікарагуа посилює репресії проти політичної опозиції, вільної преси та громадянського суспільства. 15 лютого уряд президента Нікарагуа Даніеля Ортеги позбавив громадянства 94 видатних громадян.
Серед жертв були журналісти, правозахисники, церковник і навіть відомі письменники — Джоконда Беллі та Серхіо Родрігес. У чому ж була їх провина? Як зазвичай буває у латиноамериканського правителя з найдовшим строком при владі, людей із власною точкою зору звинуватили у зраді.
Ортега повністю контролює парламент. Із 2007 по 2022 рік депутати закрили понад 3100 неурядових організацій (НУО). Також було ліквідовано майже половину всіх некомерційних товариств, які надавали медичні, освітні послуги і просто допомогу громадянам. Спочатку під прицілом були організації, очолювані відомими діячами опозиції. Їх швидко звинувачували в «іноземних інтересах», але наступні цілі були вже не такими. Наприклад, групи, які опікуються питанням чистої питної води або соціальними правами.
Прихильники репресій стверджують, що ці організації працюють як ширма для антидержавної політичної діяльності. Втім, нещодавнє розслідування засвідчило, що масове закриття НУО вплинуло мінімум на півмільйона нікарагуанців. Збитки можуть перевищити 200 мільйонів доларів.
Минулого місяця з Нікарагуа вигнали 222 політичних в’язнів: політиків, бізнесменів, журналістів, активістів і навіть студентів. Усі вони опинились у США. Суд звинуватив цих людей у спробі підриву незалежності та суверенітету держави. Парламент одразу ж погодився та рекомендував позбавити політв’язнів громадянства.
ООН каже, це суперечить міжнародному праву. Понад 50 держав виступили проти таких дій Нікарагуа.
Атака проти громадян виходить далеко за межі політичних конфліктів чи переслідування ЗМІ й активістів. На тлі цей процес підживлюється системними репресіями, а воно включає в себе стеження за цифровими комунікаціями. До інтернету має доступ половина жителів Нікарагуа. На 100 осіб — 91 смартфон. Тож уряд не покладає рук, аби обмежити наповнення всієї цифрової екосистеми.
Ось чому Freedom House описав державу як позбавлену свободи. Оцінка Нікарагуа в умовному рейтингу становила 30 балів зі 100, але останній показник був ще нижчий: 23. Для розуміння, в регіоні гірші позиції мають лише Куба та Венесуела.
Ортега при владі із 2007 року. За його правління в державі обмежують використання Інтернету, маніпулюють даними, незручний контент видаляють. Законодавство карає будь-яких користувачів, звинувачених у поширенні неправдивого контенту. Після масових антиурядових протестів (2018 рік) репресії з боку держави призвели до смерті понад 325 осіб. Різко зросли позасудові затримання, зникнення «незручних» людей та звинувачення у стеженні.
Авторитаризм у Нікарагуа лише поглиблюється. Тож дедалі більше уваги привертає вплив Москви в Центральній Америці. Кремль повністю підтримав Ортегу, оскільки відносини Нікарагуа зі США остаточно зіпсувалися. Із 2016 року Росія постачає Нікарагуа військову техніку. Між державами є десятирічна угода про навчання російських військ у Нікарагуа. Торік Ортеги своїм указом надав російським військам, військовій авіації та кораблям тимчасовий доступ до території держави. Тому Штати стурбовані: в регіоні зростає вплив Росії, Куби, Болівії та Венесуели.
Потепління у відносинах із Росією співпадає у часі з поворотом Нікарагуа в бік Китаю. Після 20-річної перерви відновились дипломатичні відносини. 2021 року Нікарагуа підтвердила принцип «Єдиного Китаю» та розірвала офіційні відносини з Тайванем, швидко замінивши тайванські інвестиції в Нікарагуа коштами китайської ініціативи «Один пояс, один шлях».
Спостерігачі припускають, що зближення може відновити проект Нікарагуанського каналу (конкурент Панамського каналу). Його довго відкладали. Ще 2013 року уряд Нікарагуа дав китайській фірмі 100-річну концесію на будівництво. Тепер Китай розширює вплив у Центральній Америці, тож ЗМІ описали відмову Нікарагуа від Тайваню як «потужну відсіч шаховій грі адміністрації США з Китаєм».
Піднебесна нарощує вплив не лише в політиці та економіці. Помітне зростання цифрового впливу Пекіна. Хоча на ринку Нікарагуа все ще домінує американська компанія Cisco, значно збільшується кількість маршрутизаторів Huawei. Камери спостереження, як і в багатьох інших країнах, тут найчастіше представлені китайськими постачальниками, зокрема Hikvision і Dahua. Hikvision — дочірня компанія держкорпорації China Electronics Technology Group Corporation, заснована з явною метою використання цивільних пристроїв для просування інтересів Китайської народно-визвольної армії.
2022 року Hikvision навіть потрапив під санкції Вашингтона, Лондона та інших західних урядів. Так його покарали за співучасть у стеженні за уйгурами в китайському регіоні Сіньцзян. Хоча, чесно кажучи, також ця скарга стосувалась і Cisco з кількома відомими американськими компаніями.
Адміністрація Ортеги зміцнює підтримку з боку Росії та Китаю. Це неминуче призвело до прискореного відокремлення від Заходу. Торік Нікарагуа офіційно вийшла з Організації американських держав — цей процес почався кілька років тому. Згодом команда Ортеги відмовилася акредитувати нового посла США. З держави вислали главу делегації Європейського Союзу, після цього було розірвано зв’язки з Нідерландами. Іноземні НУО (Данія, Іспанія, Швеція, США) не змогли зареєструватись.
Обмеження онлайн-простору набирає обертів уже третій рік поспіль. 2020-го уряд схвалив закон про кіберзлочини: він передбачає позбавлення волі від двох до чотирьох років для людей, які використовують онлайн-платформи для «поширення дезінформації».
Примітка редакції. Це як у росіян із «фейками про ЗС РФ», якщо хтось не в курсі.
Закон дає уряду можливість «визначати», що саме є неправдивою або оманливою інформацією. А також збільшувати покарання до п’яти років, якщо хтось вирішить, що дані розпалюють ненависть, загрожують економічній стабільності держави чи підривають правопорядок.
Категорії обрали максимально широкі та розмиті. І саме це дає державі надзвичайно широкі можливості для обмеження інформації.
Закон вимагає від будь-якої особи, що отримує фінансування з-за кордону, реєструвати статус іноземного агента. Фактично копія російського закону. До речі, схожий проект закону, який подав грузинський уряд, саме зараз призвів до найбільших протестів у Грузії з 2003 року.
Такі правила пишуться не просто так. Зокрема, закон про кіберзлочини дає змогу національному телекомунікаційному регулятору TELCOR блокувати сайти, мобільні застосунки та інші цифрові комунікації. Торік було закрито щонайменше 17 ЗМІ. Підстава — вони «не відповідали технічним вимогам для виходу в ефір». А на початку 2021 року TELCOR видала нормативи, що вимагають від телекомунікаційних компаній збирати дані користувачів, необхідні для їх відстеження. Зокрема, ім’я користувача, час доступу до мережі та місце перебування. Дані повинні зберігатися протягом року та надаватися поліції чи прокуратурі.
Такі інструменти є в багатьох державах. Проте в авторитарному середовищі це виглядає особливо зловісно. Особливо в Нікарагуа, де уряд має великий досвід поширення власної дезінформації, системних наклепів та придушення опозиції. Тож США та ЄС про всяк випадок запровадили санкції проти посадовців TELCOR. За серйозні порушення прав людини, які включають репресії проти громадянського суспільства.
Ще до запровадження обмежень у мережі, більшість місцевих журналістів та науковців практикували самоцензуру. І не без підстав. Адже нещодавно ухвалена поправка до Конституції дає шанс на довічне ув’язнення «за злочини на основі ненависті». Критики побоюються, що уряд використає це право без особливого розбору. Самоцензура та обережність громадян посилюються. Навіть у той момент, коли все більше користувачів переходять на шифровані месенджери на кшталт Signal, Telegram і WhatsApp, процес триває. Тим паче, зараз у Нікарагуа не потрібна реєстрація SIM-карти. Це хитрість, яка дає громадянам додаткову можливість уникнути підглядання з боку держави.
В Нікарагуа розгорнута система стеження, яку допомагали встановити російські спеціалісти з розвідки та поліції. Вона відслідковує телефони, мережу, операції з кредитними картами і навіть мережі Wi-Fi. Було помічено три різні версії системи. Одна моніторить телефонний трафік, друга зосереджена на мережі. Третя зайнята всіма формами зв’язку водночас (і може перевірити вашу історію за останні три роки).
Міжнародні аналітики побоюються, що Нікарагуа може грати роль корисного ідіота в цілях кібершпигунства Москви. Є перші звинувачення — з боку дипломатів та журналістів — у використанні російською розвідкою нікарагуанських супутників, що допомогло РФ шпигувати за іноземними посольствами. Росія, звісно, це заперечує. І каже, що подарована їй супутникова станція зовсім не призначена для шпигунства.
Примітка редакції. Може, мультики дивляться просто. Що ж ще робити?
Та не шпигунством єдиним. Із липня по грудень 2022 року Ортега дозволив російським військовим кораблям і літакам потрапити на територію Нікарагуа. Вони зайшли на тій підставі, що Росія мала брати участь у гуманітарній допомозі та військових навчаннях. Указ президента дозволив 80 російським військовослужбовцям отримати доступ на ротаційній основі. На додачу до цього ще 100 представників різних родів військ РФ прибули, «аби підтримати зусилля у боротьбі з організованою злочинністю, включаючи торгівлю наркотиками». Як зручно.
Зовсім небагато міжнародних спостерігачів здатні повірити, що росіяни приїхали для відлову наркоторговців. Москва практично не має досвіду боротьби з організованою злочинністю в Латинській Америці. Найімовірніше, вона розширює свій уплив для збору розвідданих по всьому регіону, включно з Нікарагуа. Адже Росія роками фінансувала тут військові навчальні центри (а не ловила дилерів). Навіть більше: 2016 року Москва почала постачати сюди танки, системи ППО, гелікоптери та бронетехніку. Вже 2013 року Нікарагуа замовила російські патрульні катери вартістю приблизно 45 мільйонів доларів.
США виступали проти цих угод. Вони не приховували своїх намірів щодо посилення дипломатичного й економічного тиску на кшталт Куби та Венесуели. Уряд США, окрім санкцій, також стежить за розміщеними в Нікарагуа силами Венесуели, Куби та Мексики. Тривожаться не лише у Вашингтоні. Такий підхід Ортеги нервує інші держави регіону. Зокрема, Коста-Ріку. З часів кубинської кризи ця місцевість не була настільки переповнена ознаками геополітичного конфлікту.
Побоювання сусідів можна зрозуміти. Як би цього разу не розгорнулись змагання інших держав, наслідки будуть глобальні: на землі та в повітрі, у морі та навіть у кіберпросторі.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!