Демократизація Росії? Ось чому це неможливо

Одна з найбільш поширених ілюзій європейських інтелектуалів — можливість демократизації Росії. На жаль, більшість європейців не враховують фактори, пов’язані з російською ментальністю та російськими історичними традиціями, які є перешкодою для демократизації РФ.

Для того щоб зрозуміти, чому в сучасній Росії не існує запиту на демократизацію ні серед еліти, ні серед пересічних громадян, варто прочитати книжку «Великий хан Батий — засновник російської державності» хакаського історика Геннадія Тюньдешева. У ній описано китайський уплив на систему управління в тюрко-монгольській державі, що призвів до підміни права конфуціанством. Згідно з конфуціанством, членам громади належало жити за ритуалом, який відповідав їхньому статусу. Дотримання ритуалу за китайськими звичаями замінювало в Піднебесній законослухняність. Закони з позиції конфуціанства жодного значення для поліпшення суспільства не мають, що їх менше — то краще, звернення до правосуддя аморальне. Всі ці постулати, з точки зору Геннадія Тюньдешева, стали домінувати в суспільній свідомості на території Росії, починаючи з Золотої Орди до сучасної Російської Федерації.

Відомий російський соціолог Симон Кордонський вважає, що зневагу росіян до законів можна пояснити відсутністю класової структури в Росії. Оскільки тільки структуровані класи зацікавлені в захисті своїх інтересів законами, що, своєю чергою, впливає на усвідомлення важливості мати своїх представників у політичних партіях, які відстоюють класові інтереси. Відсутність класової свідомості у переважної більшості росіян призводить до відсутності запиту на демократизацію РФ та бажання росіян жити «відповідно до понять».

Важливо також усвідомити, що в Росії ніколи не було при владі купців, які були би зацікавлені в розвитку торговельної форми суспільства, недоторканності приватної власності та демократизації держави. Російська еліта завжди формувалась із силовиків, які отримували преференції за свою лояльну службу царю, Генеральному секретарю ЦК КПРС, президенту РФ, весь історичний період існування Росії. Навіть нинішні олігархи повністю залежать від Путіна та російських спецслужб, бо російські мільярдери — лише розпорядники активів, які вони отримали за лояльність до Кремля.

Ліберальну демократію російська еліта розцінює як загрозу для своєї влади. Представники російської еліти особисто зацікавлені в дискредитації ліберально-демократичних цінностей у ЄС та США, що повинно призвести, за їхнім задумом, до дискредитації ліберальної демократії в самій Російській Федерації. Кремлівські ідеологи абсолютно впевнені в тому, що демократизація Росії призведе до її розпаду. З їхньої точки зору, саме відмова від самодержавства та подальша демократизація були основними причинами розпаду Російської імперії та Радянського Союзу. Ідеологи Кремля вважають, що як форма правління найбільше Росії підходить самодержавство, успіх якого базується на російських історичних традиціях.

Методи Путіна та його команди дуже добре описані у книжці «Образ Перемоги», написаній Антоном Вайно у співавторстві з Антоном Кобяковим та Віктором Сараєвим. У ній ідеться про російську зовнішню політику, що має на меті зміну правил гри старої світової політики. Головним бенефіціаром зовнішньополітичної гри визначений її супер-клас — російська еліта. Російському ж суспільству в цій книжці відведена роль глядача у великій грі Кремля, спрямованій на зміцнення своєї авторитарної влади та досягнення вищого рівня впливу в міжнародних відносинах. Фактично в Росії створюється корпоративна держава, ідеологічно тотожна режиму фашистської диктатури Беніто Муссоліні.

Найкраще про демократизацію в Росії висловився кремлівський деміург Владислав Сурков. З його точки зору, демократичні процеси в РФ були суцільною імітацією, що мала ввести в оману західні еліти. Імітація демократичних процесів у Росії у 1990-х і на початку 2000-х років була потрібна російській еліті, щоб виграти час, який вона використала на підготовку до геополітичного протистояння з колективним Заходом.

Європейським інтелектуалам варто нарешті усвідомити, що Росія — це великий голодний крокодил, який ніколи не стане вегетаріанцем.