Системна робота з проросійським сектором

Закриття трьох телеканалів Медведчука й обшуки в офісах проросійської організації «Український вибір», що вже давно не працює, дали провладним експертам підстави для вихваляння. Мовляв, дивіться, Зеленський зміг те, чого не міг Порошенко.

Однак зараз ці успіхи насправді виглядають дуже ілюзорними. Бо як така системна робота з боротьби з проросійськими політиками, по суті, відсутня.

Я вже втомився всім нагадувати, що Сполучені Штати все ще чекають дій проти підсанкційних осіб. Бажано — цього разу з українського боку. І те, що Деркача в нас особливо ніхто не шукає, дуже кепсько. Як і те, що ніхто всерйоз не рухає Дубінського на щотижневі допити. І не форсує екстрадицію Онищенка в Україну.

Є в Андрія Деркача похресник — Герман Галущенко. Знаєте, як йому тяжко живеться? Доводиться й досі очолювати стратегічне підприємство «Енергоатом». Те, яке свого часу очолював і сам Деркач. Дії в цьому напрямі — вкрай мляві, а успіхи — сумнівні.

Боротьба ж влади з Шарієм і взагалі, по суті, звелася до мізера. Вийшло кілька тичків, які майже не зачепили саму партію в Україні. Але реально по тілу ніхто не б'є — помітні лише кілька неприцільних ударів у голову Толіка. Це він якось пережив.

Я ж зверну вашу увагу на те, що проросійське крило може реально розглядати партію Шарія як дієвий запасний аеродром. Наприклад, як перехід на більш молодіжний — та й банально придатний до агітації в умовах Інтернету — формат роботи.

Втім, на Донбасі в окрузі Аксьонова друге місце посів представник партії Шарія — Рибін. Він був адвокатом у російських спецслужбовців із ГРУ, Рафаеля Лусваргі та іншої наволочі.

Це стало можливим, звісно ж, в результаті зняття кандидатури ОПЗЖ з округу, що сталося незадовго до самих виборів. І перемога Рибіна була би ще гірша за успіх відвертого сепаратиста Аксьонова. Щодо останнього зрозуміла та помітна рука олігарха — в його випадку Ріната Ахметова. А ось пан Рибін (як і його союзники з партії Шарія) явно отримують фінансування від росіян. Та не тільки з них збирають бюджети, а й від низки українських бізнес-груп, що належать проросійським діячам.

Якщо не руйнувати інфраструктуру цього панства сьогодні — повірте, новини про його успіхи на виборах дратуватимуть іще довго.

В Одесі, наприклад, партію Шарія фінансує такий собі Віктор Баранський. Це статечний дон із ОПЗЖ, який із січня 2021 року перебуває під санкціями США. Туди він потрапив за торгівлю з проросійським режимом Мадуро у Венесуелі. Українська сторона, звісно ж, із цього приводу не зробила жодних розслідувань. А що, треба?

Проте час іде, й люди зовсім не сліпі. Саме на грошах Баранського в Одесі тримається, по суті, вся партія Шарія. Ви й так розумієте: через простеньке розслідування їхньої діяльності російську загрозу можна було би пригасити реально, а не виключно на папері.

Це ж вам не якісь значні фігури на кшталт Медведчука чи Бойка. Тому удар по цих мішенях необхідний, поки вони не зібрали сили. А зважаючи на те, що депутати від Шарія (як і їхній місцевий актив) розсипаються за першого ж зіткнення з реальністю, ніхто не зможе навіть серйозно протидіяти. Ідеальний удар.

Зважаючи на учорашні ігри росіян із перекиданням сил до Криму і на Донбас, ситуація складна. Навіть саме існування таких груп впливу і політсил у тилу становить для нас загрозу. Ці хлопчики, якщо їх вчасно не помітити, здатні на різноманітні провокації. Блокування наших військових частин? Легко. Захоплення органів державної влади... десь у Харкові чи Одесі? Спробують.

Усе це може статися, якщо вчасно не нагадати декому про обов’язкові наслідки.

Чомусь нагадують зовсім не тим людям, та й зовсім інші речі.

А від того, як у РНБО відповіли американській стороні щодо переслідування Коломойського, і взагалі плакати хочеться. Мовляв, американська сторона Україні не передавала поки що жодних документів, які засвідчили б злочинну діяльність олігарха.

Ці речі руйнуватимуть нацбезпеку України й надалі. Але не переживайте: під такою ж загрозою буде і рейтинг влади. Кожен парад на білому коні для Банкової буде завершуватися поганими новинами у стилі «партія Шарія знову витворила якусь фігню». Або ж «у черговому окрузі знову переміг сепаратист».

І єдиний шанс уникнути негативних наслідків — вчасна зачистка усіх проросійських діячів. Передусім, підсанкційних і засвічених у прямій діяльності в інтересах РФ.