Нафта, ринок, меморандум

Примітка редакції. До нас надійшов текст Володимира Омельченка, директора енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. Сподіваємось, вам стаття сподобається. Схрестили пальчики.

Нещодавно Кабінет Міністрів домовився з Нафтогазовою асоціацією про нову угоду. Свіжий меморандум стосується ринку нафтопродуктів. Точніше, цінової стабільності безпосередньо на ньому, а також методів із її забезпечення.

Підписи на папері з’явились 2 квітня. На Грушевського задекларували наміри допомогти створенню найбільш сприятливого середовища для ринку. Розвивати конкуренцію — а заодно врахувати потреби самих споживачів, що опинились на шпагаті в час карантину.

Знаю, довгі формулювання можуть ввести людей в оману. Або здатись надто нудними й відштовхнути чимало громадян від самої теми. На це, мабуть, і робиться ставка.

Тому я не впадатиму в канцелярський стиль, а просто поставлю логічне запитання. Навіщо ви це підписали?

Давайте для початку подивимось, із ким ручкається Кабмін. Панство з асоціації, яку я далі в тексті зватиму НАУ, представляють одразу 14 підприємств. Очі розбігаються. Тут вам і ОККО, і SOCAR, і «Укргазвидобування», і АМІС, і KLO. Багато найменувань. Тримайте список за окремим посиланням.

Не дивина: йдеться про спілку, що покриває 50% продажів на вітчизняному ринку. Тут парою-трійкою назв і не обійдешся. А на самому ринку сумарна кількість АЗС членів НАУ досягає 12%.

Ось тепер ви розумієте, із ким пішов домовлятись Кабмін. Трошки зрозуміліше за сухі назви, чи не так?

Тепер переходимо до суті документа. Щойно на Меморандумі почали висихати чорнила, НАУ зобов’язалась збирати дані про нелегальний обіг пального — й пересилати їх фахівцям на Грушевського. А вже ті займуться протидією нелегальному продажу.

А ще компанії, що входять до асоціації, беруть на себе обов’язки:

1. Формувати ціни на ринкових умовах.
2. Сплачувати податки в повному обсязі.

Щодо першого пункту — ви пам’ятаєте, що нині в нас карантин. На його період НАУ буде (принаймні, на словах, а далі подивимось) тримати ціни нижче планки в 30 грн за літр пального.

А ось тепер ви знаєте не тільки список зацікавлених компаній, а й їхні приблизні обов’язки. Здавалося б, усе не так уже й погано. Навіть податки заплатять! Круто, що інколи для базових речей доводиться підписувати окремі документи. Втім, менше з тим.

Можна зробити акцент на ситуації, в якій створювали, обговорювали та підписували документ. За даними Антомонопольного комітету, з січня по березень розцінки на бензин А-95 на заправках зростали на 12,5% (у середньому, звісно). Дизельне пальне не відставало, й навіть переганяло: +12,93%.

Але тепер стежте за руками. Фокус у тому, що в НАУ входять найбільші компанії, які представлені на ринку нафтопродуктів. І саме вони продавали бензин А-95 за найвищою в державі вартістю — наприкінці березня по 31,49 грн/літр. Водночас не представлені тут мережі спокійно тримали ціни нижче ніж 28 грн/літр.

І саме цьому хитрому панству, яке гралось цінами як дишлом, пропонують інформувати Кабмін про зловживання на ринку. Чемпіони з енергетичних реформ мужньо не подавали виду, проте їх видавав запах. Відчуваєте?

Тепер подивіться на ще один фактор: так звану систему лояльності. Завдяки її застосуванню члени асоціації отримують простенький спосіб гратись цінами й надалі. Або маніпулювати ними, що звучить більш правдиво й точно. Розумієте, коли поблажки «за лояльність» — страшна річ. Знижки до п’яти гривень за літр пального у нас дарувати не можна.

Зате можна урізати цю ж знижку... скажімо, до двох гривень за літр. Формально ціни скоротяться нижче ніж 30 грн за літр — зате витрати споживачів не знизяться.

Я кажу про такі неприємні речі, водночас чітко розуміючи: нелегальному обігу пального дійсно треба протистояти. Поки ми цяцькаємось із профільними документами, тіньовий ринок нафтопродуктів уже становить приблизно 25%. Втрати державного бюджету рахують мільярдами — точно не визначиш, але нині прийнято вважати адекватною оцінку в 20 млрд грн на рік.

Примітка редактора. Про бензинову розтяжку в нас на сайті виходив окремий текст. Ризикну додати його сюди.

Проблема надто помітна. Проте надто легко усвідомити ризики від саме такої співпраці влади та бізнесу. Складається вельми неприємне враження, що асоціація тисне руку урядовцям завдяки мотивам, які не мають нічого спільного з моїми чи вашими.

Формально ми маємо прагнути до збільшення конкуренції. Бачити прозорий ринок як основу всього. Проте насправді НАУ до снаги банально витіснити менших конкурентів із ринку — причому зробити це руками прем’єр-міністра чи ще когось на Грушевського.

Вже вкотре стають помітні дії, спрямовані виключно на зростання розцінок. Я не бачу в цьому шансів на якийсь захист споживачів від можливих зловживань. А ось що точно можливе — так це нарощування ринкової ваги у «правильних» компаній. Причому це питання не років, а невеликого проміжку часу.

Коли ви даєте забагато повноважень людям, які насправді не зацікавлені в досягненні спільних цілей — це проблема. Тим паче, підписувати щось із ким попало — це для Кабміну цілком нормальний процес.

Принцип «Скажи мені, хто твій друг — і я скажу тобі, куди йти» ще ніколи не був зайвим. Як приклад хочу навести вам одного із численних друзів НАУ. Це компанія Glusсo, про яку ви вже могли чути завдяки РНБО.

Тут на компанію санкції накладають. А ось тут СБУ викриває її на реалізації неякісних нафтопродуктів. А ось тут податки, яких не сплатили на 240 млн грн. Зате асоціація штампує обурені заяви, засуджуючи «погроми як неприпустиме явище». Шановні, не туди дивитесь. Зовсім не туди.

Як же добре, що навіть усі ці звинувачення не заважають Кабміну підписати черговий меморандум. Сподіваюсь, на Грушевського хоч назви цих документів запам’ятовують.