Путін та наше право на існування
Назвавши українців і росіян «єдиним народом», Путін тим самим заперечив природне право українців на своє окремішнє існування.
Колись так само чинила царська Росія — і все ж довела до кінця свою лінію, обійшовшись із підкореними нею багаточисельними народами, чиїми природними багатствами вона користується й понині, по-справжньому жахливо.
Ні, ніхто нікого не вирізав. Замість того, аби пускати під ніж цілі народи, їх можна поглинути та розчинити в собі. І знаєте, що найстрашніше?
Те, що тепер ці народи уже відкрито не називаються за своєю офіційною природною самоназвою. Усі вони віднесені до розряду «росіян». І нині Кремль їх вважає «єдиним народом», разом з етнічними «рускіми». Була жертва — і її з’їли.
Ось у чому полягає вся шовіністична рашистська сутність кремлівської великодержавної національної політики. Не завжди вбити, проте у 99% випадків усе ж знищити.
Розпочати війну, як проти нас чи грузинських бідолах. Або спричинити катастрофу. Або ж просто змішати різні народи, відібрати у них рідну мову, замінивши її російською, та назвати новоутворену суміш «росіянами».
Росія виступає в ролі ракової пухлини, молекули якої, проникаючи в клітини чужого тіла, живляться їхньою енергетикою, послаблюючи клітини аж до саморозпаду.
Щоправда, РФ не була б собою, якби одна кремлівська башта не суперечила іншій.
Власне, у такій шизофренії й полягає основна відмінність нинішньої РФ від будь-якої держави до чи після неї. Надто багато розбіжностей навіть на найвищому рівні.
І найліпше аналізувати це за тезами оповісників Кремля. Так, на противагу Путіну, його пропагандистка Ольга Скабєєва нещодавно в ефірі заявила, що, виявляється, «українці й росіяни — не один народ».
Вона грізно кинула в бік українців: «Ви не гідні бути нашими братами».
Примітка редакції. Ну дякуємо, Ольго, дякуємо! Всім же дуже хотілось — тепер хоч знатимемо, що не можна. Не гідні. Такі вердикти можна місяцями святкувати.
Що, по суті, сказала Скабєєва? Лиш те, що не дозволив собі сказати сам Путін, але в чому він і його оточення глибоко переконані. Нічого нового, але тези заходять трошки далі.
Якби ще хтось від нас відчепився після цих слів — ціни б їм не було. Втім, не відчепляться.
Одним словом, Україні від Кремля нічого доброго не доводиться чекати. Так було раніше, так залишається й тепер. І буде далі, якщо баланс сил лишиться в нинішньому вигляді. Тут нема чого плодити ілюзії.
Ми точно не рідня, і навіть не сусіди у нормальному розумінні цього терміна.
Ми просто приречені жити поруч з імперією, поки та існує. Така, на жаль, наша географія, а сама географія, як любив повторювати Наполеон — це і є доля країни.
Як тут не згадати російського письменника Олександра Солженіцина... Він стверджував: «Немає в цьому світі значно дріб’язковішої особини, більшої сволоти й хама, ніж кацап. Народжений у нацистській країні, вигодуваний пропагандою нацизму, цей виродок ніколи не стане людиною». Краще й не сформулюєш.
А ще ось це: «У його країни немає друзів — або холуї, або вороги. Його країна здатна лише погрожувати, принижувати й убивати».
Все так і є, оскільки навіть свої корінні народи путінська Росія вбиває.
Для цього вона використовує непомітну зброю — мовний етноцид, русифікацію. Два роки тому в Росії був ухвалений закон про добровільне вивчення рідної мови — все нібито демократично, та на практиці умови такі, що національні меншини не можуть вивчати рідну мову.
Один-два уроки на тиждень — цього явно замало. Тому, наприклад, народ ерзя (Удмуртія) скоротився майже вдвічі: з мільйона до 400–500 тисяч осіб.
Отже, в путінській Росії йдуть процеси цілеспрямованого знищення її корінних народів. Нещодавно (2 липня 2021 року) прийнята Путіним Стратегія національної безпеки РФ ірраціональна за своїм змістом й означає неминучу війну, за логікою Кремля.
За словами самого Путіна, «відновлювати СРСР неможливо, безглуздо й недоцільно». Виходить, що Кремль націлений на відновлення імперської Росії, царських часів.
А це ще безглуздіший намір, що прямим шляхом призведе до нової світової війни, в якій Росія не виграє, а припинить своє існування в теперішньому форматі, утиснувшись до території Московії XV століття. Вся трагедія буде в тому, скільки життів своїх громадян і країн-сусідів доведеться покласти у цій війні.
Якими будуть економічні, культурні, екологічні наслідки — питання хороше, але відповісти на нього не зможе ніхто. Та кремлівських небожителів це не дуже турбує.
Вони підхопили вірус російського великодержавного шовінізму (рашизму), і саме він диктує Кремлю згубну логіку дій. А наше завдання — не заразитися ним. Або хоча б завчасно вакцинуватись, аби потім мати певну страховку.
Поки ворог виїдає себе зсередини, нам важливо встояти на ногах та дочекатись точки неповернення. Одну ми вже пройшли — відбігли від Кремля на потрібну відстань.
Тримаємо позиції та чекаємо. Хтозна, раптом колись не буде від чого відбігати.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!