Врятувати переселенця? Поставити на ноги!

Цьогоріч ми розпочнемо нові проєкти і доведемо до кінця розпочате 2022-го. Що ж це? Восени минулого року ми заклали фундамент для цілої низки крутих змін в Україні. Подобається, не подобається, прийшли і зробили. Зараз про це розповімо.

Нині люди потроху починають цікавитися внутрішніми переселенцями в сільській місцевості. Таких багато, і всім треба допомогти. Не утримувати, перетворюючи людину на овоч на грошовому забезпеченні — навпаки, повернути до активного життя. Протягти руку допомоги, щоб іти поруч.

Ми вчепилися в цю тему буквально зубами. Причин кілька.

По-перше, в селища вирушали люди не дуже багаті. Найчастіше незаможні. У них не було фінансової подушки для купівлі всього необхідного, не було шансів самим облаштувати нове життя на новому місці. Була потрібна підтримка, щоб ця проблема їх не придавила.

По-друге, в селищах жити набагато дешевше, але й роботи менше. Як би логічно. У підсумку біженці радіють вартості будинку або його оренди, тільки заробити ніде.

А по-третє... Ну як вам сказати? Програма допомоги від держави — штука номінальна, а не реальна. Без образ, але це так. Видадуть від 2 до 6 тисяч гривень на руки, іди-живи собі як хочеш. Тільки всі інші витрати нікуди не зникнуть, а самі ОТГ здебільшого не мають бюджету для фінансування своїх, місцевих програм допомоги.

Таращанська ОТГ прийняла 10 тисяч осіб, Вертіївська — 2,5 тисячі. У підсумку деякі громади отримали подвійний приріст населення, але до цього були не готові.

Якщо скласти всі три чинники докупи, потім прийдемо ми і постукаємо у вікно.

Пишаємося і повторюємо: саме наш проєкт «Ми вільні, ми сильні, ми працьовиті», який був спрямований на підтримку ділової активності вимушених переселенців, допоміг підняти хвилю. Нехай невелику, але якісну.

Писали ми про це не те що багато, а неймовірно багато. Ловіть перший і другий звіти.

Інша річ, що тут не буває легких результатів. Зі зброєю ж як? Купив, передав, усім відзвітував — ось і молодець. Тут же значно менше престижу, ще й прогресу чекати доводиться дуже-дуже довго. Адже наша ставка — на майбутнє.

Присадибні господарства не облаштуєш за пару днів. Переселенців особистим транспортом не забезпечиш за тиждень. Що ще? Організувати побут, дати можливість вести таку-сяку ділову активність на новому місці. Це теж не робиться швидко. Звідси часові розриви між «Ми з’їздили» і «Ось, є чим похвалитися». І ми вдячні, що ви нас підтримуєте навіть у таких умовах.

Підшефні ОТГ одержували й простіші речі. Гуманітарна допомога — справа звичайна для нас, її ми завжди раді підігнати на місця. Було б що підвозити.

Механізм із гуманітаркою був простий. Знайшли свої старі контакти у Європі: друзі, партнери, всі відповідні номери з минулого (довоєнного) життя. І в хід пішли всі засоби. Хтось давав саму гуманітарку, хтось збирав її у своїй країні і передавав потім. Однак кожен наш друг у підсумку виявився другом України.

Згадаймо насамперед про Таращу. Наш пробний плацдарм, що став удалим.

До речі, передостанній колаж теж був із Таращі. Там повний фарш. Від предметів домашнього вжитку та постільної білизни — і до одягу, взуття, предметів гігієни. Навіть рушники, і ті знаходили де могли. Тому що це важливо.

Кожна посилка дарувала трішки заспокоєності людям, позбавленим і дому, і затишку.

До речі, у Вертіївці те ж саме відбувалося. Пишеш, телефонуєш: чого треба? «Ну якщо знайдете предмети гігієни — давайте, було б дуже доречно». Телефон не остигає, знаходиш усе це. Потім зверху дитячих іграшок, адже серед переселенців вистачає молодих сімей. І далі за списком: одяг і взуття, постільні премудрості. І, звісно ж, продукти харчування.

Кожна така поїздка — вже історія. Ми допомагаємо всім, до кого можемо дотягнутися, але акцент робимо на своїй постійній меті. Допомогти тим, кому більше немає на кого розраховувати. Те, що починалося в прифронтовому Києві й стосувалося пенсіонерів, тепер розійшлося по всій Україні.

Дякуємо вам, дорогі читачі-волонтери! Без вас цей проєкт не злетів би. Коли команда встигає відвезти гуманітарку до Таращі, Херсона, і вивезти собак із Бахмута... Це круто.

Ну що, створимо привід для майбутніх звітів? Із вашою допомогою — запросто. Слава Україні!

Банківські карти:

4149 4393 0077 4761 (грн),
4149 4993 7454 7733 (євро),
5168 7520 1764 7978 (долари).

Ще в нас є PayPal:
[email protected]

Реквізити для переказу у євро:

BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 4149 4993 7454 7733
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR.,
KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 623-160-5145
INTERMEDIARY BANK: J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
SWIFT CODE/BIC: CHASDEFX
IBAN: UA563052990262086400935856197

Реквізити для переказу в доларах США:

BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 5168 7520 1764 7978
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR.,
KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 0011000080
INTERMEDIARY BANK: JP MORGAN CHASE BANK
SWIFT CODE/BIC: CHASUS33
IBAN: UA413052990262076400935856385