Вільні, сильні, працьовиті! Волонтери звітують
Пам’ятаєте проект «Ми вільні, ми сильні, ми працьовиті»? Хто забув – це наш. В його рамках ми не просто щось возимо переселенцям, ми даємо їм друге життя. Пустити коріння на новому місці. І робимо все, щоб люди могли почуватись людьми.
Черга за гуманітаркою не має стати для них єдиним наслідком війни.
Потрібна самостійність. Необхідна ділова активність, аби переселенці були переселенцями не все життя.
Як ви пам'ятаєте, наші перші поїздки дозволили вимушеним переселенцям облаштувати присадибне господарство. За новою адресою – нове життя. Хтось записався в чергу та отримав свою майбутню птахоферму (курочки), хтось взявся за менш складний варіант (грибниця).
В Таращанській ОТГ експеримент вдався на «ура». Чесно, не хвалимось – лише констатуємо.
Ось посилання, а ось ще одне. Як назвати проект, в рамках якого люди обвалюють тобі чергу, а потім ти привозиш їм необхідні речі й бачиш набагато більше бажаючих? Лише успішним. Головне, що ми точно цікаві своїм підопічним. Не самі заманюємо до себе, а бачимо попит та встигаємо вчасно допомогти всім бажаючим.
Наші досліди встигли саме вчасно. Таращанська ОТГ зіштовхнулась з не надто популярним, але все ж серйозним наслідком війни – населення виросло вдвічі. Переселенців дуже багато. На щастя, в рамках проекту нас підтримала Nova Ukraine.
Гуртом ми провели ще пару акцій. Сьогодні розповімо саме про ці витівки Волонтерського Штабу.
Першим «новим від Nova» етапом стала Чернігівщина. Там нас чекала Вертіївська ОТГ. Це дуже непросте місце, саме починався серпень і жодним проривом на Харківщині ще не пахло. Люди нервували. Це відчувалось, і дуже хотілось допомогти.
Якщо в Таращі можна зустріти людей із Донбасу, то тут надто багато місцевих: власне, чернігівських мешканців. Їх будинки знищені орками. Тут не настільки часто лунає типово донецький акцент, але горя від заподіяних збитків точно не менше.
Тож ми кинули речі в машину та поїхали знайомитись. Що скажемо насамперед? Звісно, тут також є жителі Харківщини, Донеччини. І місцеві, яких ми вже згадували.
Переписали всіх бажаючих. Зробили собі помітки, аби не з пустими руками сюди кататись. Наші правила прості, кожній сім’ї – по 13 пташок та 10 кг корму. Хто гарно розбирається, той знає, що ці види корму важать не так багато й тому це просто космічний запас для старту власного господарства. Будь ласка, без забобонів. Як зможемо, дамо по 14 кожному, тоді працювали на межі.
Тут не буде жодного голоду. Та й горя стане трошки менше – відчувши увагу та повагу до себе, майже розчавлені війною українці немов здобувають друге дихання. Очі стають впевненішими.
Ми віримо, що їх життя, розділене на «до» та «після», все ж вдасться. І будемо поряд.
Наскільки ми системні, вам розповідатимуть Тараща та околиці. Ви ж не думали, що після звіту ми про них забуваємо? Жодним чином. Перенесемось у часі: надворі вересень, ми знову їдемо вже знайомою дорогою назустріч пригодам. На той момент – вшосте.
Сумувати тоді не довелось, бо з нами їхала ціла сотня курочок-несушок. Вони теж не нудьгували – поряд було зерно, яке ми везли для майбутніх господарств. Вийшло роздати по 5-7 курочок кожній бажаючій сім’ї, це залежно від кількості людей. Результат втішив. Адже тут зібрані люди з Миколаївщини та Луганщини, Херсонщини та Дніпропетровщини. Можна почути донецьку говірку. А можна – й розмову про те, що там під Запоріжжям.
І що? Всі раді, всі вітаються, всім подобається такий спосіб допомоги. Бо це не просто роздача пряників у черзі. Це шанс на самостійність, знову й назавжди.
Власне, тепер про планування. От ви спитаєте, наприклад: Петро і Мазепа, ононо скільки людей, а бройлери де? Доповідаємо. В нинішніх умовах їх немає сенсу везти, бо до холодів вже не встигнуть набрати вагу. А от несушки – ще й як підійдуть. Бо з холодами в нас деякі свята настають, і на них людей тримати голодними не дуже хочеться.
У травні везли курчат, попереду були теплі часи. Згодом пішли несушки. Ще пізніше додались двомісячні м’ясо-яйцеві кури. Цікаві слова, у нас у штабі один хлопець такого й не знав раніше.
Ось чому цей проект – те, що вам запам’ятається. Ми не просто допомагаємо, а й даємо шанс на чудову самостійність. Саме з цього починається вільна держава. Наша ідеологія підлаштувалась під нинішню війну. Переселенці затримаються тут надовго? Тоді й ми будемо їздити між їх новими базами, підганяти основу майбутнього господарства та тримати руку на пульсі.
Ворог нас не зламає. Ми самі кого хочеш у баранячий ріг скрутимо. Вважайте це анонсом: наступного року охопимо нові регіони.
Допомогти нам допомагати:
Банківські карти:
- 4149 4393 0077 4761 (грн)
- 4149 4993 7454 7733 (євро)
- 5168 7520 1764 7978 (долари)
Також маємо PayPal: [email protected]
Реквізити для переказів у євро:
BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 4149 4993 7454 7733
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 623-160-5145
INTERMEDIARY BANK: J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
SWIFT CODE/BIC: CHASDEFX
IBAN: UA563052990262086400935856197
Реквізити для переказів у доларах США:
BENEFICIARY: PIDTURKIN DMYTRO
ACCOUNT: 5168 7520 1764 7978
BANK OF BENEFICIARY: JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR.,
KYIV, 01001, UKRAINE
>SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 0011000080
INTERMEDIARY BANK: JP MORGAN CHASE BANK
SWIFT CODE/BIC: CHASUS33
IBAN: UA413052990262076400935856385
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!