Що по Східній Європі? Випуск №1. Армія та економіка

Цей текст уже вийшов на нашому Patreon. Будь ласка, підтримайте редакцію!

Всім салют, любі читачі. Чим живе Східна Європа, для якої наша екзистенційна війна – дещо більше, ніж стрілянина на околицях Євросоюзу? Що там коїться? Із чим чехи проводять свій робочий день, про що думають поляки перед сном та як розвивається словенська армія? Беріть чай, ми вже йдемо з відповідями на ці питання.

В рамках нашого партнерського проєкту з виданням «Петро і Мазепа» ми маємо сміливість взяти на себе випуск нової рубрики. Все в тестовому режимі. І дивитись на ваші побажання будемо дуже уважно, а для старту у нас пара тем: армія та економіка.

Починаємо, а ви бігом підпишіться на наш телеграм. Інакше для кого нам працювати?

Армія

Чехія повідомляє про одразу дві хороші речі. По-перше, біля кордонів буде розгорнуто найбільший військовий контингент НАТО за останні десятиліття. По-друге, чехи в цьому візьмуть активну участь. Не просто видадуть пару сотень вояків, ні – на це діло вони відправлять цілу бригаду. Що ж, можна вітати Кремль із великою перемогою. Якщо він саме цього добивався, звісно.

Також у Чехії схвалено оборонну угоду зі Сполученими Штатами. Незважаючи на протести опозиційних сил, зокрема комуністів (які пролетіли повз парламент) – вже пішов процес. І його навряд вийде спинити.

Тут важлива позиція президента. Петр Павел чітко сказав: чехи не в тій ситуації, аби відмовлятись від альянсів із іншими демократичними державами. Звісно ж, США в цьому списку перші. Тому все логічно.

Доля чесько-американської оборонної угоди була винесена на позачергове засідання. За процедурою, готовий драфт документа мають затвердити депутати. Одразу наперед: це не означає, що післязавтра Байден прилетить відкривати нову військову базу. Як би там не було, на подібні кроки доведеться ще раз скликати парламент та збирати голоси. Зараз говоримо суто про оборонку.

Тепер Литва. Місцеві ЗМІ давно зрозуміли, куди йде наш сюжет. І поряд із власними здобутками почали вишукувати новини про європейську оборонку. Тож саме на литовських сайтах ми знайшли чудову новину про Швецію.

Генеральний директор Saab прокоментував майбутнє держави у співпраці з НАТО: «Тепер буде інакше». Звідки пафос? Швеція є топ-експортером озброєнь, який вирішив відмовитись від політики нейтралітету. Тобто нові ринки будуть доступні, і сам Saab нарешті забуде про загрозу банкрутства (а вона останніми руками була зовсім поряд).

Після новини про Saab тримайте наступний панч. Вже наступного року половина країн НАТО має витрачати на оборону як мінімум 2% ВВП. Окрім Польщі, яка й так вкладає близько 4%. Ну що, оптимізм зброярів стає більш зрозумілим?

Хорватія також ворушиться. Вона має намір позбутися всіх гелікоптерів російського виробництва до 2027 року. А щоб тоді не триматись за голову, вже підбирає заміну – наприклад, у США шукають ще 8 одиниць Hawk. Зараз у хорватських вояків є чотири американських гелікоптера. На жаль, ми не почали робити дайджести трохи раніше, бо на аналогічний крок навесні вже пішла Чехія – підписала контракти з США та розірвала з так званою РФ.

Економіка

Як розподілять «європейський» мільярд євро для економіки Литви? Вже достеменно відомо, що 42 млн євро зарезервують для промисловості Каунаського, Шяуляйського і Тельшяйського регіонів. Це не фестиваль щедрості, раптом що. Заклик Євросоюзу дати кошти на зменшення залежності від використання викопного палива – серйозний сигнал. Ми не граємось в екологію, друзі. Просто бачимо, що внаслідок цієї політики російський вплив на регіон впаде остаточно.

Щоб двічі не вставати, ще 35 млн євро Литва спрямує на іноваційні проєкти в центрі та на заході держави. Зокрема, підтримає компанії InoPažangas та InoBrandos.

Є новини й по вільних економічних зонах. Одна така (в Акмяне) за рік наростила оберти на 57%. І це лише шість компаній там працюють.

Також є підказка нам, що робити. Литовці глянули на приклад Польщі та вирішили створити посаду омбудсмена з питань малого та середнього бізнесу. Це дуже гарна ідея й для нас. Головне – не давати пост Миколі Тищенку або його сусідам по таблиці IQ.

Хорватія також веде ревізію власної економіки. Влада задалась питанням: чому ж не працює сортувальний завод у Рієці? Вірте чи ні, але відповідь здивує – просто місто Рієка досі не знає, як виконувати закон про державні закупівлі. Міністерство економіки каже, що оголошення про тендери на оперативне управління стосується міста Рієка, але там знову спочатку проведуть «консультації із зацікавленими суб’єктами господарювання». Ну, на фоні наших міцних господарників це не дивує.

Фінляндія затягує пояси. Експерти очікують важкий кінець року в плані економіки, тож про будь-яке зростання можна буде говорити не раніше 2024 року. Втім, прогнози поки що не сигналізують про неминучу рецесію. Врешті-решт, згодом ситуацію й власна АЕС підстрахує, та й енергетичні проєкти з Європою якраз наступного року почнуть реалізовуватись.

Висновки від авторів

Європа дійсно нагадує картату ковдру, як і Україна. Але наша держава все ж зуміла згуртуватись перед лицем спільної загрози. На жаль, не всі західні держави змогли це зробити. З одного боку, їм дійсно менше лиха загрожує. З іншого – коли бачиш, як працюють наші найближчі сусіди зі східного флангу НАТО, хочеться плескати в долоні.

Справжня Європа вміє зібратись в один кулак та вдарити агресора. І зараз ви самі бачите: держави, які дуже постраждали від пандемії та кризи, затягують пояси саме заради питань безпеки. Грошей мало? Що є, давай на армію та оборонку.

Потрапимо ми до ЄС чи НАТО, або не потрапимо – свої угоди та контракти зі Східною Європою Україна точно має підписати. Принаймні, тут її розуміють.