В Узбекистані парламентські вибори проходять без опозиції

В Узбекистані проходять вибори до парламенту. Це не зовсім профільний для нас регіон, але заради такої новини редакція вирішила зробити виняток та все ж описати процес.

Річ у тім, що вибори почались за цілковитої відсутності опозиційних сил. Тож, судячи з усього, після підрахунку голосів новостворений законодавчий орган в будь-якому випадку буде орієнтованим на президента Шавката Мірзійоєва. Ці дані вже поширили Reuters, а також місцеві ЗМІ (узбецьке медіа «Курсив» і BBC з узбецької редакції).

Цього року в Узбекистані вперше запроваджують змішаний виборчий процес, де виборці голосують за кандидатів і партії. Ще однією новацією є те, що майже половина кандидатів на парламентських виборах — жінки. Це важливий крок для країни в напрямку досягнення гендерної рівності. Але опозиційних політсил гендер явно не стосується.

У виборах беруть участь представники п’яти політичних партій: Народно-демократичної, Соціал-демократичної партії «Адолат», Демократичної партії «Національне відродження», Ліберально-демократичної та Екологічної партії. Активісти вважають ці партії маріонетковими. Також вони заявляють, що дані проекти фактично паразитують на бюджеті держави.

Парламент Узбекистану рідко виступає проти ініціатив, ініційованих кабінетом Мірзійоєва, що демонструє поступове зосередження влади в руках президента. При владі він з 2016 року, тож процес таки просувається. Більш кумедно спостерігати за зміною оцінки дій Мірзійоєва ззовні.

Бо спочатку пан Шавкат Мірзійоєв увійшов до історії завдяки ліберальним економічним реформам і пом’якшенню жорстких обмежень на політичні, релігійні й медійні свободи. Вони були запроваджені його попередником Ісламом Карімовим.

Тож ніхто не здивувався, коли у 2019 році президента похвалив журнал The Economist: він визнав Узбекистан країною року та заявив, що реформи Мірзійоєва зробили державу менш деспотичною. Судячи з усього, тепер це вже виглядає як хороший жарт.