Чого боїться Франція?
Примітка редакції. Франція ще не запровадила мобілізацію, але свої «я не піду» в неї вже з'явилися. І ось що пишуть наші ідейні вороги — нігілісти.
У травні Національні збори ухвалили у першому читанні законопроєкт, що оновить положення закону про військове планування (ЗВП). 440 голосів проти 122.
Цей план включає в себе додаткові 36 мільярдів євро, скеровані на потреби збройних сил Франції, строком до 2030 року. Водночас із цим, наш прем'єр-міністр вирішив вилучити понад 6 мільярдів євро додаткових коштів з державного бюджету, а особливо — бюджету соціального забезпечення, через «діяльність наших збройних сил на Близькому Сході».
Уряд використовує війну і нескінченне збільшення військових витрат, щоб відвернутися від наших вимог:
- Відмова боротися з тим, як сотні тисяч державних службовців досі отримують зарплату нижче мінімальної заробітної плати!
- Відмова заморозити ціни на пальне, поки наші робітники намагаються дістатися власної роботи!
- Відмова визнавати підготовку плану закриття класів, поки навчальний персонал та батьки місяцями борються проти скорочення 4000 робочих місць у системі національної освіти!
Натомість цей «військовий» законопроект також включає одразу кілька заходів, спрямованих на мілітаризацію нашого суспільства. Особливо це стосується молоді.
По-перше, новий надзвичайний стан, або стан «національної тривоги». Він дозволяє уряду відступати на невизначений термін від законів і нормативних актів одночасно у різних сферах економічного й соціального життя. Включно з трудовим правом та основними свободами громадян. Таким чином усе суспільство буде підпорядковано виключно потребам оборонного сектору.
По-друге, перетворення «Дня оборони та громадянства» на «День мобілізації», де 16-річні підлітки повинні будуть заповнити анкету, призначену для оцінки їхньої готовності, мотивації та придатності до військової служби.
Після першої реєстрації та аж до досягнення п’ятдесятиліття вони повинні будуть повідомляти спеціальним чиновникам, відповідальним за армійську службу, про будь-які зміни у своєму сімейному, шкільному, університетському та професійному становищі, а також про свої підтверджені навички.
По-третє, до цього додаються сучасні заходи мілітаризації у школах й університетах, спрямовані на індоктринацію та вербування молоді. І це в контексті, коли президент Макрон та керівник його адміністрації хотіли б, щоб наша країна була готова «прийняти втрату своїх дітей».
Тому ми зробимо все, щоб робітники та їхні діти не пішли на війну!
Примітка редакції. Цікаво, як буде фраза «Я не піду» французькою. Що ж, скоро дізнаємось.
Колектив FNEC FP-FO рішуче підтримує всі ініціативи, спрямовані на скасування цього закону про військове планування. Ми виступаємо за підвищення зарплат і збереження державних послуг. Тому ми закликаємо всіх підписати звернення від школи Жана Лоліва: «Ні» мілітаризації шкіл!