Отримати засіб реабілітації стало простіше

Писати на вузькопрофільні теми — справа не дуже вдячна. Разом із тим я не можу не написати про зміни в отриманні технічних засобів реабілітації (протези, коляски, палиці, милиці та інше). Думаю, декому ця інформація може стати у нагоді. Тим паче, що в цьому матеріалі я переважно хвалитиму Мінсоцполітики. А всі знають, що легше зустріти рожевого тиранозавра на вулиці, ніж мене, який хвалить Мінсоц.

Оскільки роз’яснення від чиновників надаються максимально незрозумілою мовою, моїм завданням буде перекласти всю канцелярщину українською звичайною.

Довідково: під змінами прошу мати на увазі нову редакцію відповідної постанови від 14 серпня поточного року.

Позитив

Тепер засоби реабілітації мають право отримати навіть особи без громадянства. На це багато хто чекав. Згадайте про іноземних добровольців. Дотепер потреби у протезах для них перекривались за спонсорські кошти або силами місцевих бюджетів. Тепер же вони мають право подати один із наступних документів: тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, і отримати протез або інший засіб реабілітації. Крок, безперечно, позитивний.

Індивідуальну програму реабілітації (ІПР) виключено з переліку документів, які впливають на строк дії направлення на отримання засобу реабілітації. А тепер давайте видохнемо від фантомного потягу до бюрократії, який ще в мене залишився, і розберемо це речення. Щоб отримати протез, вам потрібно прийти до органу соціального захисту населення й отримати направлення. Потім ви обираєте підприємство і несете це направлення туди. Отже, при ампутаціях люди отримують пожиттєву інвалідність, що логічно, оскільки люди, а не саламандри. Але хтось дописав свого часу ІПР до списку документів, протягом строку яких діє також і направлення. А ІПР видається, як правило, на 2 роки. Навіть при пожиттєвій інвалідності. Через що складалась шизофренічна ситуація, коли для отримання направлення на протез деякі органи соцзахисту вимагали у людини свіжий ІПР. А для отримання свіжого ІПР потрібно повністю пройти медичну комісію. У зв’язку з чим людина не розуміла, як так повернула доля, що вона звернулась за протезом, а от уже стоїть у черзі на здачу аналізів зі склянкою в одній руці та коробочкою з-під сірників у іншій. Це в минулому, тепер достатньо висновку МСЕК, ЛКК, рішення ВЛК.

Фінансові питання. Органам соціального захисту конкретизували строки укладання договорів з підприємствами. З першого погляду, людині має бути фіолетово на відносини держави та підприємства. Але багато хто відчув на собі, як це отримати відмову від підприємства, оскільки з ними не розрахувались ще за попередні замовлення. Справа в тому, що раніше орган соціального захисту не мав обмежень щодо строків створення договору після отримання згоди з підприємством, а також міг скільки завгодно підписувати вже виконаний договір (підписаний підприємством та замовником договір та акти виконаних робіт). Нова редакція постанови дає органу соцзахисту по 5 робочих днів на кожну з цих процедур. Другою складовою зміни системи взаєморозрахунків є виключення процесу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів. Тепер кошти з Мінсоцу напряму направлятимуть структурним підрозділам із соціального захисту населення. Це має прискорити процес та зробити його простішим.

Спірно

Діти БЕЗ інвалідності можуть отримати протезно-ортопедичні вироби, але НЕ ортопедичне взуття. Тут потрібно пояснити. Є діти, які не мають інвалідності, але цілком можуть її набути через певні проблеми, наприклад, важка форма сколіозу тощо. Такі діти мають право отримати ортези або корсети. Це добре, адже це запобігання інвалідності. Але раніше ці діти мали також право на отримання ортопедичного взуття. Зараз вони його втратили. З одного боку, це погано, і я листами на Кабмін просив ще раз продумати свою позицію у представників Мінсоцполітики. З іншого боку, деякі імпортери взуття особливо не парились і завозили як ціле взуття, так і устілки великими партіями. Потім їхали до школи, визнавали, що всім дітям необхідне ортопедичне взуття і видавали його за бюджетні кошти. Схожа схема працювала і для взуття на індивідуальне замовлення. Мої улюблені виробники їздили з гучномовцями мальовничими селами на Волині та пропонували всім охочим безкоштовне взуття прямо з матюгальника. Бюджет же залишається обмеженим. Також логіка підказує — якщо ти збираєшся народжувати дитину, то їй знадобляться одяг та взуття. Тому цю зміну я оцінюю скоріше як позитивну.

Дрібні зміни

Також Мінсоц передбачив низку дрібних змін, які полегшують життя учасникам процесу. Наприклад, якісь уточнення, роз’яснення і таке інше. Серед них:

• передбачено відповідальність особи з інвалідністю за продаж або передачу засобу реабілітації протягом строку його експлуатації. Протезами на olx вже нікого не здивувати;

• тепер потрібно чітко вказувати — має людина право, на думку лікаря, на електроскутер чи електричне крісло колісне;
• вирішено питання з черговістю забезпечення людей з інвалідністю засобами реабілітації, оскільки раніше були і першочергові, і позачергові замовлення, тому кого ставити на чергу першим — залишалося загадкою. Тепер першими на черзі діти, далі ветерани АТО та жінки після мастектомії та інших втручань, пов’язаних з молочними залозами, і далі всі інші;
• датою надання документів до органу соціального захисту є дата отримання повного пакету документів;
• людину з інвалідністю обов’язково мають ознайомити із таблицею сумісності засобів реабілітації (така собі таблиця і на мою думку має бути переглянута);
• якщо ви отримали протез або крісло від спонсорів, то можете написати відповідну заяву до органу соціального захисту. Тоді виріб поставлять на облік, і ви матимете право на його ремонт державним коштом;
• проведено надважливе гендерне розділення й у постанові тепер говориться не просто «жінки», а «жінки і дівчата». Здається, мене утискає відсутність словосполучення «чоловіки та хлопчики», але ця дорога нас може завести дуже далеко, оскільки потрібно передбачити відповідні зміни для всіх 50+ гендерів, кількість яких щодня зростає!

Ну і там ще зміни по типу оформлення актів, коли людини немає вдома, взаємовідносини у базі даних і таке інше. Не думаю, що вам це буде цікаво.

Зрада

Зрада теж є. Подекуди до мене і до Мінсоцу взагалі зверталися люди з проханням видати їм триколісний велосипед. Справа в тому, що ще в минулій редакції додали слова «для дітей» після словосполучення «триколісним велосипедом». Відповідно, тепер після 18 років ви такий велосипед отримати не можете. Хто скаже: «Пф, навіщо дорослій людині велосипед?» І я поясню. Якщо у людини ДЦП, то задля підтримання м’язів у тонусі такий велосипед буде для неї дуже корисним. Ви колись пробували проїхати у автомобілі годин так десять і потім походити? Важко і потрібно розходитись? Так само і крісло, це шлях до поступової атрофії м’язів ніг. Тим паче, що крісло коштує більше за велосипед, а людина має право лише на крісло, навіть якщо воно їй не потрібне. Не знаю, чому Мінсоц не послухав порад спеціалістів, але бачу, що питання так і не вирішили.