ПАРЄ та гроші
Міжнародною топ-темою у нас, безумовно, зараз є повернення Росії до ПАРЄ. Основний мотив коментарів: «Гроші для європейців важливіші за цінності та моральні принципи». Підставою для такого судження є бажання ПАРЄ отримати внесок Росії до бюджету цієї організації у розмірі щось майже 30 мільйонів євро на рік.
В мене особисто є величезний сумнів, що ці гроші — вирішальний чинник непристойної поведінки членів ПАРЕ. Я б, може, й схилився до цієї тези, якби не факти розслідування «азербайджанської справи» — справи про прямий підкуп членів ПАРЄ тупо кешем у конвертах.
Азербайджан протягом понад десяти років практикував систематичну і постійну тактику підкорення Ради Європи та її Парламентської Асамблеї шляхом різноманітних форм підкупу, що отримала назву «ікряна дипломатія». В результаті такого підкупу Рада Європи взагалі не помічала порушень прав людини та політичних репресій в Азербайджані, не кажучи вже про якісь санкції із цього приводу. Ця дивна і ганебна картина вперше детально була описана австрійським політологом Геральдом Кнаусом, який наводить зухвалу заяву представника Азербайджану в ПАРЄ: «Рада Європи належить Азербайджану».
Це дійсно було правдою, про що свідчить відмова ПАРЄ 2013 року прийняти доповідь Крістофа Штресера про порушення прав людини в Азербайджані. Тільки в кінці 2015 року ПАРЄ почала виходити з-під контролю Азербайджану й ухвалила резолюцію, в якій засудила політичні репресії в цій країні. І лише 2017 року, коли ситуація набула нечуваної скандальності, бо один із членів ПАРЄ (Лука Волонте) визнав перед судом в Італії, що отримав більше ніж два мільйони євро від Азербайджану, і назвав велику кількість корумпованих Азербайджаном членів ПАРЄ, Рада Європи розпочала розслідування корупції у своїх лавах.
Для розслідування корупції в Раді Європи був створений спеціальний слідчий орган (Independent Investigation Body), який у квітні 2018 року оприлюднив доповідь обсягом понад 200 сторінок про підкупи і зловживання службовим становищем у ПАРЄ.
Я пропоную просто переклад українською окремих уривків із цієї доповіді, щоб ви уявили рівень падіння організації, яка покликана захищати права людини у Європі.
«7. Доповідь, зокрема, свідчить про те, що корупція відіграла певну роль у діяльності ПАРЄ щодо Азербайджану. Матеріал містить посилання на невідоме джерело, стверджуючи, що існувала систематична політика набуття впливу в ПАРЄ, коли на кожній сесії (чотири рази на рік) пропонували щонайменше 0,4–0,6 кг ікри десяти-дванадцяти "ключовим друзям" Азербайджану в ПАРЄ та ще трьом-чотирьом членам секретаріату»[1].
«23. У доповіді ESI за 2016 рік зауважено, що лобісти Азербайджану готувалися до своєї найбільшої лобістської діяльності приблизно тоді, коли Азербайджан узяв на себе головування у Комітеті міністрів Ради Європи у 2014 році. Відповідно до доповіді ESI, як подарунки використовувалися дорогі килими вартістю у тисячі євро; їх було стільки, що в одному азербайджанському посольстві було окреме приміщення для них. Подарунки, надані політикам, включали також розкішні електронні товари, годинники та ювелірні вироби, оплату відпусток і повій, а також великі суми грошей, видані готівкою або передані через анонімні компанії. Згідно зі звітом ESI, головним лобістом Азербайджану у Європі був пан Сулейманов».
«24. Доповідь ESI спирається у своїх висновках на справу пана Волонте та його зв’язки із Сулеймановим. У доповіді було зазначено, що пан Волонте, який висловив здивування з приводу стурбованості стосовно звіту ESI 2012 року, поїхав до Азербайджану в квітні 2012 року, щоб зустрітися з паном Сулеймановим і паном Муслимом Мамедовим, якого в доповіді ESI називали "спільником Сулейманова" і "перевізником конвертів". Причиною його поїздки було представлення своїх ідей щодо поліпшення іміджу Азербайджану до його головування в Комітеті міністрів Ради Європи в травні 2014 року. Крім того, згідно з доповіддю ESI, у листопаді 2012 року Волонте передав два набори інструкцій для пана Муслима Мамедова. Перший включав банківські реквізити його фундації Novae Terrae і вимоги на 100 000 євро, а також посилання на щомісячну виплату у розмірі 30 000 євро для пана Волонте, з якої половину виплати — готівкою в банкнотах по 50 і 100 євро, а ще половину — через банківські перекази на рахунок компанії LGV, створеної декількома тижнями раніше паном Волонте на ім’я своєї дружини. Другий стосувався 250 000 євро, що перераховуються на LGV. У грудні 2012 року було здійснено два банківські перекази: один на суму 100 000 євро на банківський рахунок Фонду Novae Terrae, а інший — на суму 220 000 євро від двох компаній — Metastar Invest (зареєстрована у Бірмінгемі, Велика Британія) та Jetfield Network Limited (зареєстрована на Маршаллових островах). Останній переказ надійшов до Італії через два банки в Естонії та Латвії».
«26… За даними ESI, у наступний період, до 31 грудня 2014 року, пан Волонте отримав від Азербайджану понад 2 мільйони євро. Проте два банківські перекази на рахунок LGV у грудні 2012 року та березні 2013 року в сумі 220 000 євро та 180 000 євро відповідно, які пан Волонте не міг пояснити, викликали підозру в Banco di Credito Cooperativo (Barlassina) і призвели до початку кримінального розслідування проти нього в Італії».
«205. Згідно з усними показаннями Аріфа Мамедова, колишнього посла Азербайджану в Раді Європи, використання грошей для сприяння інтересам Азербайджану в ПАРЄ, що він назвав "брудним лобізмом", відбувалося паралельно з дипломатичною роботою. Пан Мамедов заявив, що Постійне представництво Азербайджану в РЄ не брало участі в цьому. Брудне лобіювання здійснювалося через Адміністрацію Президента, а відповідальним в ПАРЄ був безпосередньо пан Сулейманов. Пан Мамедов чув від членів азербайджанської делегації у ПАРЄ, що пан Сулейманов мав 30 мільйонів євро для цього брудного лобіювання».
«206. За свідченнями пані Юнус, правозахисниці з Азербайджану, гроші на підкуп європейських політиків надходили з різних джерел, а в Адміністрації Президента була особа, яка відповідала за збір коштів від правоохоронних органів. Про це вона дізналася в різних державних чиновників. Правозахисниця також вважала, що пан Камаладдін Гейдаров надавав гроші для корупційних цілей, але використовував власні кошти, оскільки був дуже багатою людиною. За словами пані Юнус, пан Сулейманов відповідав за роздачу грошей у ПАРЄ і тісно співпрацював із членом Адміністрації Президента.
207. У зв’язку з цим пані Юнус стверджувала, що 2010 року вона зустрілася із членом партії "Мюсават" і його родичкою, молодою студенткою, чиє ім’я вона зараз не пам’ятає. Дівчина казала їй, що всім студентам, які їдуть до Страсбурга, а також до інших країн Європи, було надано 10 000 євро готівкою, яку вони повинні були доставити в Страсбург. Гроші потім будуть розподілені членам ПАРЄ, особливо паном Сулеймановим, який збирав гроші у студентів. В обмін студенти отримували безкоштовні квитки. За словами пані Юнус, існувала спеціальна урядова програма для відправлення студентів за кордон, і всі вони брали участь у цій системі. У них не було іншого вибору, як принести гроші до Страсбурга».
«210. Навіть більше, за словами пана Мамедова, питання брудного лобіювання обговорювали на засіданнях Міністерства закордонних справ, де знали, що подібні заходи можуть одного разу завдати зворотного удару. Міністр вважав, що він не в змозі займатися такою діяльністю, яка безпосередньо підпорядкована Адміністрації Президента. Діяльністю пана Сулейманова керував голова Адміністрації Президента та інша особа. Крім того, пан Сулейманов співпрацював із керівником відділу, відповідальним за співпрацю із правоохоронними органами, щодо брудного лобіювання».
«218. Кілька свідків із секретаріату ПАРЄ стверджували, що існувала система роздачі грошей у ПАРЄ. Вважалося, що пан Лааксо, який лобіював у ПАРЄ інтереси Азербайджану, роздавав банкноти номіналом у 500 євро і що пан Горіс відповідав за роздачу конвертів із грошима в політичній групі ЄНП. Існує також нібито система конвертів, які роздавали депутатам, коли йшлося про вибори чиновників високого рівня в ПАРЄ. Гроші надходили з Азербайджану і розподілялися або в готельних номерах депутатів, або в офісах національних делегацій. Конверти містили готівку в дрібних купюрах. Група депутатів була відповідальна за розподіл грошей, тим самим буквально купуючи голоси».
«567. ... Investigation Body вважає, що звинувачення в корупції повинні бути розглянуті серйозно та належним чином, що має бути санкціоновано різними органами РЄ відповідно до їхніх повноважень. Такої реакції вимагають будь-які підозрілі випадки корупції, такі як ті, що засвідчені паном Аріфом Мамедовим і представниками РЄ та ПАРЄ (див. пункти 90–95 вище). За необхідності національні органи влади повинні бути поінформовані про можливі порушення національного законодавства, зокрема кримінального характеру».
Я думаю, що наведених цитат про півкіло ікри, оплату повій, конверти з кешем і банківські перекази через офшори на мільйони євро вистачить, щоб уявити барвисту та промовисту картину роботи ПАРЕ як найкорумпованішої міжнародної організації. Охочі можуть прочитати текст повністю на сайті Ради Європи.
Тепер уявімо, як можуть складатися відносини між такою корумпованою конторою, як ПАРЄ, та найбільшою мафіозною країною світу — Росією. У когось є сумніви, що грошей і нахабства в Росії на порядок більше, ніж в Азербайджану?
Що із цього слідує в сенсі повернення Росії до ПАРЄ, попри її нахабні порушення міжнародного права? Як має поводитись Україна, після того як отримала черговий плювок в обличчя, цього разу не від Росії, а від «європейський партнерів»? Варіантів небагато.
Перший — втертися і зробити вигляд, що нічого не сталося, все нормально, на нас можна плювати скільки заманеться. Ця «конструктивна позиція» вже озвучена головою «Слуги народу» Разумковим.
Другий — вийти з ПАРЄ на знак протесту проти змови мафіозної держави із прогнилою конторою. Це позиція нашої делегації в ПАРЄ.
І є ще третій варіант — відплатити за плювок. Відплата може бути тільки шляхом викриття підкилимних дій Росії, як це сталося з діями Азербайджану. Це дуже складний варіант, для його втілення треба багато працювати. Але, в принципі, зрозуміло, що треба робити.
Більше ніж сотня членів ПАРЄ, які голосували за повернення Росії, складаються із двох груп — «корисні ідіоти», які діють на користь Росії безкоштовно, в силу своє розумової обмеженості, та «нормальні корупціонери», які працюють за нормальні гроші. Завдання нашого постійного представництва при Раді Європи і посла Дмитра Кулеби персонально — відокремити перших від других.
Першою групою займатися треба у просвітницькому плані, можливо, не всі вони остаточно деградовані. Але це не є відплатою за плювок. Відплатою буде — знайти серед другої групи нового Луку Волонте, тобто слабку ланку, за яку можна витягти на світ божий усіх, хто продався Росії, та показати, як вони це зробили. Я не можу порадити, як це здійснити, бо не працюю у FATF або OCCRP, але невже у нас не знайдуться професіонали справи?
[1] Ціна на ікру каспійської білуги тоді була майже 10 тисяч доларів за кілограм.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!