Перехід від сохи до плуга як головна мета покоління

Це картина українського художника Іллі Рєпіна 1887 року та одночасно головна мета нашого покоління.

На полотні зображено селянина, який обробляє землю сохою (насправді — Льва Толстого, того, що біля «МакДональдса»). Соха — примітивний інструмент, який використовували до винайдення плуга. Застосовували з тією ж метою — орати землю. А головна мета нашого покоління — завершити в Україні перехід від сохи до плуга.

Римська імперія здійснила цей перехід на межі ІІІ століття нашої ери. Плуг має кілька переваг над сохою. По-перше, він не тільки розбиває грудки землі, як соха, а й переміщує нижній шар ґрунту на гору, що підвищує його родючість. По-друге, за допомогою плуга можна обробити більше землі за один день. Однак при всіх перевагах він мав одну особливість, що стала причиною падіння Риму.

Хоча плуг набагато ефективніший, його використання потребувало вищої кваліфікації оператора. І виявилось, що раби не можуть орати плугом. Це можуть робити хай і найбідніші, але вільні люди. Навіть фактичне скасування рабства наприкінці існування Римської імперії вже не могло її врятувати. Вся структура інститутів у Римі була суто рабовласницькою і не могла вмістити вільних людей із плугами.

Рим падає, в цьому йому допомагають варвари з Півночі. Вони не досить розумні, аби зберегти Евклідові «Основи», але досить вільні, аби опанувати плуг. Араби зберігають для світу «Основи», а плуг продовжує свій шлях Європою. Тут у той час відбувається казна-що, і особливо нікому документувати чи просто писати. Але достеменно відомо, що до ІХ століття плуг пройшов Німеччину, можливо — країни Балтії й дійшов аж до Скандинавії.

У ХІ столітті вікінги завозять плуг до Англії. (Нота бене: тут жарт зрозумілий тільки для суспільств із плугом). Англійців так дратує цей факт, що вони досі в історичних інститутах намагаються довести, що скандинави їм не завозили плуг. Ми знайшли на розкопках десь в Англії півтори з’єднані палички, а вони однозначно доводять, що плуг був одночасно винайдений в Англії і водночас завезений вікінгами.

Та перенесімось на тисячу років у майбутнє. В Україні перехід від сохи до плуга тріумфально починається у ХІХ столітті. Плуг упевнено крокує українськими чорноземами, одночасно оголюючи ті самі проблеми кріпацтва з плугом, що і римських рабів із плугом. Скасування кріпацтва наприкінці століття теж не допомогло вберегти імперію, як і фактичне скасування рабства у пізній Римський імперії. До остаточної перемоги плуга залишались ліченні десятиліття. Але... На 70 років перехід перериває Жовтневий переворот. (Так, я читав Лєніна, і він, на відміну від українських лівих, не називав Жовтневий переворот революцією.)

70 років ми будували деформовану державу з ракетами і сохою. Це легко перевірити за ставленням влади до сохи. У 1920-х вона була майже символом «совєтов». У другій редакції БСЄ (1950-ті) ще говорили, що «у СРСР 1928 року налічували майже 5 000 000 сох». У третій редакції БСЄ (1970-ті) вже впевнено писали, що «в СРСР із кінця 1920-х років соху не використовували».

Тобто, якби «совєти» коли-небудь і розпочали тераформування Марсу, то вони обов’язково садили б марсіанські яблуні під соху. В тебе немає інших колгоспників на Марс. Можна було б марсовим колгоспникам, наприклад, паспорти видавати, але щоб вони залишалися тільки у своїй Згурівці й на Марсі. У Києві не можуть перебувати більше ніж два дні. Паспортизація колгоспників (як до того скасування кріпацтва, і повернімося на півтори тисячі років назад — скасування рабства у Римській імперії) не допомагає.

1991-го ми отримали новий шанс переходу від сохи до плуга. І нашому поколінню вкрай важливо не втратити його. Так, я теж хотів би стати шведом чи фіном і завершувати перехід від індустріальної країни до постіндустріальної. Але в умовах, коли 75% населення все ще користуються сохою, це і є наша мета. Це плуг, який нам треба нести (алюзія на розпад Римської імперії), і ми повинні прийняти країну із сохою, а полишити з плугом (алюзія на Ісаака Дойчера).

П.С. Реприза: Навіть лінгвістично, якщо ви покажете шведу чи британцю це фото у Вікіпедії, вони напишуть: селянин Російської імперії «плужить землю сохою» (нім. pflügen, швед. plog, англ. plow).

Якщо ж спитаєте нас, або болгарів чи білорусів, вони скажуть «орати» (біл. ара́ць, болг. ора́, і навіть лат. aro). Це праіндоєвропейське слово, яке означає «обробляти землю дерев’яними палицями». Німці та шведи теж колись «орали», але на межі XVII століття «плужити» перемогло.