Радіти треба!
Текст уже на Patreon. You’re Welcome!
Я вважаю, що зараз країни Європи повинні бурхливо радіти. Їхня радість просто зобов’язана переходити в гомеричний регіт, заламування рук і нон-стоп потік подяк долі.
Адже Україна виграла Європі час. Причому насправді дуже важливий час.
Час цінний тим, що його ніде не купиш. А тут, як вийшло, виклики нової епохи влупили потоком, який зносить геть звичні нам стандарти і баланси. Прийшла війна.
Прийшла, а до старенької Європи майже не дійшла. Так, на порозі вирує і ніби як географічно не так швидко розповзається.
Те, що війну на Заході недооцінили і поквапилися замести під килим — то таке. За все потрібно платити. Тому за небажання бачити війну в Сирії Захід отримав війну в Україні. А за вперте небажання помітити весь спектр наших проблем дістав Ізраїль і його «веселощі» з реновацією.
На щастя, війна до Європи все ще не дійшла, але вже підібралася впритул. І тут грянув грім.
Бачте, європейські країни неохоче визнали вже відомий факт: з обіцянкою поставити мільйон снарядів Україні вони поспішили. І якось можливості не відповідають очікуванням.
Ще було названо приблизну дату закінчення проблем із поставками. Березень 2024 року. Само собою, це зовсім не означає, що нам не насвистіли і цього разу. Цілком імовірно, що так. Тоді за свою недбалість європейський ВПК заплатить шансом терміново запустити виробництво в режимі «Ворог таки напав».
Отже, Європі пощастило. Ми про все це диво дізналися, коли війна увірвалася в наш дім і з ноги розтрощила бабусин сервант.
Європейському бюргеру не треба збирати сервант у совочок. І йому вказали на слабкі місця. Третя світова все ближче. Знову нікому не хочеться вірити в неї. Сили зла знову нарощують війська і готують банк крові. Знову все залежить від ї**нутого дідуся, в якому західні аналітики відчайдушно намагаються знайти небажання воювати. Мовляв, це такий шантаж.
Прогресивне людство може далі споживати нугу і газовану воду. Потім йому доведеться вивчати книжку бабусиних рецептів за 1932 рік. Але краще радіти. Все-таки це краш-тест, а не курс молодого бійця для суспільства споживання.
Коли кажу українцям, що війна зачепить усіх і кожного — я не брешу.
Іноземцям, до речі, теж не брешу.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!