Перейти до основного вмісту

Росія, Донбас, 1 квартал 2020 року: аналіз перешкоджання діяльності СММ ОБСЄ

Тут і сліпий побачив би
Источник

Волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm підготували аналіз фактів перешкоджання діяльності спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ на Донбасі та проявів агресії проти міжнародних спостерігачів за перший квартал 2020 року. Цей матеріал містить статистичні дані, графіки та карти, які можуть бути корисні дипломатам, політикам, військовим, журналістам, експертам та усім, хто може їх використати у своїй діяльності з метою дипломатичного, економічного та інформаційного тиску на країну-агресора РФ.

19 березня Міністерство закордонних справ України повідомило на своїй офіційній сторінці у Facebook, що мандат СММ ОБСЄ було продовжено ще на 12 місяців до 31 березня 2021 року. Держави учасниці ОБСЄ також погодилися суттєво збільшити бюджет місії для посилення її моніторингових можливостей.

«Завдяки вказаному рішенню СММ зможе й надалі інформувати міжнародну спільноту про факти, які підтверджують військову присутність Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей України», — зазначається в повідомленні.

Звіти СММ ОБСЄ справді час від часу містять унікальні дані із зазначенням найменувань сучасних зразків російської техніки, яка могла потрапити на Донбас виключно з Російської Федерації, а керувати нею можуть лише кадрові російські військові. Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm постійно використовує і доповнює ці дані власними OSINT-дослідженнями. За нашими спостереженнями, найбільш ефективним джерелом даних про російську військову техніку в звітах ОБСЄ є БПЛА моніторингової місії, а патрулі, в свою чергу, лишаються майже повністю ізольованими від можливості контролю об’єктів на окупованій території.

Волонтери InformNapalm для наочного відображення цієї ситуації вирішили зібрати та структурувати всі дані про перешкоджання діяльності СММ ОБСЄ на Донбасі за період з січня по березень 2020 року включно.

Перешкоди діяльності СММ ОБСЄ і погрози спостерігачам

Російські окупаційні війська та підпорядковані їм збройні формування періодично чинять перешкоди і не пропускають на певні ділянки та об’єкти спостерігачів спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. У свою чергу на підконтрольній українським військам території спостережна місія ОБСЄ вільно пересувається. Це є одним із факторів, який створює певний дисбаланс у звітах. Іншим значним фактором впливу є велика кількість громадян Російської Федерації серед спостерігачів СММ ОБСЄ, яка сягає 40 людей, що потенційно можуть бути агентами впливу Російської Федерації. Ці прояви гібридної війни треба враховувати для збільшення ефективності роботи Місії: заборонити громадянам РФ (країни агресора і сторони конфлікту) виконувати функції спостерігачів, збільшити міжнародний тиск на РФ з вимогою безперешкодного допуску спостерігачів на об’єкти.

У щоденному звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні №65/2020 від 18 березня 2020 року з’явився розділ щодо проявів агресії по відношенню до співробітників СММ з боку озброєних членів збройних формувань, підконтрольних Російській Федерації.

Перший випадок стався неподалік тимчасово окупованого м. Єнакієве в населеному пункті Софіївка

«У н. п. Софіївка (кол. Карло-Марксове; непідконтрольний урядові, 40 км на північний схід від Донецька) два озброєні члени збройних формувань зупинили патруль Місії у складі двох автомобілів і п’яти співробітників СММ. Один із членів збройних формувань, який явно був у стані алкогольного сп’яніння, агресивно сказав патрулю СММ відкрити двері водія першого автомобіля, що й було зроблено. Потім він через відкриті двері направив гвинтівку на членів патруля, після чого відкрив задні ліві двері автомобіля, вимагаючи, щоб спостерігачі вийшли з машини та відкрили багажник. Коли член збройних формувань відійшов від автомобіля СММ, щоб скористатися портативною рацією, члени СММ замкнули та заблокували всі двері автомобіля. Згодом той самий член збройних формувань намагався відкрити дверцята автомобіля і агресивно кричав. Через 8 хвилин вони дозволили патрулю СММ проїхати далі».

Другий випадок стався біля ділянки розведення військ (сил) №3 на шляху патруля Місії до тимчасово окупованого села Петрівське

«Перебуваючи на дорозі приблизно за 1 км на північ від Петрівського, спостерігачі почули дзижчання, оцінене як звук двигуна безпілотного літального апарата (БПЛА) орієнтовно за 400 м–1 км на північний схід від місцеположення патруля. Приблизно через дві хвилини спостерігачі побачили, як невстановлений предмет, прикріплений до білого/світло-сірого парашуту приземлився приблизно за 400 м на північний схід. Приблизно через 50 хвилин, після переміщення приблизно на 1,5 км далі на північнопівнічний схід, команда СММ побачила БПЛА чорного кольору (з дельтовидним крилом, завширшки більше 1 м), що летів приблизно за 200–300 м на південний схід, і побачила, як невстановлений предмет (завдовжки близько 1 м), прикріплений до білого/світло-сірого парашуту приземлився приблизно за 400 м на південнопівденний схід від патруля. Команда СММ залишила цей район»

Російська пропаганда в ОРДЛО поширює фейки про COVID-19

Збільшення випадків агресії проти спостерігачів СММ ОБСЄ цілком може бути не лише наслідком вказівок російського керівництва щодо недопуску на певні об’єкти, а й результатом панічних настроїв бойовиків з приводу коронавірусної інфекції. Цю паніку навмисно підігрівають канали російської пропаганди в ОРДЛО, що вказують на нібито загрозу поширення представниками СММ ОБСЄ коронавірусної інфекції COVID-19 на території так званої «ДНР». Головна мета цих дій — ще більше ускладнити пересування Місії під час моніторингу безпекової ситуації.

(Дивіться відео з програми «Громадська оборона – випуск від 17.03.2020» на хронометражі 36:50)

Регулярні перешкоди діяльності СММ ОБСЄ на півдні Донецької області

Тенденція посилення перешкоджання діяльності Місії на південному напрямку з боку російських окупаційних військ спостерігається досить тривалий час. Від початку 2020 року Місія не може здійснювати регулярний та повноцінний моніторинг безпекової ситуації в районах та населених пунктах від Донецька до узбережжя Азовського моря, включаючи прикордонні з РФ райони, через недопуск патрулів ОБСЄ представниками збройних формувань, що підконтрольні Російській Федерації, а також через обмеження в здійсненні спостереження з повітря за допомогою перешкод російських РЕБ на Донбасі.

"'\"

Доступ лишається обмеженим або забороненим в принаймні 27 тимчасово окупованих населених пунктах на всьому південному напрямку. А враховуючи, що недопуск відбувається на блокпостах бойовиків, розташованих на основних дорогах, — то до всієї лінії зіткнення з непідконтрольної частини півдня Донецької області.

Місія ОБСЄ не має доступу до району Гнутове, який розглядається як нова потенційна ділянка розведення сил та засобів на Донбасі.

Так, російські окупаційні сили фактично щоденно блокують проїзд Місії в напрямку пункту пропуску місцевого населення, яке прямує до КПВВ «Гнутове». Протягом січня 2020 року на блокпості західніше н.п. Верхньошироківське (кол. Октябр, непідконтрольна територія, 85 км на південь від Донецька) патруль СММ ОБСЄ затримували 11 разів від 20 хвилин до 2 годин, 13 разів російські бойовики не пропустили патруль взагалі, посилаючись на те, нібито «у цьому районі триває комплекс спеціальних заходів», «проведення операції», «проведення робіт з розмінування» (при цьому цивільні транспортні засоби проїжджали цей блокпост в обох напрямках). У лютому на тому ж блокпості бойовики відмовляли патрулю Місії ОБСЄ вже 21 раз, а затримували на тривалий час 3 рази. У березні кількість відмов у пропуску на цьому ж блокпості поки що сягнула відмітки 6 разів, проте збільшилась кількість перешкод при здійсненні місією спостережень за допомогою БПЛА, що може пояснюватись тим, що спостерігачі намагаються моніторити ситуацію в цьому районі з повітря. У березні БПЛА ОБСЄ малого та середнього радіусу дії 16 разів зазнавали перешкод сигналу GPS внаслідок глушіння системами РЕБ, а 4 рази по БПЛА російські найманці відкривали вогонь зі стрілецької зброї.

Нагадаємо, що на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 12 лютого 2020 року практично домовилися про нову ділянку розведення сил та засобів на Донбасі — Гнутове. Прессекретарка голови української делегації Дарка Оліфер повідомила після засідання: «Українська сторона наполягає на забезпеченні цілковитої безпеки роботи співробітників місії, також СММ ОБСЄ повинна мати безперешкодний доступ до всієї території України, як це передбачено її мандатом». Зі звітів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ очевидно, що саме напрямок КПВВ Гнутове й прилеглі до нього райони, які знаходяться під контролем російської окупаційної адміністрації, є повністю закритими для здійснення патрулями Місії моніторингу безпекової ситуації та військової присутності збройних формувань.

Ситуація на ділянці розведення військ (сил) №3

Слід зазначити, що доступ патрулів Місії ОБСЄ у підконтрольне російським окупаційним силам село Петрівське та до камери СММ, яка розташована на краю ділянки розведення дзеркально до камери в підконтрольній українським силам Богданівці, був обмежений 8 днів поспіль в січні 2020 року, і тоді ж, у січні, роботі БПЛА місії малого та середнього радіусу дії в цьому районі заважали перешкоди у вигляді глушіння — принаймні 16 разів.

Нагадаємо, що в Петрівському розташована єдина на тимчасово непідконтрольній території камера місії ОБСЄ на південному напрямку, тоді як з боку підконтрольної українським військам території їх 9 (Маріїнка, Березове, Богданівка, Гранітне, Чермалик, Піщевік, Гнутове, КПВВ Гнутове, Широкине).

Окупований Донецьк

У березні 2020 року почались регулярні перешкоди в доступі патруля СММ ОБСЄ до постійного пункту спостереження СММ на центральному залізничному вокзалі тимчасово окупованого Донецька. Озброєні члени збройних формувань відмовляли патрулю в доступі принаймні 8 разів від початку березня. Серед причин, на які посилаються бойовики, спостерігачі у звітах вказували «накази командирів» та відмову спостерігачів видалити фотографії, зроблені ними під час попереднього приїзду.

«Член збройних формувань відмовив патрулю Місії у доступі до спостережного пункту, яким зазвичай користуються спостерігачі, на даху центрального залізничного вокзалу Донецька (6 км на північний захід від центру міста), пояснивши це тим, що спостерігачі відмовилися видалити фотографії, зроблені ними під час попереднього приїзду», — звіт СММ ОБСЄ №56/2020 від 7 березня 2020 року.

Висновки

  • Проаналізувавши звіти СММ ОБСЄ за перший квартал 2020, можна зробити висновок, що повноцінний моніторинг безпекової ситуації здійснюється Місією ОБСЄ виключно на підконтрольній українським військам території, тоді як територія, яка контролюється російськими окупаційними військами, є здебільшого «terra incognita» для СММ ОБСЄ.
  • Українська сторона сприяє роботі Місії, на відміну від російських окупаційних військ. Патрулі ОБСЄ жодного разу протягом 2020 року не були обмежені в доступі до населених пунктів та камер, що знаходяться на підконтрольній українським військам території.
  • Внаслідок такого дисбалансу в доступі до об’єктів, СММ ОБСЄ у своїх звітах в розділі, що стосується військової присутності в зоні безпеки, відображає переважно інформацію про техніку та особовий склад у районах, підконтрольних Україні (причому про техніку, розміщення якої не заборонено мінськими протоколами), тоді як інформація щодо військової присутності російських окупаційних сил в ОРДЛО з’являється у звітах вкрай епізодично.
  • Це створює дисбаланс в інформаційному полі, який, в свою чергу, використовують проросійські пропагандисти через підконтрольні Російській Федерації медіаресурси для дискредитації дій українського військового керівництва. Також такий дисбаланс використовується РФ як пропагандистські важелі на перемовинах у тристоронній контактній групі (ТКГ) у Мінську.
''отсканируй
и помоги редакции

Become a Patron!

Загрузка...