Secondary Infektion: ще одні пропагандисти з РФ

Наприкінці червня група європейських експертів оприлюднила звіт про Secondary Infektion — серію інформаційних спецоперацій, проведених російськими пропагандистами з січня 2014-го до 2020 року. За шість років було створено більше 2500 публікацій, присвячених типовим ватним темам: нацисти при владі в Україні, слабка Європа під впливом мігрантів, американський вплив на події у світі тощо.

На відміну від «колег» із «Російського Агентства інтернет-розслідувань», тролям із Secondary Infektion вдалось досить мало — більшість створених ними постів просто ніхто не помітив. Однак усе одно варто про них прочитати, оскільки цілком можливо, що ви ще зустрінетесь десь в інтернеті з продуктами життєдіяльності цієї групи.

Назва Secondary Infektion обрана експертами на честь кампанії з дезінформації, яку у 1980-х роках проводили КДБ та Штазі. Тоді вони розповсюджували чутки про те, що вірус СНІД був штучно створений у США як біологічна зброя. Інша група експертів, які досліджували подібну (а може, й ту саму) активність, назвала її «Operation Pinball».

Технічні особливості

Дослідникам не вдалося встановити, хто саме займався Secondary Infektion, тому не існує чіткого критерію, який би відносив статтю чи пост саме до цієї інформаційної кампанії. Проте існує ряд особливостей та паттернів, що є спільними для багатьох публікацій.

Перша з таких особливостей — постійне використання фейків. Кожна публікація базувалась або на «вкрадених хакерами листах» або використовувала підробні скріншоти поважних сайтів. Наприклад, ось тут можна побачити скріншот сайту «Національних дружин» зі звинуваченням Порошенка, проте насправді в архівах ndrugua.org такого посту немає.

А ось приклад фейкового листа, у якому Наталія Яресько нібито просить Вікторію Нуланд затримати проведення референдуму щодо приєднання України до ЄС у Нідерландах:

Як бачите, підробка в цілому виконана непогано, проте автора підводить незнання певних правил англійської мови, зокрема використання артиклю the. При цьому деякі помилки характерні саме для російськомовних. Наприклад, на скріншоті нижче «англомовна» людина використовує російське скорочення «IG» замість загальноприйнятого західного Islamic State.

На початку своєї діяльності тролі створили кілька персонажів-блогерів:

• «Синє обличчя» Stanislav Melanich — російськомовний блогер, з постами на Livejournal та кількох інших платформах. Деякі експерти також пов’язують цей акаунт з телеграм-каналом «Кріт СБУ»
• Steven Laack — нібито швед, який емігрував до Сполучених Штатів, вів активність на blogspot.com та поширював посилання на пости інших тролів у твітері
• Max Bromberg постив німецькою мовою у блозі на Wordpress

Для всіх персонажів характерний приблизно такий розподіл публікацій у часі:

Абсолютна більшість постів створена у робочі дні та в інтервалі восьми годин — досить типова ознака бота.

З 2016 тролі перестали використовувати персонажів і натомість перейшли до тактики одноразових акаунтів: щойно зареєстрований користувач створював пост із посиланням на черговий фейковий документ і зникав назавжди.

Публікації розміщували практично на всіх відомих блогерських платформах: Reddit, Medium, LJ, Twitter, Quora, Facebook, Buzzfeed та YouTube, також час від часу використовувались більш специфічні сайти. Наприклад повідомлення про появу вірусу Ебола в Україні було перепощено на спеціалізований медичний форум curezone.org.

Загальна тематика

Теми, які висвітлювали у Sencdary Infektion, були досить типовими для російської пропаганди:

• Україна — держава зі слабким урядом, націоналісти та фашисти при владі
• США та НАТО втручаються у справи інших держав
• Європа слабка та розділена, її захоплюють мусульмани
• Російські опозиціонери працюють на захід (особливо на USAID)

Також увага приділялась поточним політичним цілям:

• Критика Туреччини після збиття російського літака
• Виправдовування російських спортсменів після антидопінгового скандалу
• Дискредитація європейських політиків, що критично ставились до дій Кремля: Далі Грибаускайте, Емманюеля Макрона, Бориса Джонсона, Міхеіла Саакашвілі.
• Пости про алкоголізм прем’єр-міністра РФ Медвєдєва — очевидно, свідчення якоїсь внутрішньої боротьби всередині російських спецслужб.

Фейки про Україну

Україні було присвячено більше 30% усіх публікацій — більше, ніж будь-якій іншій країні.

Використовувались різні російськомовні платформи: блоги Livejournal, навколополітичні Maxpark, Афтершок та Конт, навіть розважальні Fishki.net та Pikabu.

Приблизний перелік фейків виглядає так:

• вересень 2014: Німеччина вимагає від Польщі купувати українську сталь, ще один лист про таку ж вимогу до інших країн ЄС
• жовтень 2014: підроблений лист про надсилання зразків вірусу Ебола з України до лабораторій у США
• грудень 2014: голова Херсонської ОДА скаржиться (раз, два) Адміністрації Президента на численні кримінальні злочини, скоєні «Правим Сектором» та «Свободою»
• грудень 2014: Румунія хоче розмістити війська в селах Одеської області, також фейковий лист румунського консула до Клімкіна з подякою за підтримку інтеграції Молдови до Румунії
• квітень 2015: фейковий лист американського сенатора до Яценюка щодо «переселення національних меншин»
• травень 2015: Європейська Єврейська Асоціація занепокоєна антисемітизмом в Україні
• травень 2015: фейковий лист про номінування Петра Порошенка на здобуття Нобелівської премії миру
• червень 2015: лист СБУ про протидію «діяльності польських спецслужб» у Львівській області, ще один лист пов’язує групу «Приват» та ті самі польські спецслужби
• червень 2015: лист USAID про вербування бойовиків ІДІЛ на території України
• липень 2015: фейковий лист американського сенатора на підтримку Яценюка
• липень 2015: Мустафа Джемілєв просить в американського сенатора гроші для організації протестів в окупованому Криму
• липень 2015: Федеріка Могеріні пише Вікторії Нуланд про те, що фінансову допомогу Україні буде зупинено через кризу у Греції
• липень 2015: подяка Клімкіну за готовність прийняти біженців з країн Африки та Близького Сходу
• липень 2015: листування угорських урядовців щодо дій «Правого Сектору»
• вересень 2015: фейкова постанова про відкриття справи щодо Юлії Тимошенко за провокування сутичок 31 серпня 2015
• жовтень 2015: подяка американського сенатора Юлії Тимошенко за участь у протестах, що привели до зміни влади
• листопад 2015: вимога МВФ до Яценюка провести приватизацію системи транспорту газу
• грудень 2015: скріншот (раз, два) фейкового звіту ОБСЄ про корупцію в уряді Яценюка
• березень 2016: фейковий лист українських депутатів до лідерів ЄС з проханням посприяти відставці Порошенка і приходу його місце Наталії Яресько
• травень 2016: фейковий лист Саакашвілі до Йоганнеса Гана з проханням втрутитись в українську політику
• липень 2016: фейковий лист, японські високопосадовці пропонують обрати Надію Савченко генеральним секретарем ООН
• листопад 2016: фейковий пост у Facebook депутата Сейму про те, що ОУН/УПА визнають нацистами та військовими злочинцями відповідно до рішення Нюрнберзького трибуналу
• червень 2017: USAID дякує Павлу Клімкіну за співпрацю
• червень 2017: фейковий твіт польського міністерства закордонних справ про те, що учасникам АТО заборонять в’їзд до Польщі
• липень 2017: депутатський запит Герасимова до Луценка з проханням порушити справу проти Тимошенко за державну зраду у 2009
• червень 2017: фейковий лист від посадовця ЄС до Павла Клімкіна з натяком на проблеми у відносинах з Польщею та Чехією
• жовтень 2017: Енергоатом нібито домовляється з США про зберігання ядерних відходів на території України
• грудень 2017: лист Турчинова до Гройсмана з проханням протидіяти «політичному екстремізму» Саакашвілі (також згадується підтримка Навального США)
• січень 2018: Польща нібито закликає (раз, два) ООН визнати геноцидом дії УПА під час Другої світової війни
• березень 2018: Парубій у фейковому листі говорить про отримання репарацій від Польщі
• травень 2018: лист голови СБУ Грицака (раз, два, три) про введення цензури у ЗМІ на користь Порошенка
• травень 2018: служба захисту прав споживачів просить Райніна заборонити імпорт продуктів з Польщі
• червень 2018: твіт про те, що «Джавеліни» з України використовуються в Сирії
• серпень 2018: Гройсман наказує Міністерству інформаційної політики «сприяти розповсюдженню антиросійських настроїв у Скандинавії» напередодні виборів у парламент Швеції
• травень 2019: фейковий пост «СІЧ» у телеграмі про організацію протидії русинським організаціям у Закарпатті
• вересень 2019: ще один фейковий пост «СІЧ» про відкриття представництва радіо «Ехо Москви» в Україні.

Як бачите, більшість підробок виглядає більш-менш переконливо, особливо якщо не вчитуватись у текст документів. Тим не менше, широкого поширення вони не набули.

Вибори у США та BLM

Під час американських виборів Secondary Infektion виконали серію атак проти Гілларі Клінтон. Спочатку її звинувачували в отриманні хабарів від Китаю та Саудівської Аравії, потім з’явились публікації про дуже поганий стан її здоров’я. Також тролі створили та намагались розкрутити онлайн-петицію, яка вимагала покарати Клінтон за численні злочини «проти народів Північної Африки та Близького Сходу». Посилання на цю петицію досі можна побачити в одному з блогів на korrespondent.net.

Також тролі намагались розпалювати расову ворожнечу. Спочатку вони створили сайт «Black Defence Foundation» із розповідями про те, як погано живеться афроамериканцям. Цікаво, що одна з тамтешніх публікацій, зроблена ще у 2015-му, мала заголовок «Black Lives matter». Також на сайті була форма, що пропонувала читачам надсилати відео або фото свідчення проявів жорстокого поводження поліції по відношенню до чорних.

Пізніше у 2015-му персонаж Steven Laack (нагадаю, його легендою було «емігрант зі Швеції до США») написав кілька статей, у яких засуджувались матеріали сайту BDF. Втім, якогось значного поширення усі ці історії не набули і більше до теми расової війни Secondary Infektion не повертались.

Висновки

Операція Secondary Infektion дуже сильно відрізняється від інших кампаній російських агентів. По-перше, очевидною є її разюча неефективність — фактично жодна з публікацій тролів не набрала більше сотні реакцій читачів (лайків або коментарів). Причиною цього могла бути недостатня якість підробок, як для англомовних користувачів. З іншого боку, цілком можливо, що автори фейків із певних міркувань вирішили відмовитись від пошукової оптимізації та просування своїх постів.

Друге, тролі з Secondary Infektion були надзвичайно обережними. У 2019 році Facebook, Reddit та деякі експертні групи змогли виявити та нейтралізувати частину акаунтів, пов’язаних зі спецоперацією, проте реальні виконавці лишились невідомими. Таким чином, без відповіді залишилась велика кількість питань. Хто організовував операцію та за які кошти? Яку мету вони собі ставили? Чому вони залишили без уваги деякі з типово російських пропагандистських тем (наприклад, війну в Сирії)? Як вони самі оцінюють ефективність свого кількарічного експерименту? Скільки публікацій ще лишились непоміченими?

Хай там що, з початком 2020 року характерні пости з фейковими документами фактично перестали з’являтись, тому, скоріше за все, ця група російських пропагандистів перестала існувати.