Перейти до основного вмісту

Шахрайство: основний концепт держуправління

Шахрайство замість ідеології? Ліпше разом

Шахрайство в Україні стало державною ідеологією. Нова влада в особі президента, Офісу президента, провладної партії та уряду займається маніпулюванням суспільною свідомістю. В цьому у пригоді їм стають шахрайські трюки з відволіканням уваги, замилюванням очей, маніпуляцією фактами, створенням інформаційного хаосу. Метою крутіння наперстків для задурювання населення є нажива. Оце сакральне «Кризи немає, вони просто пиз#ять наші гроші».

Те, що дії Зеленського мають ознаки капітулянства і політики здачі національних інтересів Москві, ймовірно, є лише комерційно вигідним проектом, а не свідомо впроваджуваними поглядами. З політичної точки зору більшість представників ЗеКо!манди політично нікчемні, як такі, що не володіють найпростішим категоріальним апаратом і є прикриттям для значно більших ділків, які монетизують гуртом і вроздріб свій політичний актив зацікавленим сторонам. Тут покупцями можуть бути не лише Кремль, а й адміністрація Трампа у світлі прийдешніх виборів, ізраїльтянин Нетаньяху, українські олігархи та інші.

Їхнє шахрайство полягає в тому, що вони організовують дерибан на тлі створюваної для неперебірливого населення картинки. Кіно, яке видають за інтерв’ю, постійні відосики із шаленим обсягом застосування технологій їх просування в соцмережах, армії тролів, які із труднощами в’яжуть докупи 5 речень і остаточно самознищуються на питанні, яка ж різниця між Свинарчуком та Гладковським.

Важлива характеристика шахраїв — їхнє боягузтво. І бояться вони не Кремля, який, очевидно, є одним із замовників пакета послуг, які його цікавлять у вигляді обов’язкового національного приниження, перегляду офіційної лінії щодо російсько-української війни і АТО-ООС, відмови від Криму, повернення Донбасу зі статусом Чечні (щоправда, в мене є сумнів, що донецькі недобитки так само сміливі, як кадирівці).

Бояться шахраї тих, кого не змогли остаточно «зробити» навіть із другої спроби. Тих, кого поступово підточували 5 років і кого формально двічі розгромили. Але тих, хто залишився там, де і був, і ні на крок не відійшов від своїх поглядів. І лише загартувався. Так звані порохоботи (до цієї категорії ввійшли всі, хто проти «зелененьких») отруюють їм життя. Отруюють щоденно. І ці сили мають представництво в парламенті у вигляді партії ЄС. Щоправда, «Голос», попри свої маневри перед парламентськими виборами, на даний момент займає так само опозиційну позицію до «Слуги народу».

І тут на світло вилазить один із провладних чортів, чи радше чортенят, і генерує ідею законопроекту про заборону неофіційним особам вести перемовини з іноземними політиками. Інформаційним тлом для цієї новини є поїздка Медведчука до Москви. І реакція здорової людини: «Вони, звичайно, всі там упирі, але закон-то правильний».

Саме в той час, коли з’являється така думка, в цей момент «вони роблять нас іще раз».

Насправді це черговий оберт наперстків вокзальних шахраїв, який полягає в убезпеченні себе від розгойдування їх і так хиткої влади опозицією. Цим законом вони хочуть заборонити перемовини представників партії ЄС, опозиційної нині і в майбутньому частини корпусу дипломатів та політиків із колегами з Європи, чиновниками НАТО та іншими представниками впливових цивілізованих країн. Без політичної підтримки будь-який спротив ризикує залишитись просто бунтом. Будь-який спротив із долученням хай і нечисленних політиків здатен стати потужним за умови тиску та політичної підтримки ззовні. Тому цей закон буде спрямований не проти Медведчука, а проти Порошенко, Кличко, Вакарчука (можливо).

Критичне мислення стає як ніколи в ціні. Раніше ми стежили за руками і намагалися зрозуміти, кому можуть бути вигідні ті чи інші події. Сьогодні недостатньо слідкувати за руками шахрая. Він привертає нашу увагу до рук для того, щоб змахлювати іншим способом. Метою багатьох заяв та подій може бути як конкретний результат, схований в інформаційному шумі, так і формування суспільного ставлення до цієї події / явища / факту.

Треба визнати, що ми маємо справу не з дилетантами і бовдурами, а просто зі злодюжками та махлярами. А доки ми будемо ретранслювати ідеї про бовдурів, які підживлює сам Зеленський, Богдан, Гончарук та інші, доти ми не цілком зможемо розуміти рухи тих, хто нас розводить і тихо «пиз#дять наші гроші», здаючи та продаючи державу.

І рівно доти ми не зможемо хапати їх за руку.

А час це робити вже настав…

P.S. Поки писав цей текст, доблесні «зелененькі» депутати дружно накнопкодавили в першому читанні закон №1080, який під гаслом «зменшення тиску на бізнес» декриміналізує статтю Кримінального кодексу за ведення фіктивного бізнесу.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.
''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...