Перейти до основного вмісту

Ще раз про Фрідріха Ліста

Перший грінлайт-2022! Не пропустіть!

У середині 2020 року на сайті ПіМ я написав цикл статей про Фрідріха Ліста і його «Національну систему політичної економії». Приводом стало те, що за майже 200 років з дня виходу однієї з найважливіших книг світової економічної думки не було видано її перекладу українською.

Але нарешті ця інтелектуальна прогалина заповнена: наприкінці 2021 року видавництво «Наш формат» видало у світ український переклад, із чим вітаю всіх українців, хто цікавиться економікою й економічною політикою.

Мабуть, це видання українською в саме цей час є доречним, бо книга Ліста присвячена не абстрактній теорії, а практичній економічній політиці країн, які перебувають на стадії переходу від економічної відсталості до зрілості і процвітання.

Україна зараз є найбіднішою країною Європи і входить до не дуже почесної групи бідних країн світу, чий розвиток значно поступається середньому світовому. Перед Україною зараз постали дві економічні перспективи: перша ― залишатися в цій групі країн, або друга ― кардинально змінити свою економічну політику, щоб перейти до іншої категорії, до країн із високорозвиненою економікою, високими доходами і європейським рівнем життя. Поки що всі уряди України всі 30 років незалежності йшли першим шляхом, який полягає в консервації відставання від середнього світового рівня розвитку і темпу зростання. Очевидно, що політикам, які вели і досі ведуть Україну таким шляхом, книга Ліста ні до чого.

Але завжди є шанс, що до влади прийдуть інші політики, для яких подолання бідності, прискорене економічне зростання і розвиток будуть не порожніми гаслами для передвиборчої пропаганди, а реальними цілями. Те, що зараз таких політиків ми не бачимо, не означає, що їх не буде ніколи. Саме для таких політиків написав книжку Фрідріх Ліст. Викладену в ній економічну політику використали багато країн, які стрімко долали відсталість і досягали рівня найбільш розвинених країн: Німеччина і Японія у ХІХ сторіччі, Південна Корея, Сингапур, Тайвань, Малайзія в ХХ сторіччі.

Численні критики Ліста, які вважають, що викладена ним політика державного втручання в економіку помилкова і шкідлива, чомусь не помічають того, що сильне державне втручання в економіку Ліст вважав необхідним тільки на стадії розвитку і подолання відсталості. Він не був проти вільного ринку, але вважав, що до вільного ринку економіка має дозріти. Передчасне запровадження вільного ринку в незрілій економіці має наслідком консервацію економічної відсталості.

Досвід багатьох країн у ХХ сторіччі, які намагалися подолати відсталість шляхом інтенсивного державного втручання і зазнали при цьому невдач, показує, що така економічна політика є доволі складною, доступною далеко не кожній державі. Але без інтенсивного державного втручання жодна країна світу швидко подолати економічну відсталість не спромоглася.

Велика кількість невдач свідчить лише про одне ― для подолання бідності і для швидкого економічного зростання необхідним фактором є ефективна держава, тобто відповідальні політики, які користуються довірою суспільства, і висококваліфіковані державні службовці. Саме вони і є аудиторією, на яку орієнтована книга Фрідріха Ліста.

Держслужба замість бізнесу... Але успішний фінал

Книга «Національна система політичної економії» Ліста є другою після «Капіталу» Маркса за кількістю перекладів із німецької серед книжок економічної тематики. Переклади іноземними мовами, в тому числі російською, були видані ще в ХІХ сторіччі. Поява українського перекладу лише в 2021 році є одним із свідчень запізнення української нації з виходом на світову історичну сцену. Це не тільки запізнення інтелектуального розвитку, про що свідчать таке велике відставання у часі українських перекладів класичних творів світових інтелектуалів. Це також відставання політичне.

Книга Ліста є першим систематизованим викладом економічної політики, яка має назву економічний націоналізм. Ця політика характерна для багатьох країн світу в період, коли вони вирішують проблему подолання економічної відсталості від передових країн свого часу (історію політики економічного націоналізму з XVI по XXI сторіччя я описав у своїй книзі «З аутсайдерів у лідери»). У більшості випадків період запровадження політики економічного націоналізму супроводжувався підйомом націоналізму на побутовому рівні та в ідеології. Особливо цікавим для мене є приклад американського націоналізму кінця XVIII ― початку XIX сторіч.

Американські націоналісти (вони себе називали патріотами) та їхні противники (лоялісти, бо зберігали лояльність до британської монархії) не мали ніяких етнічних і мовних відмінностей. Американський націоналізм був не етнічно-мовним, а суспільно-політичним. Не спільне етнічне походження і мова єднали американських патріотів, а Декларація про незалежність.

Президент Лінкольн казав: «Є електричний дріт у цій Декларації, який з’єднує серця патріотичних і свободолюбних людей разом». У військовому й економічному сенсі американські патріоти значно поступалися британцям і лоялістам, але перемогли, завоювали владу і незалежність.

Отримавши владу, патріоти мали вирішити проблему збереження незалежності, захисту молодої країни від зовнішніх загроз. Вони знайшли рішення у вигляді політики економічного націоналізму, яка була сформульована одним із батьків-засновників США Александером Гамільтоном. Коли Фрідріх Ліст переїхав до США й отримав американське громадянство, він мав нагоду в подробицях побачити й вивчити американську економічну політику, яка стала одним із джерел його головної книги.

В історії України подібного періоду перемоги націоналістів у боротьбі за незалежність, приходу їх до влади і запровадження політики економічного націоналізму не сталося. Більшість країн Заходу цей період своєї історії пережили в ХІХ сторіччі, коли українці не мали своєї держави. Запізнилися не лише ми, а й, приміром, країни Балкан.

Реальна державна незалежність для України починається тільки з 2014 року. Тільки з цього моменту виникають умови, за яких Україна могла б розробити і втілити економічну політику, описану в книзі Фрідріха Ліста. Але влади, схожої на батьків-засновників США або інших західних націоналістів ХІХ сторіччя, Україна не має.

Вважаю, український переклад вийшов вчасно. Дуже багато чого в книзі Ліста є актуальним для сучасної України. Наприклад, такий висновок із вивчення економічної політики: «Хоча б якими старанними, економними, винахідливими, підприємливими, моральними й інтелектуальними були індивідууми, без національної єдності, без національного поділу праці й національної конфедерації продуктивних сил нація ніколи не досягне високого рівня достатку та могутності...»

Завдяки зростанню цін на світових сировинних ринках, у 2021 році Україна отримала необхідний ресурс для економічного розвитку: збільшення номінального ВВП майже на 50 мільярдів доларів. Є шанс, що такий фарт протримається й у 2022 році. Перший подібний шанс світовий ринок подарував Україні в 2003-2008 роках, але ми його тоді змарнували. Не хотів би пророкувати очевидне, але й цього разу Україна змарнує шанс. І запровадити пропоновану Фрідріхом Лістом політику не зможе, навіть маючи для цього сприятливу ситуацію.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.