Сталін та Кассандра

Позавчора, 22 червня, виповнилося 80 років із дня, коли нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Напередодні, 21 червня 2021 року, керівник Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, детальне медіадосьє якого я опублікував на початку цього року, зробив сенсаційне викриття злочинів Іосифа Сталіна, який є відповідальним за смерті десятків мільйонів людей.

У російському виданні «Национальная оборона» директор СВР РФ опублікував свою статтю, в якій розкрив цілком таємні документи — агентурні донесення з Берліну, про які Іосифу Сталіну доповідав народний комісар державної безпеки (НКДБ), соратник Лаврентія Берії, Всеволод Меркулов (розстріляний у грудні 1953 року разом із Берією).

За словами Наришкіна, із середини 1930-х років, у той самий час, коли органи державної безпеки СРСР потерпали від кривавих чисток, влаштованих Сталіним, Перше управління НКДБ СРСР (розвідка) починає активно співпрацювати із групами антинацистського руху опору у європейських країнах — «Червона капела». У Німеччині групою керували Арвід Харнак («Корсиканець») і Харрі Шульце-Бойзен («Старшина»).

Загальна кількість розвідників та агентури Першого управління сягала 450 осіб, із яких, за словами того ж Наришкіна, 270 були знищені сталінським режимом, унаслідок чого було ліквідовано також декілька закордонних резидентур у країнах Європи. Сталін боровся за політичне лідерство у Кремлі, методично винищуючи все, що могло становити загрозу.

Однак не тільки визнання жорстокості злочинів Сталіна є найбільш цінним у статті директора СВР РФ Наришкіна. Будучи керівником Російської історичної спільноти, Наришкін публікує унікальні документи, у яких доведено, що Сталін отримував інформацію від своєї розвідки про напад Адольфа Гітлера задовго до 21 червня 1941 року.

Виявляється, Кім Філбі, легендарний радянський агент у британській розвідці, ще 18 травня 1941 року направив у Центр донесення про те, що Черчіль не піде на співпрацю з Гітлером. Ріхард Зорге та його колеги повідомляли, що Японія поки що залишатиметься осторонь агресивної політики Берліну.

11 червня 1941-го резидент розвідки НКДБ у Фінляндії Єлісей Синіцин надіслав термінове донесення в Центр, у якому була названа точна дата початку агресії та надані відомості про підписання 11 червня в Гельсінкі таємної угоди між Німеччиною і Фінляндією про участь фінських збройних сил у майбутній війні, і прямо зазначено термін вторгнення.

Загалом із липня 1940-го по червень 1941 року тільки зовнішня розвідка надіслала Сталіну і його підлеглим понад 120 інформаційних повідомлень.

Далі Серій Наришкін стверджує, що 17 червня 1941 року Сталін особисто викликав у Кремль наркома держбезпеки Всеволода Меркулова й начальника розвідки НКДБ Павла Фітіна.

Що цікаво, Наришкін у своїй статті називає Сталіна «вождем».

Саме Павло Фітін, керівник Першого управління НКДБ (розвідка), за словами Наришкіна, став переконувати кривавого диктатора у надійності інформації, на яку слід було негайно реагувати. Будь-якої миті Сталін міг наказати його розстріляти за «панічні настрої». Розуміючи це, офіцер виконував свій обов’язок. Однак у відповідь він почув від Сталіна: «Дезінформація. Можете йти».

Троянська царівна Кассандра, яку бог Аполлон наділив даром передбачення, пророкувала троянцям майбутній напад і поразку у війні. Однак вони не повірили, і чим це закінчилося, ми з вами знаємо.

Після багатьох років безуспішної облоги Трої греки вдалися до хитрощів і спорудили коня, усередину якого залізли Одіссей і кілька воїнів. Решта ж війська пішла геть. Троянці, як і задумували греки, вважали коня подарунком і потягли його до себе в місто. І тільки божевільна на ім’я Кассандра нестямно кричала своїм землякам про те, що це велика помилка і що все обернеться погано для Трої. Але її ніхто не слухав.

У розвідувальній діяльності «інформація-кассандра» — це дані, які свідчать (кричать) про ризики і загрози. Однак, щоб прийняти і відреагувати на цю інформацію, потрібно зізнатися самому собі й оточенню в тому, що ти ідіот і зробив багато помилок. А це означає — поставити під удар свій авторитет. Як ми з вами розуміємо, на це здатні не всі політики і навіть бізнесмени.

Саме тому до кінця початкового періоду війни (з червня 1941 року) війська Вермахту просунулись у смузі Північно-Західного фронту на глибину до 400–450 км, Західного фронту — 450–600 км, Південно-Західного фронту — 300–350 км. Середній темп просування становив від 20 до 30 км за добу, а танкових угруповань — 40–60 км.

28 дивізій із тих, що були до початку війни в західних прикордонних
військових округах, були повністю розгромлені. Ще 70 дивізій утратили понад половину свого складу. Безповоротні втрати Північно-Західного, Західного, Південно-Західного і Південного фронтів із 22 червня по 10 липня становили 588 598 осіб, санітарні втрати за цей же період — 159 272 особи. Одночасно була втрачена велика частина військової техніки, в тому числі 18 794 гармати і міномети, 11 703 танки і 3 985 літаків.

Розгром СРСР у прикордонній битві до початку липня 1941 року був тотальним. І за усе це повністю відповідає особисто Іосиф Сталін.

У травні 2021 року російський аналітичний центр «Левада-Центр» провів опитування серед росіян щодо того, хто, на їхню думку, є найвеличнішою особистістю в історії.

Найбільша кількість опитаних росіян — 39% — відповіли, що найвидатнішою постаттю в історії є Іосиф Сталін.

Я вважаю, що особа, яка через свої марнославство й упертість, неспроможність керувати, психологічне нездоров’я, своїми недолугими рішеннями у перші дні війни погубила більш ніж півмільйона радянських людей, дійсно є видатною. Видатною мерзотою.

Для найвеличніших лідерів сьогодення, які хочуть увійти у підручників історії, це має бути уроком.