«Страйки» Facebook: за що карають наші медіа

У переліку «небезпечних людей та організацій» Facebook, який оприлюднило видання The Intercept, щонайменше 15 організацій, пов’язаних з Україною, та троє українських громадян. Згадувати ці організації у фейсбук-дописах небезпечно. І не лише пересічним користувачам, а й медіа, чий обов’язок — повідомляти про все важливе, що відбувається у країні. Якщо ньюзмейкером стає одна з цих організацій, медіа постають перед вибором: промовчати чи наразитися на ризик так званого страйку. Ризик цей — досить серйозний для онлайн-ЗМІ.

Різке зниження охоплення у фейсбуку — страшний сон для будь-якого інформаційного ресурсу, який отримує із соцмережі значну частину трафіку. Влітку 2021 року це сталося із сайтом каналу новин «24», який працює як новинне видання. Він отримав попередження від адміністрації фейсбуку за новину про загибель колишнього бійця полку «Aзoв», який підпорядковується Національній гвардії України. Підставою для попередження, яке є водночас покаранням, — страйку — є те, що «Aзoв» належить до переліку небезпечних організацій, визначеного фейсбуком. Як виявилося, це не поодинокий випадок. Страйки українські медіа отримують не лише за згадку про «Aзoв», а й за цитату вірша Тараса Шевченка, критику Путіна або повідомлення про Марш вишиванок.

Попередження через згадку про «Aзoв» — колишній добровольчий батальйон, який восени 2014 року став полком Нацгвардії, — було несподіванкою для каналу «24». Адже, за словами головної редакторки сайту Ольги Консевич, за всю історію фейсбук-сторінки був лише один страйк — через матеріал про суїцид. «Ми змогли аргументувати, що новина мала суто інформаційний характер і не популяризувала самогубство, — коментує Ольга. — Фейсбук переглянув своє рішення й відкликав страйк. У випадку з «Aзoвом» ми отримали страйк, а згодом і пояснення, що порушили стандарти спільноти, оскільки подача новини, на думку експертів, не була нейтральною». Ознакою недостатньої нейтральності, скоріш за все, було фото запаленої свічки — звична ілюстрація для новин про смерть.

За словами Ольги, вберегтися від страйків важко, адже відкритого списку організацій, про які не слід згадувати, немає. Боротися з наслідками теж нелегко: «Не вказано, який конкретно контент треба видалити, нема строків дії бану та конкретики щодо того, як те чи інше покарання вплине на трафік». Зазвичай страйк призводить до того, що контент сторінки не з’являється у стрічках новин користувачів, які на неї підписалися, та в рекомендаціях мережі. Це неможливо виправити за допомогою платного просування. Охоплення сторінки різко падає, а вслід за ним і трафік на сайті.

«Ми звернулися до фейсбуку із документальним поясненням, що «Aзoв» є структурним підрозділом Національної гвардії України, підпорядковується Міністерству внутрішніх справ, в окремих випадках Генеральному штабу; його робота регулюється Конституцією України, — розповідає Ольга. — Але у фейсбуку пояснили, що «Aзoв» вважають націоналістами, які розпалюють ненависть, пропагують насильство і масово поширюють ультраправі ідеї». Після переговорів редакція зрештою пройшла спеціальний тренінг політики фейсбука щодо так званих небезпечних організацій.

Українські медіа не так часто пишуть про «Aзoв», і більшість опитаних «Детектором медіа» — Forbes, Прямий канал, «Liga.net», «Радіо Свобода», 5 канал та інші — повідомили, що не мали попереджень від соцмережі, пов’язаних зі згадками про полк.

Утім, головний редактор онлайн-видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов розповів, що соцмережа банила його приватну сторінку тричі за публікацію інформації про «Aзoв». «Причому мене банили за публікації офіційних фото «Aзoва» з акаунта Міністерства внутрішніх справ у фейсбуку, який не банять і нічого звідти не видаляють, — прокоментував Бутусов. — У мене видалені всі публікації про «Aзoв», де є навіть згадка назви, та всі фотографії». Після третього бану за текст 2019 року Юрій Бутусов написав скаргу до соцмережі, пославшись на те, що не можна карати за публікації, створені ще до того, як почало діяти правило. Це спрацювало — обмеження з його сторінки зняли.

Ольга Консевич розповідає, що представники фейсбука пояснювали редакції каналу «24»: вони «виходять із загальної мети знизити рівень ненависті і небезпечного контенту в мережі». «З нами також комунікувала керівниця департаменту, відповідального за політику щодо небезпечних організацій та приватних осіб Європи та Середнього Сходу. Вона пояснила, як працює організація й чому є такі перестороги, — коментує Ольга. — Мені здається, вплинула експертиза когось із західних колег, які вони називають trusted organizations (організації, варті довіри. — «ДМ»). Вони дають свою експертну оцінку, виходячи з поверхового моніторингу. Назву організацій не розкривають».

Восени 2019 року американські конгресмени виступили з ініціативою визнати полк «Aзoв» терористичною організацією. Тоді міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що це — «ганебна інформаційна кампанія та спроба дискредитувати «Aзoв» та Національну гвардію в цілому». До списку іноземних терористичних організацій Державного департаменту США FTO батальйон не потрапив. Але, як повідомили «Детектору медіа» в компанії Facebook, полк «Aзoв» заборонений у фейсбуку та інстаграмі з 2016 року відповідно до «Політики щодо небезпечних осіб та організацій». Це значить, що організація, її керівництво та видатні члени не можуть реєструватися на платформах.

«Ця політика чітко пояснює, що ми не дозволяємо групам, які мають насильницьку місію або займаються насильством, використовувати наші платформи, — йдеться в коментарі речниці Facebook Маґдалени Шульц. — Тож ми видаляємо акаунти полку «Aзoв», його керівництва та видатних учасників. Ми також видаляємо вміст інших облікових записів, які хвалять або підтримують їх, коли нам це стає відомо». За її словами, є чіткі докази, що «Aзoв» порушує політику соцмережі щодо небезпечних організацій.

Поза тим речниця компанії визнає, що згадки про «Aзoв» — це не обов’язково пропаганда насильства та ксенофобії. «Похвала та підтримка полку «Aзoв» іншими не завжди свідчать про підтримку ненависті, — йдеться в коментарі пані Шульц. — Враховуючи роль «Aзoва» в масштабному збройному конфлікті в Україні, ми бачимо контент, який позитивно говорить про участь цієї групи в обороні України, а не обов’язково про вищість білої раси чи націоналізму». Попри це, згадки про «Aзoв» мережа видаляє.

Фейсбук публічно виклав свої стандарти спільноти, які визначають терористичні організації, організації ненависті та злочинні організації. «Ми пояснюємо, що маємо на увазі під «похвалою», «підтримкою» та «представництвом», а також даємо приклади, як ми застосовуємо ці ключові терміни, — йдеться в коментарі Маґдалени Шульц. — Ми також пояснюємо, що наша політика розроблена таким чином, щоб користувачі, які чітко вказують на свій намір повідомляти, засуджувати або нейтрально обговорювати діяльність небезпечних організацій та окремих людей, могли чітко розуміти, що вони можуть, а що не можуть публікувати, обговорюючи ці групи або людей». Отже, згадки про «Aзoв» у фейсбук-дописах у принципі можливі, але лише в негативному чи нейтральному щодо полку контексті.

Утім, досвід інших видань свідчить, що ретельне вивчення списку заборонених організацій не врятує медіа від страйків.

Фейсбук-сторінка онлайн-видання «Букви» отримує страйки досить часто. За словами співзасновниці «Букв» Катерини Рошук, це наслідок масових скарг ненависників видання. «Одна з найбільш неприємних історій — видалення фоторепортажу з Маршу вишиванок у Києві. Нібито за нацистські вітання, хоча там не було ані нацистської символіки, ані тим паче нацистського вітання», — розповідає Катерина. А нещодавно «Букви» отримали страйк за цитату з Тараса Шевченка «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями». «Ми оцінюємо це як цензуру, — коментує Катерина Рошук. — Ми завжди пишемо в підтримку фейсбуку, але на відповідь доводиться чекати кілька днів. Сама відповідь — формальна відписка. Як правило, попередження не знімають».

У сторінки «5 каналу» проблеми з фейсбуком почались на початку 2021 року. Шефредакторка Ірина Герасимова розповідає, що низку дописів і відеозаписів телепрограм видалили за «мову ворожнечі».

«Скаржились на контент, де є критика агресії Путіна та агресивних дій Росії, — розповідає Ірина Герасимова. — Не в усіх випадках було право на апеляцію. Навіть коли подаєш апеляцію, за кілька секунд приходить автовідповідь: мовляв, ми перевірили й підтвердили, що є порушення». Зараз, за її словами, сторінки «5 каналу», ведучої Яніни Соколової та сатиричної програми «Вечер с Яниной Соколовой» мають попередження з червоним написом «ваша сторінка на межі депублікації». Повідомлення цих сторінок не з’являються у стрічках новин та рекомендаціях.

«Також були видалені випуски програми «Машина часу», які виходять у телеефірі, на історичну тематику, — каже Ірина Герасимова. — Оскаржити це не було змоги. Не можна навіть з’ясувати, в чому саме соцмережа вбачає порушення». На думку Ірини, програма «Машина часу» стала мішенню для масових скарг, адже спростовує тези російської пропаганди.

Первинне рішення про блокування сторінки, видалення контенту чи обмеження охоплення приймає штучний інтелект. Іноді це призводить до кумедних випадків — наприклад, росіянин на прізвище Хохлов судиться з компанією через блокування сторінок зі згадками про нього (прізвище співзвучне з образливим прізвиськом українців, як і назва розпису хохлома — за неї теж банять). Групам однодумців — або ж, припустімо, агентів чи ботів, які працюють на спецслужби, — доволі легко запустити механізм видалення контенту, поскаржившись на допис або сторінку. А скасувати це рішення, достукавшись не до штучного інтелекту, а до живого працівника Facebook, украй нелегко.

Співзасновниця «Букв» Катерина Рошук каже, що часто редакції українських видань навіть не знають, куди звертатись, аби діалог із адміністрацією соцмережі мав результат. Компанія не має офісу в Україні; на нещодавнє запрошення Володимира Зеленського відкрити повноцінне представництво в нашій країні у Facebook відповіли, що працюють тут ефективно й без офісу. На думку Катерини Рошук, можна було би, принаймні, розширити повноваження української представниці Facebook Катерини Крук. «Вона не розв’язує проблеми зі страйками, — каже Катерина Рошук. — В умовах російської агресії в Україні необхідна оперативніша реакція служби підтримки. Раніше Facebook після нашого розслідування забанив українські ботоферми: це приклад важливої та ефективної співпраці українського медіа та соцмережі. Ми могли би співпрацювати ефективніше в напрямку боротьби проти дезінформації».

У компанії Facebook на подібні закиди зазвичай відповідають, що відкриті до діалогу та розглядають спірні випадки, коли користувачі не згодні із застосуванням санкцій. «Стандарти спільноти — це не кам’яні скрижалі: вони змінюються, аби відповідати часу, світовим і регіональним особливостям. Ми обговорюємо їх з експертами, зокрема залучали для цього й українських фахівців. Ми постійно говоримо, що не хочемо приймати це рішення самі, й пропонуємо урядам різних країн долучатися до процесу», — говорила у березні 2021 року представниця Facebook в Україні Катерина Крук.

Є й оптимістичні історії. Національній суспільній телерадіокомпанії удалося не лише зняти обмеження, а й навіть отримати вибачення від Facebook. За словами головної продюсерки цифрових платформ Суспільного Маргарити Єрмак, сторінки компанії блокували двічі. «Перший раз чернігівська філія отримала повне обмеження охоплення через відео про бійця «Aзoва», — розповідає Маргарита Єрмак. — Другий раз сторінка «UA: Першого» дістала страйк за герб Землі Галичина, який потрактували як символіку націонал-соціалістичного режиму». В обох випадках компанія доводила свою позицію менеджеру соцмережі. В першому випадку листування тривало два місяці, у другому — півтора, й закінчилося телефонним дзвінком. В обох випадках менеджер перепросив і обмеження зняли.

Утім, вибачення не поверне втраченого трафіку, переглядів відео та взаємодії з аудиторією. «Суспільне має 35 сторінок у фейсбуку і загалом півтора мільйона підписників, — каже Маргарита Єрмак. — Усі вони адмініструються через один бізнес-кабінет, пов’язані між собою кроспостами, підтримують одна одну. Тому для нас бан є дуже критичним». Тому тепер усі редакції Суспільного, які мають власні сторінки, проходять тестування на знання стандартів Facebook. Хоча, резюмує Маргарита Єрмак, у деяких випадках передбачити логіку рішень Facebook просто нереально.