Перейти до основного вмісту

Точка опори – Вікіпедія

Люди не читають матеріали, на які є посилання у статтях, і вважають Вікіпедію жахливим джерелом. Хоча цей ресурс ним і не був, тільки зберігав пруфи для читачів. Далі розповість VoidWanderer, дописувач і адміністратор української Вікіпедії.
""

«У пристойній компанії посилатися на Вікіпедію вважається моветоном», «Ого, про %тема_нейм% навіть на Вікіпедії написали», «Вибачте, що посилаюся на таке лайно, як Вікіпедія, але…», «Я на Вікіпедії таке вичитав, ось заціни...». Такі суперечливі фрази — переважно відверта зневага і значно рідше зацікавлення і подив — не раз траплялося читати в коментарях та обговореннях. Настільки туманне уявлення про Вікіпедію, один із найбільш впізнаваних інформаційних ресурсів інтернету, — це велика біла пляма навіть для тих, хто з інтернетом познайомився не вчора і не позавчора. А зважаючи на те, що сторінки Вікіпедії виринають одними з перших у пошуковиках, ігнорування або нехтування таким ресурсом у нашу інформаційну епоху є просто абсурдно злочинним. Неоднозначне ставлення до Вікіпедії не випадкове, і воно є наслідком принципів її роботи. Про те, чим же є насправді Вікіпедія, як вона функціонує, її сильні та слабкі сторони, хто її наповнює і як, розповість ця стаття.

Не буду нагнітати інтригу і перейду одразу до суті. Вікіпедія, якщо дивитися на неї прагматичним поглядом, — лише точка накопичення пруфів. Пруфи у Вікіпедії узагальнено називаються джерелами, і ці джерела можуть бути як посиланнями на сторінки веб-сайтів, так і посиланнями на літературу чи періодичні видання на кшталт журналів чи газет. Це може звучати дивно, але ні сам текст Вікі-статей, ні картинки чи таблички в них насправді не відіграють визначальну роль для Вікіпедії, хоча, здавалося б, саме вміст статті перебуває в центрі уваги. Натомість така непримітна на перший погляд складова, як зовнішні джерела, є одночасно фундаментом, хребтом і каркасом усієї Вікіпедії.

"
Ця непримітна циферка в тексті — основа Вікіпедії

На даному етапі це визначення може звучати туманно — набагато точніше воно буде сформульоване під кінець статті, коли будуть прояснені кілька моментів. Тому про все по порядку.

По-перше, хто пише у Вікіпедію? Побутує думка, що до Вікіпедії може писати будь-який йолоп, а раз так, то і цінність її матеріалів не вища, ніж наше ставлення до думки випадкового йолопа. Це перша типова помилка щодо уявлень про Вікіпедію, і вона містить аж два хибні твердження. Справді, відкрити статтю для редагування, вписати туди маячню і зберегти цей свій опус на сервер може будь-яка (навіть не зареєстрована) людина, бо Вікіпедія — вільна енциклопедія. І перше хибне твердження полягає в тому, що запитання із залу має звучати не «невже будь-хто може зіпсувати статтю одним кліком?», а «як довго стаття пробуде в зіпсованому стані?». Відповідь на правильно поставлене запитання така: вандалізм і некоректні правки оперативно відкидають. Тому, хоча у випадкового йолопа і є можливість зіпсувати статтю, за змінами у статті стежать інші люди, і неправильна правка буде відкинута за лічені години, хвилини чи навіть секунди (якщо стаття важлива і популярна).

Про популярність і якість статей ми ще згадаємо, а тепер друге хибне уявлення. Навіть якщо ми не розглядаємо явно шкідницьке редагування йолопа-вандала, нас, однак, не цікавить особиста думка випадкового користувача інтернету на певну проблематику чи тему, яку він виписав у Вікі-статті. Помилково припускати, ніби дописувач у Вікіпедії викладає саме свою думку, і смислове наповнення Вікіпедії (факти, тези, аргументи) створюється власне вікіпедистами. Проте це не так — правила Вікіпедії забороняють окремо взятому користувачеві інтернету викладати особисту думку у Вікі-статтях. Головна вимога до написання статей — вони мають бути написані винятково за опублікованими матеріалами з надійних джерел, а не з багатого життєвого досвіду окремо взятого дописувача. Саме із цієї причини справжньою основою і фундаментом Вікіпедії є доданий до статей перелік використаних джерел. Будь-який читач може пройти за цими джерелами і перевірити, що все, написане у Вікі-статті, відповідає вказаним матеріалам. Написане ж із власної голови рано чи пізно буде відкинуте так само, як і шкідництво.

"
Головне запитання Вікіпедії

Наш перший висновок: хоча свободу зробити правку у статті, справді, має кожен, не кожна правка висітиме однаково довго. Все залежатиме тільки від її якості. Вміст добре написаної Вікі-статті — це тільки скорочений виклад найважливіших тез, фактів і аргументів із якісних, перевірених джерел на цю тему. Тому, читаючи добре написану Вікі-статтю, ви читаєте не особисту точку зору вікіпедиста, який цю статтю створив, а точки зору поважних авторів і науковців, викладену в опублікованих джерелах, і лише скорочено подану у Вікі-статті.

По-друге, як пишуть у Вікіпедію? Розбираючи ситуацію з відкиданням шкідництва, була використана обмовка «якщо стаття важлива і популярна», і ця обмовка там не випадково. Інколи можна побачити ситуацію, як в інтернеті кепкують із тієї чи іншої нікудишньо написаної Вікі-статті. Це друга типова помилка щодо уявлень про Вікіпедію. Дотепники, які стібуться з неякісної статті, в таких випадках не надто замислюються, як саме з’являються статті у Вікіпедії і хто їх пише. Вони, схоже, вважають Вікіпедію проектом, який централізовано, організовано і координовано створює одна команда. Можливо, вони уявляють, що Wikimedia Foundation наймає якусь спеціальну команду (британську, українську, російську тощо), що займається виключно підготовкою статей. Приклад однієї погано написаної статті вони екстраполюють на всю Вікіпедію і на уявну команду її авторів. Таким чином, роблять висновок, що команда Вікіпедії загалом має саме такий рівень розвитку — на рівні найгіршої статті.

Ситуація у Вікіпедії насправді не має нічого спільного з таким уявленням. Єдиної команди Вікіпедії не існує. Кожен дописувач займається винятково тією діяльністю, яку сам вважає доцільною. Один може писати статті тільки на біологічну тематику, другий — тільки займатися категоризацією, третій — написанням шаблонів, четвертий — тільки перекладами з інших мов, п’ятий — винятково виправленням правопису в усіх підряд статтях. Одні лише пишуть статті з нуля, інші переважно поліпшують уже готове, а ще хтось займається вилученням низькоякісного вмісту. Діяльність дописувачів настільки ж різноманітна і багатогранна, як і їхній колектив. Як правило, користувачі не взаємодіють між собою доти, доки між ними не виникне непорозуміння з приводу тієї чи іншої проблеми. А доти координація між дописувачами Вікіпедії, як правило, дуже слабка. Колективної відповідальності за все, розміщене у Вікіпедії, не існує.

Якщо ви уявили собі цей розпаралелений процес, вам стане зрозуміло, що якщо один окремо взятий автор напише нікудишню статтю (а то й цикл статей), то про це, найімовірніше, не знатиме ніхто, окрім нього. Ну, і окрім дотепників, які знайшли цю статтю і тепер глузують із маячні, яка у ній написана, і Вікіпедії загалом, яка допускає цю маячню. Вікіпедія не допускає подібного, бо активна її спільнота про ту статтю, швидше за все, не знає. Ситуація істотно відрізняється, тільки коли стаття важлива і популярна. Якщо над нею працюють кілька дописувачів (а ще краще — понад десяток), вона перебуває в центрі уваги, і шанси, що вона міститиме кричущі помилки та недоліки, стрімко падають із кожним новим дописувачем.

Варто коротко спинитися на одному важливому аспекті взаємодії багатьох дописувачів, що редагують одну статтю. Одне з найважливіших правил Вікіпедії — вимога дотримання нейтральності. Цей принцип означає, що якщо на предмет статті існує декілька точок зору, то в ній має бути викладена суть кожної з цих точок зору, але тільки пропорційно до їхньої важливості. Розповсюджена і добре підкріплена джерелами точка зору має бути більш повно і детально розкрита у статті, аніж непопулярна альтернатива зі слабшими джерелами.

Наш другий висновок: статті у Вікіпедії дуже неоднорідні за якістю, бо їх пишуть дуже різні люди, і не існує централізованого контролю над кожною окремою статтею (наприклад, українська Вікіпедія у квітні 2019 року подолала позначку у 900 000 матеріалів; спробуйте уявити, чи можна їх усі цілковито проконтролювати). Добросовісний дописувач самотужки напише гарну статтю, слабкий — тільки поганеньку, бо єдиного центру координації написання і тотального контролю контенту не існує. Тому й оцінювати якість можна тільки окремо взятої статті, а робити на її основі загальні висновки про Вікіпедію (хороші чи погані) — некоректно у принципі. Матеріал може перебувати у жахливому стані тільки із двох причин: або про його існування взагалі ніхто не знає, або про нього знають, але не дійшли руки його виправити (таке теж часто буває). Еволюційним шляхом здобувають якість тільки популярні і важливі статті, до написання яких долучаються десятки дописувачів.

Третє непорозуміння, яке часто може підсвідомо виникати — чому ілюстрації у статтях Вікіпедії такі погані, або й узагалі відсутні? Причина проста — Вікіпедія суворо дотримується авторських прав. Тільки в такий спосіб вона сама може давати дозвіл на вільне розповсюдження своїх матеріалів. Саме із цих причин завантаження чужих фотографій до Вікіпедії, а також дослівне копіювання авторського тексту із джерела до Вікі-статті суворо заборонені. Більшість ілюстрацій, які ви бачите у статтях, зроблені власноруч самими вікіпедистами і завантажені на сервер під вільною ліцензією. Інакше кажучи, вікіпедист дає дозвіл на використання його роботи, в тому числі й комерційне (але людина, звісно, залишається автором своєї роботи, і це авторство зазначене в описі). Законодавство різних країн містить і умови, за яких дія авторських прав припиняється, і тоді чужі фотографії можна завантажити на Вікіпедію. Наприклад, закони США та інших країн дозволяють використовувати фотографію, якщо її автор помер понад 70 років тому. Закони України мають виняток для гербів, логотипів і ще кількох речей. Урешті-решт, деякі автори, організації й установи поширюють свій контент на умовах вільної ліцензії —приміром, Адміністрація Президента і Міністерство оборони (у футері їхніх сайтах вказана вільна ліцензія Creative Commons Attribution 4.0 International).

Третій висновок: ілюстрації до Вікіпедії беруть тільки з вільних джерел. Таких джерел дуже мало, тому вікіпедисти покладаються на власні (вельми скромні) сили, намагаючись самостійно зробити фото чи діаграми для статей.

На цьому поширені забобони щодо Вікіпедії закінчуються, але постає нове запитання — якщо все настільки децентралізоване, дезорганізоване й атомізоване, то як узагалі можна займатися системною роботою у Вікіпедії? Як гарантувати захист своїх правок, як відстежувати правки інших дописувачів, як захистити самостійно створені статті та як координуватися з іншими дописувачами для більшої ефективності? Відповіддю на ці питання є три поняття у Вікіпедії: історія правок, список спостереження і службові сторінки.

Що таке історія правок? Рушій Вікіпедії написаний таким чином, що кожна, навіть найменша правка будь-якої її сторінки зберігається в історії правок цієї сторінки. Зберігається назавжди. Таким чином, можна у будь-який момент переглянути ланцюжок правок від самого створення сторінки і до нинішнього стану. Можна порівнювати у спеціальному інструменті різні версії статті, вивчаючи, що саме було додано, а що — вилучено. Таким чином, навіть якщо хтось зіпсує статтю, її завжди можна повернути до будь-якої попередньої версії.

"
Тут можна переглянути історію правок статті

Щоб полегшити процес контролю, існує й інший потужний механізм — список спостереження. Будь-яку статтю можна додати до свого особистого списку спостереження, клікнувши на зірочку в кутку сторінки. Після цього можна перевіряти цей список — кожна нова правка у статті повертатиме її у топ-списку спостереження. Додавши до свого списку перелік статей певної тематики, можна відстежувати нові правки до них, і контролювати таким чином якість цілого сегменту статей.

"
Додавання статті до списку спостереження

І, нарешті, службові сторінки. Мало хто здогадується про їх існування, але за фасадом Вікі-статей існує цілий паралельний світ сторінок, де дописувачі Вікіпедії спілкуються між собою. Це і особиста сторінка кожного з дописувачів, і сторінки обговорення статей, і повноцінні форуми, які у Вікіпедії бувають двох типів: проекти або кнайпи. Особисті сторінки використовуються, як правило, для приватного спілкування. Кожна Вікі-стаття має одну сторінку обговорення, і, якщо це стаття на контроверсійну тему, то на цій сторінці зазвичай точаться запеклі суперечки і дискусії щодо того, який вигляд повинна мати сама стаття.

"
Статті на важливі теми мають довгі обговорення за лаштунками

Вікі-проекти, як правило — тематичні, і призначені для розв’язання питань, що стосуються окремої галузі людської діяльності (наприклад: біологія, футбол, військова історія тощо). Кнайпи мають іще ширше охоплення і призначені для обговорення фундаментальних питань функціонування проекту (затвердження й уточнення правил, адміністрування тощо), або для загальних запитів про пораду (допомога). Якщо виникла ситуація, що потребує втручання адміністраторів, для цього існує сторінка запитів (а також ще з дюжину інших сторінок запитів для розв’язання інших питань). Важливою сторінкою, що вбудована у згаданий вище список спостереження, є загальне оголошення. Завдяки йому можна дізнатися про найбільш значущі події, що відбуваються прямо зараз.

"
Загальне оголошення координує спільноту для розв’язання найважливіших завдань

Розписувати повну архітектуру службових сторінок у рамках цієї статті виглядає недоречним і надмірним. Головна ідея, яку я хотів донести — у рамках Вікіпедії існують зручні та гнучкі інструменти для взаємодії дописувачів. Завдяки ним новачок дістане підтримку спільноти, а якщо людина має час і натхнення, то ці інструменти дають їй змогу згуртувати однодумців, виводячи процес поліпшення Вікіпедії на новий якісний рівень.

На початку статті була обіцянка дати більш точне визначення Вікіпедії як проекту, і я спробую зробити це: Вікіпедія — це місце, де люди діляться одне з одним найкращими посиланнями на джерела щодо певної теми. Увесь текст Вікі-статей — це лише короткий конспект цих джерел, і доданий для зручності читача лише як перший крок для ознайомлення з ними. Саме через таке сприйняття Вікіпедії ця стаття носить пафосний заголовок «Точка опори» — Вікіпедія є лише точкою обміну і накопичення найбільш якісних джерел. І, хоча справді надійною точкою опори Вікіпедія поки що не є, вона має шанси нею стати завдяки вам.

Тому, якщо ви побачили помилку у Вікі-статті — виправте її (з посиланням на джерела). Якщо ви бачите, що стаття неповна — допишіть її (посилаючись на джерела). Якщо бачите, що важливої статті взагалі немає — напишіть її з нуля (не забуваючи посилатися на джерела). Якщо ви можете проілюструвати статтю самостійно зробленою фотографією — зробіть це, майбутні читачі вам лише подякують.

P.S. І наостанок. Ви можете виправляти статті будь-якого мовного розділу: англійського, німецького, французького, іспанського, російського. Це особиста справа кожного, але я переконаний, що виправляти і поліпшувати потрібно насамперед саме український розділ. Ми перебуваємо в такій точці історії, коли накопичення і поширення знань є для нас як української нації екзистенційним питанням. Особливо для найбільш контроверсійних питань нашої історії — від найдавніших часів до сьогодення.

VoidWanderer, дописувач і адміністратор української Вікіпедії

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.
''отсканируй
и помоги редакции