Перейти до основного вмісту

Це національна безпека, дурнику!

Одного разу нейтральна Фінляндія передумала. Чому ж?

Оригінальний допис за посиланням.

Цієї весни Фінляндія наблизилася до членства в НАТО. Але історичний поворот у політиці безпеки північноєвропейської країни, яка досі була нейтральною у військовому плані, викликав занепокоєння щодо можливої помсти з боку сусідньої росії. Фінляндія має спільний кордон зі своїм східним сусідом протяжністю 830 миль – геополітичний факт, про який багато міжнародних спостерігачів дізналися лише нещодавно. Проте Фінляндія ніколи не випускала з уваги довгий східний кордон, і не буде перебільшенням сказати, що фіни всю свою історію готувалися до потенційної агресії зі сходу. Як сказав тодішній міністр оборони Юрі Хякяміс у своїй промові в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні 2007 року: «З огляду на наше географічне положення, три головні виклики безпеці для Фінляндії сьогодні – це росія, росія і ще раз росія».

Ключ до розуміння підходу Фінляндії до національної безпеки лежить в історії відносин країни з її східним сусідом: різні російські державні утворення намагалися вдертися до Фінляндії принаймні раз на століття. До фінської війни 1808–1809 років, коли Швеція втратила Фінляндію на користь росії, Фінляндія протягом кількох століть була частиною Королівства Швеція. Показовим для добросусідських відносин між Фінляндією та її західним проти східного сусіда є те, що Фінляндія і Швеція продовжують мати найтісніші можливі двосторонні відносини й часто ухвалюють важливі зовнішньополітичні рішення в тісній координації (наприклад, вступ до ЄС 1995 року, а тепер рішення набути членства в НАТО). Століття статусу автономного Великого князівства у складі Російської імперії, навпаки, спонукало Фінляндію прагнути до незалежності й отримати її 1917 року.

Наступним значним епізодом фінсько-російської історії, який продовжує визначати фінський підхід до Росії, була Зимова війна 1939–1940 років, коли Радянський Союз спробував вторгнутися до Фінляндії та зазнав невдачі. Хоча успіх у збереженні незалежності й уникненні долі балтійських сусідів як держави-сателіта Радянського Союзу є невід’ємною частиною фінської ідентичності, війна також навчила фінів уроку: за словами генерала Адольфа Ернрота, ветерана війни, «Ніколи не залишатися наодинці». Ось до чого зараз зводиться рішучість Фінляндії приєднатися до НАТО – ніколи більше не доведеться протистояти росії наодинці.

Россия долго пыталась подкосить НАТО. В итоге перезапустила.

«Опція НАТО» для Фінляндії

Фінляндія завжди мала прагматичний, переважно неідеологічний підхід до політики безпеки. І позаблоковість, і рішення приєднатися до НАТО були практичними міркуваннями. До цього року повноцінне членство в НАТО не вважалося необхідним і також розглядалося як потенційна провокація відносно росії. Через довгий кордон з росією Фінляндія віддала перевагу підтримці хороших відносин зі своїм східним сусідом, щоб уникнути коштовної напруги на кордоні. Але після повномасштабного нападу росії на Україну 24 лютого стало очевидно, що жодне самообмеження не може гарантувати безпеку для країни, розташованої безпосередньо близько до росії.

Історична заявка Фінляндії на членство в НАТО не виникла зненацька. Важливою частиною політики безпеки країни була так звана «опція НАТО» – залишати відкритим варіант прагнути членства, якщо обставини, пов’язані з безпекою, зміняться. Щоб забезпечити швидкий вступ, якщо це буде визнано за потрібне, Фінляндія з 1990-х років прагне до якомога тіснішого партнерства з Північноатлантичним альянсом, яке знаходиться трохи нижче від порогу членства. Фінляндія приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» 1994 року, а з 2014-го є «партнером із розширеними можливостями». Це також одна з найактивніших країн у місіях і операціях Альянсу. Сили оборони Фінляндії свідомо прагнули досягти високого рівня оперативної сумісності зі структурами НАТО. Наприклад, фінські збройні сили регулярно проводять спільні навчання та дво- і тристоронню оборонну співпрацю з державами-членами Альянсу, щоб гарантувати майже миттєву оперативну готовність після вступу.

«Опція НАТО» також мала важливу сигнальну функцію для росії. Російська «традиція загроз» є частиною двосторонньої риторики принаймні з 2016 року. Варіант НАТО був нагадуванням росії, що Фінляндія може змінити свою думку щодо неприєднання, якщо росія зайде занадто далеко. рф, зі свого боку, регулярно погрожувала можливими наслідками членства Фінляндії в НАТО – наприклад, 2016 року Володимир Путін заявив, що росія перекине війська до фінського кордону в разі вступу Фінляндії до Альянсу.

''

''

Комплексна безпека поза межами військової оборони

У військовому плані Фінляндія постійно підтримує високу обороноздатність. Країна зберегла призовну армію, коли більшість західноєвропейських держав скасували призов до власних збройних сил. Призовна армія дає Фінським силам оборони 280 тисяч військовослужбовців і додатково 870 тисяч резервістів у країні з населенням у 5,5 мільйона осіб. Повітряні сили також надзвичайно добре оснащені. Остання закупівля урядом літаків у грудні 2021 року включала 64 винищувачі F-35, які, зокрема, сумісні із силами НАТО та змінять правила для протиповітряної оборони країн Північної Європи і Балтії. Маючи 1500 систем, Фінляндія також має одне з найпотужніших артилерійських угруповань у Європі. Якщо поглянути на поточну ситуацію в Україні, де одна з найбільших проблем, із якою стикаються українські сили, полягає в тому, як протистояти сильному артилерійському вогню зс рф на фронті протяжністю понад 620 миль, стають зрозумілими мотиви Фінляндії інвестувати в артилерію. Рішення Хельсінкі щодо оборонного планування та закупівель озброєнь за останні 20 років базувалися переважно на стратегічному аналізі сценаріїв потенційної загрози з початку 2000-х років. Нинішня війна росії в Україні довела правильність фінських передбачень. Тому Фінляндія добре підготовлена до поточної ситуації.

Проте військова оборона – лише верхівка айсберга.

InformNapalm переклав гарний текст — ділимось

Фінська концепція комплексної безпеки також охоплює економіку, інфраструктуру, безпеку поставок, цивільну оборону та загальну стійкість суспільства. У фінському суспільстві все продумано з точки зору безпеки. Кожна будівля, що перевищує певний розмір, включаючи всі багатоквартирні будинки та громадські об’єкти, повинна мати цивільні укриття. У Гельсінкі система тунелів може забезпечити притулок до 900 тисяч осіб, що перевищує населення цього міста. Конструкційні креслення всіх стратегічно розташованих мостів включають механізм закладення вибухівки, щоб перешкодити просуванню ворога вперед у разі нападу.

Фінляндія також підтримує надзвичайні резерви критично важливих запасів. Це, зокрема, зерно, якого вистачає щонайменше на шість місяців; ліки, яких вистачає на три-десять місяців, і пальне – на п’ять місяців. Резерви були розширені після вторгнення Росії в Україну. Населенню також рекомендовано мати особистий запас не менше ніж на 72 години.

Комплексна безпека Фінляндії базується на двох основних принципах: підготовка та далекоглядність. Заходи з підготовки включають планування на випадок надзвичайних ситуацій, управління безперервністю, попередню підготовку, навчання готовності, щоб уможливити попередження замість реакції. Далекоглядність складається з моніторингу змін і тенденцій в операційному середовищі та перегляду можливих сценаріїв, а також оцінки попереднього досвіду в кризових ситуаціях. Із 1961 року Сили оборони Фінляндії пропонують курси захисту для людей, які обіймають важливі посади в багатьох секторах, таких як бізнес, політика, управління, громадянське суспільство та інших відповідних сферах як на місцевому, так і на національному рівнях. Учасники створюють важливу мережу безпеки під час кризи. Окрім цих курсів високого рівня з обраними учасниками, які проводяться чотири рази на рік, курси національної оборони також пропонують звичайним громадянам, зокрема жінкам, які звільнені від призову. Популярність курсів зросла після вторгнення росії в Україну.

Підготовка окупається

Ця далекоглядність і орієнтація на самодостатність ефективно нейтралізували загрози рф. 14 травня росія припинила експорт електроенергії до Фінляндії лише за один день. Раніше Фінляндія імпортувала майже 10% своєї електроенергії з рф, але компанія Fingrid – оператор електромережі Фінляндії – почала обмежувати обсяги її імпорту з росії в квітні в очікуванні можливих збоїв. Фінляндія також інвестувала у вітроенергетику; а ще з березня 2022 року проходять тести нової атомної електростанції, яка почне працювати на повну взимку. Очікують, що до 2023 року Фінляндія самостійно забезпечуватиме себе електроенергією та, найімовірніше, стане чистим її експортером.

Тижнем пізніше, 21 травня, росія також припинила постачання природного газу до Фінляндії після того, як Гельсінкі відмовився погодитися на схему оплати Москви в рублях. Вплив залишився обмеженим. У той час як деякі галузі, такі як лісова та хімічна промисловість, а також хлібопекарні, використовують газ для виробництва, вони вже почали шукати альтернативні джерела влітку 2021 року, коли російська компанія «Газпром» не заповнила свої сховища повністю. 2020-го Фінляндія імпортувала 67% природного газу з росії, але він становив лише 6% від загального обсягу споживання енергоресурсів Фінляндією. На додаток до трьох уже наявних терміналів зрідженого природного газу (ЗПГ), у травні фінська компанія Gasgrid Finland Oy і американська Excelerate Energy Inc. підписали 10-річну угоду про оренду судна-терміналу ЗПГ, що гарантувала безпеку поставок Фінляндії майбутньої зими.

Хельсінкі також швидко диверсифікує свої поставки нафти після вторгнення росії в Україну. 2020 року 86% нафти, імпортованої Фінляндією, надходило з рф (на нафту припадав 21% загального споживання енергоресурсів у країні). Проте фінська компанія Neste повідомила, що до кінця квітня вона замінила 85% російського імпорту іншою, неросійською нафтою, наприклад, із родовищ Північного моря, але продовжить отримувати сиру з росії на свій НПЗ до липня 2022 року. Neste вже поступово скорочувала імпорт російської нафти 2021 року. 

Імпорт вугілля також незабаром буде повністю припинено, і Фінляндія має достатньо власних потужностей, щоб замінити російський імпорт деревини. Мінусом є те, що це неминуче призведе до зростання цін для фінів. Але поки що у фінському суспільстві зберігся консенсус щодо того, що жодна вартість не буває занадто високою, коли йдеться про енергетичну незалежність від росії та солідарність з Україною. Фінляндія завжди віддавала пріоритет енергетичній самодостатності й зберігала різноманітний портфель джерел енергії, щоб уникнути залежності. Наслідки постачання російських енергоресурсів для політики безпеки постійно були чинником у розрахунках ризиків Фінляндії. Таким чином, рішення уряду 2014 року затвердити контракт між фінською Fennovoima та російським «Росатомом» щодо нової атомної електростанції викликало серйозні суперечки, і Партія зелених навіть вийшла з уряду через це питання. Fennovoima розірвала контракт у травні 2022 року після того, як він очікував остаточного затвердження уряду з 2015-го. До нападу росії на Україну Фінляндія мала обсяг експорту в рф дещо вищий, ніж у середньому по ЄС – майже 5%. Але до квітня обсяг скоротився вже на 70%. Це зменшення значною мірою відбулося через добровільний вихід фінських компаній із російського ринку, починаючи з перших тижнів вторгнення – ще до того, як набули чинності західні санкції. Тиск громадської думки з метою припинити співпрацю з росією був дуже сильним. А на початку квітня прем’єр-міністр Санна Марін закликала фінські компанії припинити будь-яку діяльність на російському ринку. Хоч би які маленькі важелі впливу, які росія могла мати на Фінляндію, вони зникли назавжди.

Не вклоняйся хулігану

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО. Процес обговорення того, чи варто подавати заявку, був швидким, але ретельним. Відповідні парламентські комітети підготували оцінки зміни ситуації з безпекою у Фінляндії, внаслідок чого була забезпечена підтримка на всіх рівнях демократичного процесу. В останньому опитуванні до того, як Фінляндія подала свою заявку, підтримка членства в НАТО становила 76% – і відтоді піднялася до 79% станом на кінець червня. Під час голосування із цього питання 188 із 200 членів фінського парламенту (без спікера, який не голосує) висловилися за заявку на членство в НАТО. Така висока підтримка членства в НАТО в парламенті була здебільшого забезпечена процесами «знизу». Громадська думка змінилася майже за одну ніч після початку повномасштабного нападу росії на Україну. Результати опитування свідчать, що підтримка Фінляндією заявки на вступ до НАТО зросла приблизно з 25% до понад 50% упродовж трьох днів. Наступними тижнями політичним партіям довелося надолужувати швидку зміну суспільних настроїв.

Почему не закрывают небо? Есть версия. Жестокая, но практичная.

Зміна підтримки свідчить про прагматичний підхід фінської політики та суспільства до національної безпеки. Згідно з опитуваннями громадської думки, десятиліттями переважала опозиція щодо членства Фінляндії в НАТО, а до нападу росії на Україну лише дві партії виступали за членство в Альянсі. Але для більшості людей, а також для партій, які раніше були проти членства, було зрозуміло, що вони можуть змінити свою думку, якщо зміниться середовище безпеки у Фінляндії. 24 лютого Фінляндія втратила будь-яку причину не вступати в НАТО, оскільки стало зрозуміло, що самообмеження більше не є гарантією миру, оскільки росія готова атакувати своїх сусідів без попередження. Забезпечення найширшого можливого консенсусу із цього питання було частиною комплексного мислення Фінляндії про безпеку: в ухваленні такого важливого рішення щодо національної безпеки має брати участь якомога більша кількість членів суспільства.

Напередодні подання офіційної заявки, росія посилила свої погрози щодо Фінляндії та Швеції. 14 травня президент Фінляндії Саулі Нііністе зателефонував Путіну, аби повідомити йому, що Хельсінкі збирається подати заявку на членство в НАТО через погіршення ситуації з безпекою після того, як росія почала агресивну війну проти України, маючи на увазі, що дії рф спричинили цей курс. Цей крок окупив себе. Через кілька днів і Путін, і міністр закордонних справ росії Сергій Лавров зробили заяви, в яких стверджували, що членство Фінляндії та Швеції в НАТО не матиме великого значення з точки зору росії, оскільки обидві країни вже тісно співпрацюють з Альянсом. Із моменту подання заявки росія не намагалася активно залякати жодну з країн-заявників, і жодних очікуваних гібридних сценаріїв, таких як порушення повітряного простору Фінляндії, «навмисні аварії» чи кібератаки, наразі не було. Після того, як НАТО запросило Фінляндію та Швецію приєднатися до Альянсу 29 червня на саміті в Мадриді, Путін заявив, що їхнє рішення приєднатися до НАТО є внутрішньою справою, а не проблемою для росії, але додав, що відносини між країнами стануть більш напруженими. Однак замість нарощування військ на кордоні з Фінляндією рф, як повідомляється, перевела техніку з військової бази поблизу Фінляндії, сигналізуючи про переміщення військ в Україну. Військова база Алакуртті – це мотопіхотна бригада, яка спеціалізується на арктичних війнах. Цей крок свідчить про те, що Фінляндія – дуже низький пріоритет для росії порівняно з Україною, незважаючи на членство в НАТО.

Бездіяльність росії щодо Фінляндії – і мирний кордон між країнами, де досі не було нарощування російських військ – значною мірою пов’язана з тим, що російські війська загрузли в Україні. Не можна виключати майбутні спроби залякування Фінляндії. Проте рф, найімовірніше, відмовиться від своїх загроз, коли зустрінеться з відсіччю. У випадку Хельсінкі підготовка і рішучість поки що виявилися виграшною стратегією у відносинах із москвою.

Рубрика "Гринлайт" наполняется материалами внештатных авторов. Редакция может не разделять мнение автора.

У самурая нет цели, есть только путь. Мы боремся за объективную информацию.
Поддержите? Кнопки под статьей.