Перейти до основного вмісту

У чистому полі

Орда завжди кличе «сам на сам». Авжеж.

Виходь у чисте поле битися! Ух, це явно улюблений заклик нашого ворога. Так можна апелювати до честі, насправді діючи виключно підло. Чому? Ну так не хочуть же по-чесному, доводиться ось так.

Ви бачили посилання на уявну честь російської армії, російську зброю тощо. Я гарантую це. Йде постійне протиставлення України і Росії, хоча потім з’ясовується жахливе: не ми в тому чи іншому компоненті значно гірші. Хоча крик доноситься саме на нашу адресу. Легко кричати. Ще легше – за сказане не відповідати.

Проте наративи крутяться і пропаганда каламутиться. Ось чому нас так звана РФ кличе країною-жебрачкою? Та тому що «воюємо чужими гарматами і ще просимо». Але коли Росія клянчить дрони в Ірані – все ок.

Аж ніяк не жебрачка. Твердо і чітко, як казав класик.

Навіть не знаю, як можна бути при здоровому ґлузді й порівнювати нас, говорячи про якусь рівність. Нападаючи на Україну, Росія заручилася перевагою практично в усьому. Авіація – навіть не обговорюється. Артилерія, мобілізаційний резерв – усе не на нашу користь. Легко кричати про війну проти всього Заходу, коли навіть така перевага не спрацювала проти скромної України.

Так і народжуються істеричні крики про битву «сам на сам». Більше нема про що кричати.

Адже замість цього наша країна увічнила себе в плані ефективності. Проти кількості – якістю, та з усієї сили. У чисте поле ніхто не вийшов. У лісі зручніше.

Нас довго лякали. Розкриємо карти?

У результаті ви можете спостерігати унікальне видовище. Росію ганяють стусанами по колу (і не тільки стусанами), караючи за підлість і віроломство. Пригадуєте, нас звинувачували в «залученні найманців» – хоча за агресора воюють цілі ПВК і бомжі з різних куточків земної кулі. А як дізнатися, які воєнні злочини рашисти вчинили нещодавно? Подивитися, що нам приписали.

За це і треба карати. Більш жалюгідного, нікчемного кодла наші предки в ролі ворога ніколи б не уявили. Росія виродилася.

"

"

Ось цю подобу країни, що слабшає, і доводиться завзято карати. Де противник оступився – там йому ногу по коліно відбиваєш відразу ж. Будь-яка осічка майже смертельна. Будь-який промах тут же зустрічається точним ударом у лоб.

Авіацію любиш? Заведи винищувач у зону дії нашої ППО – дізнаєшся багато цікавого. Не бійся, русачку: ви ж її всю-всю знищили.

Зерг-раш із мобіків любиш? Подивимося, скільки переживе ночівлю.

Вогневий вал любиш? Для початку ворог вивіз із Білорусі все, що хоч віддалено нагадувало снаряди. Потім попер туди поставки... Так, тих самих снарядів. Але Донбас знову виявився поганим місцем для артилерійських складів. І з Білорусі знову тягнуть ешелони із щойно привезеним добром. Мабуть, навіть чаю випити не встигли.

Ну гаразд. Може, росіянам просто подобається туди-сюди потяги тягати.

Якщо без жартів, повертаємося до першого абзацу. Коли російський Ванюшка лупив себе п’ятою в груди, волаючи: «Виходь у чисте поле!», – усі розуміли: рівних умов немає. Якби вони були, Росія не напала б. А зараз ця рівність формується.

Як ви пам’ятаєте, у будь-якому конфлікті важливо прикрити свої слабкості й максимально посилити переваги. Цим і займаємося.

На складах є запаси снарядів? Так, звісно. Якість і ступінь збереження не беруся аналізувати, проте болванки потрібного калібру знайдуться. Ми ж тим часом налагодили виробництво своїх снарядів. Тих, що якраз під радянський калібр. Може, не найкращі у світі, але у ворога будуть іще гірші.

Війна може скінчитись, а цей наступ – ніколи.

Наші ССО потихеньку користуються зброєю західного зразка. Агресор котить хвилю рецензій, наскільки насправді крута гвинтівка Мосіна.

Щоб потопити флагман Чорноморського флоту, нам не знадобився свій флот. Щоб знищити частину ядерної тріади ворога, нам не знадобилася своя ядерна тріада. У нас немає найкрутіших бомбардувальників. Проте, коли треба передати привіт у глибокий тил ворога, служба доставки працює відмінно.

Наша зброя не доб’є до Транссибу. Адже були чутки і цілком розумні доводи, що КНДР там снаряди возить росіянам. А зараз вибух. Думаю, колії скоро полагодять. Тільки рватися залізниця буде і далі, вже в інших місцях.

Але ж скоро рік від початку вторгнення. Рік із моменту, коли Росія поставила на карту все, ледь дізнавшись правила гри в рулетку з нашим круп’є. Цікаво, чи хоч майнула в Кремлі думка про такий варіант? Усі сфери, де у ворога була занадто явна перевага, знищуються. Усі сфери, де ми відставали, зростають. Скоро зможемо видихнути і спокійно зателефонувати агресору.

Не Росія – нам, а ми їй запропонуємо простий варіант. Виходь у чисте поле, тварюко.

Таки на рівних. Під Бєлгородом влаштує.

В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!