У США триває найбільший страйк працівників портів за останні 50 років

Вчора, 1 жовтня, у США почався страйк робітників портів з вимогами підняти заробітну плату й зупинити проєкти з автоматизації праці.

Це перша масштабна зупинка роботи портів майже за 50 років (з 1977 року).

Профспілка ILA (International Longshoremen's Association, Міжнародна асоціація портових вантажників), що представляє інтереси 45 тис. портових робітників, вела переговори з Морським альянсом США (United States Maritime Alliance, USMX) про укладення нового шестирічного контракту. Профспілка вимагала підвищення зарплат на 77% протягом дії контракту, а USMX, що представляє інтереси портів, — тільки на 50%.

Голова ILA Гарольд Даґґетт заявив, що такі компанії, як Maersk, не погодили підвищення зарплати та вимогу зупинити проєкти з автоматизації.

1 жовтня ILA закрила всі порти від штату Мен до штату Техас і відхилила остаточну пропозицію USMX.

Аналітики JPMorgan прогнозують, що один день простою коштуватиме економіці США 5 млрд доларів. За умови страйку в один день, на усунення наслідків затримок може знадобитися від чотирьох до шести днів. А якщо страйк триватиме 14 днів, порти не зможуть нормально функціонувати до наступного року.

Через порти на Атлантичному узбережжі США проходить близько половини всього імпорту країни.

Він, ймовірно, спричинить запізнення деяких товарів у пік сезону святкових покупок, що потенційно вплине на час доставлення будь-чого, від іграшок чи штучних ялинок до автомобілів, кави та фруктів. До речі, про фрукти: страйк матиме майже негайний вплив на постачання товарів, які швидко псуються, наприклад, бананів. За даними Американської федерації фермерських бюро, порти, які постраждали від страйку, обробляють 3,8 млн т бананів щороку, або 75% загальної пропозиції країни.

Роздрібні торговці, постачальники автозапчастин і імпортери продукції сподівалися на врегулювання або на те, що президент Джо Байден втрутиться і припинить страйк за допомогою закону Тафта-Гартлі 1947 року, який обмежує можливості профспілок страйкувати. Але Байден сказав, що не планує втручатися в потенційну зупинку роботи портів.

Натомість він доручив голові апарату Джеффу Зієнтсу та директору Національної економічної ради Лейлу Брейнарду допомогти судноплавним компаніям та працівникам портів знайти компроміс.