Перейти до основного вмісту

Українець у дядька Сема. Частина 2

Продовження розмови з колишнім офіцером СБУ, українцем Алексом, який зараз служить в армії США

Продовження розмови з колишнім офіцером СБУ, українцем Алексом. З першою частиною інтерв'ю можна ознайомитись за: посиланням.

Як в американській армії з речовим забезпеченням? Десь чув, що тобі просто видають один комплект форми, а далі вже треба докуповувати все, що тобі потрібно, за гроші, які для цього дає держава. Це так, чи це працює якось інакше?

— Ні, все зовсім інакше. У Basic тобі видають стільки спорядження за раз, що ти навряд його унесеш із собою за один раз. Ти заходиш у великий склад, і це більше нагадує похід у магазин. Ти приміряєш форму, якщо вона підходить за розміром — забираєш, якщо ні — підбирають іншу. Всього тобі одразу видають 4 комплекти польової форми, 10 футболок, 10 пар шкарпеток та шортів, кілька пар рукавиць, шапку, 2 величезні duffle bag (речова сумка), 2 пари звичайних берців, зимові берці, кілька комплектів спортивної форми, зимовий костюм, — і це все нереально багато важить, особливо якщо у тебе великий розмір. Плюс тобі одразу на рецепції видають банківську картку, і з її допомогою можна буде собі купити бігові кросівки, якщо немає своїх, та якісь цивільні шкарпетки. Більше того, десь під кінець Basic training є змога замінити форму, яка порвалася, та берці. При чому неважливо, як сильно ця форма порвалася. Навіть якщо ти просто схуднув, можеш також спокійно замінити форму. У нас був хлопець, який за період базової підготовки втратив аж 20 кілограмів. Сержант називав його «Biscuits» (тістечко). «Biscuits, мені начхати, що ти скинув 20 кг, для мене ти завжди залишишся товстим хлопчиком!» — так він йому казав. Але він спокійно замінив свій комплект. Вже коли ти опиняєшся у підрозділі, на картку тобі дають гроші, щоб ти кожні 2 роки купував новий комплект форми, якщо це буде потрібно. Якось так.

Розкажи про своє бойове спорядження та зброю. Тобі видають один бронежилет, чи як в Marine Corps одразу декілька? Та чи є випадки використання застарілого спорядження?

— Якщо брати Basic, то там тобі дають один старенький бронежилет на весь час, але якщо він зіпсується зовсім, його одразу замінять. Це стосується усього спорядження, не тільки бронежилетів. Коли ти вже знаходишся у своєму підрозділі, тобі видають один бронежилет, пластини до нього та все інше спорядження. Проте у разі відрядження тобі все одно його змінять і видадуть спорядження залежно від місцевості, куди тебе відправляють. Тому за фактом у тебе тільки один бронежилет, але завжди можна докупити будь-що, якщо це дозволяється в твоєму підрозділі. Щодо зброї, піхота використовує стандартний карабін М4 як під час навчання у Basic, так і на постійній основі у підрозділах. Щодо застарілого спорядження, такого не зустрічав, не рахуючи старенькі бронежилети у Basic, про які я вже казав. Ну і єдине, говорячи про Marine Corps, морпіхів чомусь досі вчать за допомогою стареньких гвинтівок М16. Це також непогана зброя, але просто вже морально застаріла.

Чи чув щось про операторів «Дельти» та їх роботу?

— Так, чув. Але говорити не можу (сміється). Тут це все дуже засекречено, тому вибач. Можу тільки сказати, що це дуже круті хлопці, тут це називають «high speed». Але варто зазначити, що особистого життя у них майже немає, тому перед тим як прийняти людину в «Дельту», їй одразу кажуть, що часу на сім'ю у них не буде. Вони постійно у відрядженнях, у їхньому житті немає нічого, окрім боротьби з терором та постійної війни. Рекрутер «Дельти» так прямо й сказав: «Хлопці, якщо ви хочете щасливе життя з родиною, то тут у вас це не вийде. За 10 років моєї служби я 9 років пробув у відрядженнях».

Чи є у американській армії кадровий голод, чи бракує людей, та як сильно працює рекрутинг у США?

— Кадровий голод є, але, скажімо так, не на всі позиції. Якщо є спеціалізація, яка дуже потребує людей, то за неї будуть доплачувати. Наприклад, у нас був хлопець з рекрутингового центру, і він одразу сказав, що зараз дуже потрібні laundry specialist — тобто спеціалісти з прання. Людина, яка піде на цю спеціальність, отримає додатково близько 40 тис. доларів. Тільки за те, що вона підпише контракт, вивчиться на цю спеціальність і буде за нею служити. Уявляєш? 40 тис. — це великі гроші. Спочатку ти отримаєш половину суми, після проходження Basic, а решту далі виплачуватимуть поступово. Але і за 20 тис. можна купити, наприклад, доволі хорошу машину. А уяви собі, коли такі гроші на руки отримує хлопець років 17 чи 19. Та більшість людей за життя таких грошей ніколи не побачить. А тут ти їх отримаєш тільки за те, що підписав контракт. Тому кадрового голоду як такого немає, проте завжди потрібні військові, завжди потрібні спеціалісти.

Тобто тут задіяні ринкові механізми? Якщо потрібні конкретні спеціалісти, це демонструється грошима.

— Так, так. Як я вже казав, після проходження тестів ти можеш обрати будь-яку спеціальність, яка тобі до вподоби. Якщо хочеш бути задіяним у гарячих точках, бігати зі зброєю, виглядати круто, чи піти у Рейнджери (підрозділ Сил спеціальних операцій армії США) або Airborne (Повітряно-десантні війська) — йди у піхоту. Якщо тобі подобається важка техніка, танки — йди у танкісти. Хочеш бути помічником хірурга — йди в медики. І це все працює, починаючи з Culinary specialist (спеціаліст з кулінарії) і закінчуючи чим завгодно. От і все, все дуже просто.

Що американські військові знають про нашу війну на Сході і яке у них ставлення до українців?

— У нас був сержант, будемо називати його «Лісничий» — прекрасна людина. Він дуже добре до мене ставився, хоча з початку ставлення було погане. Якось він назвав мене росіянином, сказав, що буде кликати мене «Борис». Мені ,звісно, було дуже неприємно, але я не став сперечатись і просто мовчки це стерпів.

Так, це дуже неприємно, коли якусь порядну людину називають росіянином, мабуть, було важко стримуватись.

— Це точно, але чим далі ми служили, тим кращим,було і ставлення. Він дуже багато проводив з нами часу, саме свого особистого. Тобто він не повинен був його на нас витрачати, але він це робив. У нього багато відряджень у гарячі точки, він дуже досвідчений військовий і він дуже багато нас вчив, пояснював деякі незрозумілі речі, і все це у свій вільний час. Понад те, він цікавиться історією. Ми навіть якось розбирали з ним Фінську війну. Уявляєш? Людина яка служить у США, розбирає з нами фінську війну! І вже десь під кінець Basic training, коли нас з 200 чоловік залишилось десь 160, він при всіх вибачився за те, що назвав мене росіянином. Сказав, що розумів, як мені було неприємно це чути, і що я молодець, що витримав та не став з ним сперечатися. Тобто сержант, з величезним досвідом, 17 років вислуги, багато відряджень і різноманітних нагород, перепрошує у новобранця, який ще навіть не закінчив Basic training. Після цього він вже навіть сам розповідав мені новини, пов'язані з Україною. Наприклад, звістку про напад на українські катери у Керченській затоці я отримав саме від нього.

Що ти та твої американські друзі думають про підготовку українських військових?

— Щоразу, коли я кажу сержантам, що я з України, вони розповідають мені про свій досвід спілкування з українськими бійцями і відзначають високий рівень підготовки на різноманітних навчаннях тощо. Мені було дуже радісно це чути. Ну а щодо мене, мені було приємно дізнатись, що я опинився у топ-10 з усієї нашої company (роти) за рівнем підготовки за різними показниками. Наприклад, взяти той самий рівень фізичної підготовки. За результатами тестів я набрав 288 балів із 300 можливих. Це при тому, що у мене немає великого пальця, багато травм, та й узагалі важко тримати один темп з молодиками, яким по 18-20 років, коли тобі вже за 30.

Є таке явище та поняття, як би так його м'якше назвати — «армійський ідіотизм». Впевнений, ти з ним знайомий. Що скажеш про подібне явище в американській армії? Та чи багато там людей, які люблять через це поскиглити та покричати «нас зливають, командири ідіоти»?

— Так, це явище є, без цього ніяк. Армія — це сильна структура, а не розумна. Якщо хочеш, щоб було розумно — йди до Air Forcе (Повітряні сили). І, звісно, є деякі перегини на місцях. Щодо любителів поскиглити, то вони тут надовго не затримаються. Це слабкі люди, вони тут просто нікому не потрібні, тому їх швидко позбуваються. У мене був один показовий випадок під час FTX (field training exercise). Ми були в дуже важких умовах: у нас майже не було сну, ми були у літньому спорядженні при температурі -5 градусів. І ми постійно або копали окопи, або стояли у дозорі. І як старший команди я мав здійснювати обхід позицій і, бачачи, що хтось тупо спить, я жбурляв у них кулемети, або будив їх просто ногами та кричав, щоб вони прокидалися. Мені такі люди не потрібні. Тому що вони підставляють всю команду. Якщо ворог побачить, що хтось спить, то весь підрозділ просто виріжуть. І дуже багато людей на це попадалися.

Добре, от ти сказав, що «армійський ідіотизм» тут є. Можеш навести якісь приклади? Що в американській армії підпадає під це визначення?

— Наприклад, нам ніколи не кажуть, що ми будемо робити наступного дня. Просто кажуть, що шикування о п'ятій ранку, уніформа ось така, а далі вже сам думай, що то буде. Може ви будете бігти 20 кілометрів у спорядженні, або просто їдете на стрільби, або йдете на полігон у повному спорядженні — ти цього не знаєш, і це дуже бісить, бо ти не знаєш навіть до чого готуватися. Іще, інколи сержанти кажуть робити якусь нісенітницю і ти повинен її виконувати просто тому, що так треба. Наприклад, під час Basic нам видали наші М4 (карабіни) та спорядження до них: коліматорний приціл та лазерний цілевказувач. І ти, крім того, що повинен це все прикріпити до зброї, маєш ще це все прив'язати. От для мене це ідіотизм. Хоча я й розумію, нащо це потрібно. Деякі новачки можуть неправильно все прикріпити, тому прив'язування не дасть загубити той самий коліматорний приціл, якщо він просто відпаде.

Ну, порівнюючи, що в нас таке цей «армійський ідіотизм», тут все одно речі мають деякий сенс, навіть якщо це збоку видається абсурдним.

— Ну, так. З цим я згоден.

Виходячи з твого досвіду військової служби як в Україні, так і в США, що ти змінив би у першу чергу в українській армії?

— Хух, ну це дуже важке запитання. Багато чого, одразу так і не скажеш.

Добре, давай так. Три речі, які б ти в першу чергу поміняв.

— Три речі? О'кей, по-перше, я б змінив chain of command, тобто ланку командування. Тут, у США, офіцер — це не завжди бойова одиниця. Офіцери зайняті більше паперовою роботою, вони тут займаються менеджментом та управлінням, в той час як сержант — це завжди бойова одиниця. Хочеш керувати особовим складом у бою? Йди у сержанти. Якщо ти хороший управлінець — ставай офіцером. Це і є chain of command. Більше сержантів, менше офіцерів. А якщо точніше, треба оптимізувати роботу офіцерів та їх кількість в армії. Як наслідок, друге, що я б змінив, це систему сержантів. Мені дуже імпонує американська модель. Тут сержант — це каркас армії, її основа. Він справжній лідер і взірець, завжди веде людей за собою через будь-які негаразди. І до речі, тут сержант з досвідом ведення бойових отримує приблизно таку саму зарплатню, що й офіцер. І це третя річ, яку я б змінив у нас — грошове забезпечення. У нас із цим все не дуже добре. Як може людина думати про виконання своїх службових обов'язків, якщо йому ще треба думати, як прогодувати свою сім'ю? Тут все інакше. Життя кожного військового тут застраховане. Якщо я, наприклад, загину, то мої рідні та близькі отримають 400 тис. доларів. Ти страхуєш своє життя і вказуєш осіб чи особу, якій перерахують кошти в разі твоєї смерті. Все це робиться моментально та елементарно. Плюс тут військові отримують найкраще медичне обслуговування з можливих. Медичне страхування тут покриває все. Починаючи з захворювання на рак, закінчуючи стоматологом, — усе покриває держава. Я плачу за страховку десь 30 доларів щомісяця і за це держава надасть мені будь-яку медичну допомогу, якої я потребую за час служби.


Лінки

''отсканируй
и помоги редакции