Українські командири американських «Айлендів». Хто вони?
Минулого разу зі старшими лейтенантами Військово-морських сил України Даміром Ауліним і Богданом Небилицею ми бачилися влітку. Тоді на урочистій церемонії на честь Дня ВМС в Одесі до складу флоту було включено чотири нові бронекатери шифру «Гюрза-М». Командирами МБАКів стали колишні курсанти-«нахімовці» із Севастополя. Аулін прийняв командування «Вишгородом» (P 179), Небилиця — «Нікополем» (P 176). Нині молоді офіцери готуються до нових завдань — саме їм невдовзі командувати «Айлендами», які передали Україні Сполучені Штати Америки.
Вони народилися далеко від моря. Дамір Аулін — у Кропивницькому, Богдан Небилиця родом із Сумщини. Обидва ще підлітками потрапили до Севастополя. До мети стати військовими моряками йшли через ліцей, а потім Військово-морську академію імені Нахімова.
Коли Крим окупувала Російська Федерація, разом з іншими курсантами й офіцерами виїхали з півострова. Завершували навчання, отримували диплом і погони вже в Одесі.
«Гріш ціна офіцеру, якого лякає відповідальність»
Для випускника 2016 року Богдана Небилиці першим місцем служби був ракетний катер «Прилуки» на посаді командира ракетно-артилерійської бойової частини. Згодом офіцера було призначено командиром малого броньованого артилерійського катеру «Нікополь».
— Із нинішньої команди хтось переходить за вами на катер класу «Айленд» (для України призначені виведені зі складу Берегової охорони США катери USCGC Cushing (WPB-1321) і USCGC Drummond (WPB-1323) — ред.)?
— Ні. Вся команда залишається на «Нікополі». Для «Айлендів» набрали новий екіпаж. Як і з командирами — на конкурсній основі. Відбирали ретельно, була ціла низка тестувань, співбесід, бо ми усвідомлюємо, що працюватимемо на захист України, її імідж у світі.
— Наскільки відрізняється чисельність екіпажу МБАКу та катеру типу «Айленд»?
— В чотири рази: 5 людей на бронекатері та 20 — на катерах типу «Айленд».
— Страшно приймати корабель, навколо якого такий резонанс?
— Відповідально. Але гріш ціна тому офіцеру, якого лякає відповідальність.
«Хочу працювати й розвиватись»
Нинішній командир малого броньованого артилерійського катеру «Вишгород» Дамір Аулін був серед курсантів, які на території севастопольської Академії ВМС у березні 2014-го співали гімн України, в той час як російські військові спускали з флагштока український прапор і піднімали прапор Росії.
Про події майже п’ять років тому журналісти розпитують його часто. І це можна зрозуміти, бо у той час як старші офіцери ВМС зраджували присязі, курсанти продемонстрували характер.
У році, що минає, екіпажі бронекатерів набули неабиякого досвіду. Лише упродовж вересня, розповідає старший лейтенант Дамір Аулін, МБАК «Вишгород» пройшов близько тисячі миль — це десять ходових діб.
— Призначення командиром колишнього американського, а тепер уже українського катеру, було несподіваним?
— Коли дізнався, що відкрилася така посада, вирішив спробувати і подав свою кандидатуру на атестаційну комісію. Звісно, не знав, узгодять мене чи ні. Коли затвердили, дуже зрадів. Трохи шкода залишати «Вишгород», адже з ним я від самого спуску на воду, звик, знаю його характер. Але потрібно рухатись вперед, розвиватися, напрацьовувати досвід.
— Мабуть, з «Айлендами» ви знайомі поки що лише по картинках і відео?
— Наступного місяця починаємо більш детальне знайомство, вивчатимемо тактико-технічні характеристики, експлуатаційну документацію. Влітку їдемо до США у кількамісячне відрядження, після нього будемо транспортувати катери до порту Одеси.
— Як справи з англійською?
— Нині рівень вище за середній, треба ще «підтягнути» технічну мову.
Як очікується, влітку 2019 року екіпажі «Айлендів» вирушать до Балтимора. Вони проходитимуть навчання безпосередньо на катерах, а потім транспортуватимуть «Айленди» до порту Одеси. В який конкретно спосіб це здійснюватиметься, наразі вирішується.
© Радіо Свобода, 2018 | Усі права застережено.
В самурая немає мети, є лише шлях.
Ваш донат – наша катана. Кнопки нижче!