Маніпуляції проросійських медіа за тиждень 19-26 вересня

У центрі уваги проросійських медіа за цей тиждень — російські вибори до Держдуми в ОРДЛО. Такі ЗМІ повідомляють, що Україна «відторгнула» Донбас, а РФ дала право голосувати «своїм» — незаконно паспортизованим — громадянам. Проросійські ЗМІ просувають твердження, що Донбас обстрілює переважно українська сторона. А також продовжується «пророкування» колапсу України через ціну на газ і запевнення, що до 2014 року «було вигідніше».

Як в український інфопростір потрапляють російські наративи — VoxCheck аналізує в рамках спільного проєкту з Центром стратегічних комунікацій.

Маніпуляції про російські вибори на Донбасі

У Росії протягом трьох днів, 17-19 вересня, проходили вибори до Державної думи (нижньої палати парламенту), а також вибори губернаторів, депутатів регіонального і міського рівнів. Уперше проголосувати могли жителі окупованих територій Донецької та Луганської областей, яким упродовж останніх років незаконно видавали російські паспорти. За даними російської влади, дистанційно проголосували близько 150 тисяч жителів окупованого Донбасу. Крім цього, для мешканців регіону організовували поїздки на голосування на виборчі дільниці в Ростовську область автобусами та електричками. Жителів ОРДЛО примушували брати участь у виборах, погрожуючи штрафами та звільненнями. У ЄС заявили, що не визнають російські вибори в Криму та ОРДЛО.

Проросійські медіа наголошували, що Україна не дає права своїм громадянам навіть на підконтрольній частині Донецької та Луганської областей брати участь в українських виборах. А Росія — зустрічає з розпростертими обіймами. На телеканалі «Наш» «експерти» розповідали, що РФ показала, що нібито українська влада забороняє голосувати українським громадянам навіть на підконтрольній території, а Росія забезпечує виборче право. Щоправда, вони «забули» про те, що це голосування стало можливим тільки тому, що РФ розгорнула в ОРДЛО незаконну паспортизацію.

За останніми даними РНБО України, жителям окупованих частин Луганщини й Донеччини вже роздали близько 630 тис. російських паспортів. Український уряд визнає ці документи незаконними та недійсними. У Євросоюзі також засудили видачу російських паспортів на сході України. Рішення залучити жителів ОРДЛО до голосування на виборах до Держдуми РФ порушує суверенітет України та суперечить цілям Мінських домовленостей, підкреслили в ЄС. СММ ОБСЄ також фіксувала, що російськими паспортами жителів ОРДЛО заманювали вступати до незаконних збройних формувань.

Та в проросійських виданнях намагаються виправдати російську паспортизацію Донбасу. У відеоблогах «Страни» запевняють, що жителі ОРДЛО добровільно масово йдуть по російські паспорти, й «ніякої примусової паспортизації немає». Бо «попри те, що кажуть в Україні, більшість жителів непідконтрольних територій Донбасу ніхто не змушує отримувати документи РФ». Утім, говорити про добровільність в умовах збройного конфлікту — більш ніж сумнівно. Крім цього, Росія прискорює видачу своїх паспортів на окупованій території, спрощуючи порядок їх видачі. Їх отримують чиновники органів місцевої влади, вчителі, лікарі, які без російського паспорта ризикують втратити роботу. До того ж, паспорти допомагають тим, хто виїздить працювати до РФ, що в умовах проблем із заробітком у межах ОРДЛО є іноді єдиним джерелом доходів.

Маніпуляції: Обстріли на Донбасі — справа рук лише української сторони

«Сьогодні день Миру. І наша доблесна артилерія чомусь вирішила обстріляти Ясинувату, у нас це не показують, слава Богу, не потрапило, поруч зі школою лягли снаряди. Стривайте, наша доблесна артилерія зробила це у відповідь? Ні, вона просто вирішила зранку обстріляти», – розповідають у ефірі «Нашого» від 21 вересня.

Підконтрольні Росії угрупування звинуватили Україну в обстрілі школи-інтернату в Ясинуватій. Бойовики стверджували, що Україна нібито вела вогонь по навчальному закладу з 63 дітьми. Штаб ООС не повідомляє про обстріли на цьому напрямку з боку підконтрольних Росії угруповань 21 вересня.

Журналісти проєкту Донбас.Реалії української служби Радіо Свобода провели розслідування і виявили низку невідповідностей між заявами бойовиків та кадрами нібито з-під школи, яку показували в сюжетах. Наприклад, ніде не видно пошкоджень, характерних для вибуху, та вирв від снарядів. А якби вони були, їх би зняли для місцевих пропагандистських пабліків та російських телеканалів. Крім цього, на кадрах видно знак мінної небезпеки, що нібито висить біля навчального закладу. Цього не може бути: якби закладом користувалася школа, територія була б розмінована.

А «Страна» викривила зміст доповіді ООН по Україні, дописавши їй свої, непідтверджені висновки. Цікаво, що дивним чином видання пропустило у статті більшість пунктів про порушення прав людини з боку бойовиків, підтримуваних Росією, наприклад, про примусовий призов до збройних формувань та відсутність доступу до ув’язнених на окупованих територіях.

Моніторингова місія з прав людини в Україні опублікувала звіт за перше півріччя 2021 року. За даними СММ ОБСЄ, безпекова ситуація на сході України погіршилася: через активні бойові дії збільшилася кількість жертв серед цивільного населення. За цей період зафіксували 62 жертви — 15 загиблих і 47 поранених. 

«При цьому 81% загиблих — на непідконтрольних територіях. Точно така ж цифра — по обстрілу цивільних об'єктів: більше 80% влучень лягало на територію «ДНР» і «ЛНР». Загалом, дуже промовиста статистика, хто кого обстрілює», — пише «Страна». Але показник у 81% взято з іншого пункту, не про обстріли.

Насправді в доповіді йдеться, що 47 постраждалих стали жертвами інцидентів, пов’язаних із мінами та вибухонебезпечними предметами: 10 загинуло, а 37 отримало поранення. Міжнародні правозахисники наголошують, що значна більшість таких випадків сталася на непідконтрольних Україні територіях. «Вісімдесят один відсоток жертв (шість загиблих і 32 поранених) було зафіксовано на території, контрольованій самопроголошеними «республіками», а 19 відсотків (четверо загиблих і п'ять поранених) — на території, контрольованій Урядом».

Статистика щодо нападів на цивільні об’єкти коректна, але висновок — ніби обстріли веде лише українська сторона — неправдивий. Збройні формування РФ регулярно порушують режим припинення вогню та застосовують заборонене Мінськими домовленостями озброєння.

І знову — фейки про «нацизм» в Україні

Під час матчу «Динамо» — «Олександрія» на стадіоні Олімпійському відбулася масова бійка. Користувачі соцмереж, зокрема футбольні коментатори, публікували дописи про те, що сутичка почалася, коли представникам ультрас зробили зауваження через запалювання фаєрів на стадіоні. Після цього вони перелізли на сусідній сектор та почали бійку.

Цю подію проросійські медіа висвітлювали як «черговий доказ» того, що в Україні панує ідеологія неонацизму, а неонацисти вільні робити «що завгодно» після Революції Гідності. У відеоблозі Klymenko Time розповідають, ніби саме футбольні радикали були «ударною силою» Євромайдану, який «скинув законну владу в Україні та ввів Україну в хаос, анархію та беззаконня». А сучасна українська школа нібито дає такі знання, що після неї молодь набиває тату зі свастикою.

Це типовий приклад російського наративу про «нацистську» Україну, яку Революція Гідності та курс на євроінтеграцію нібито призвели до тотальної бідності й занепаду. Справді, під час Революції співпрацювало багато суспільних груп, зокрема і футбольних фанів, що не є дивним, враховуючи, що це був масовий протест. Проте українське суспільство не підтримує націоналістичні політичні сили, щоб про це не розповідали російські пропагандисти. Однак останніх факти не цікавлять.

Так, на сайті EUvsDisinfo Європейської служби зовнішньополітичної діяльності зібрано щонайменше 400 фейків російської пропаганди про нацизм в Україні.

Маніпуляції: Домовлятися з Росією про газ — будь-якою ціною

На проросійських ресурсах продовжують інформаційну кампанію з нагнітання страху щодо того, що Україна може не пережити зиму через ціни на газ, які б’ють рекорди на європейському ринку. І, звичайно, що до колапсу Україну доведе співпраця з міжнародними партнерами.

В ефірі «Нашого» екснардеп від «Опозиційного блоку» Олександр Долженков заявляє, що треба «домовлятися з росіянами» про завантаженість української газотранспортної системи, незважаючи на політику — російську анексію Криму.

Проросійські політики на українських телеканалах традиційно розповідають, що до Революції Гідності «було вигідніше». Наприклад, Нестор Шуфрич заявив, що до 2014 року газ населенню надавався за собівартістю — за ціною 2,5 грн за кубометр газу. «Газ України, який добувається державними підприємствами: «Укргазвидобування», який належить «Нафтогазу», а також «Чорноморнафтогазом» й «Укрнафтою», контрольний пакет якої має також НАК «Нафтогаз», надавався українському народу по собівартості (а це 1 грн), рента і фонд розвитку, це все разом з НДС – 2,5 грн».

Так, собівартість газу — приблизно 2,6 грн/м³. Але це — вартість «на свердловині». Однак газ не можна продавати населенню за такою ціною. Тариф має включати витрати на транспортування й розподіл, а також податки та інвестиції у майбутній видобуток. До того ж, населення разом із бюджетними організаціями та теплокомуненерго споживає більше газу, ніж видобувається в Україні, тому частину газу доводиться імпортувати. І ціна газу дорівнює імпортному паритету, аби на ринку не було зловживань, а «Нафтогаз» не завдавав збитків державі, як це було до 2014 року. Крім того, якщо «Нафтогаз» буде продавати газ за собівартістю, у компанії не буде з чого сплатити до бюджету дивіденди, з яких потім нараховуються пенсії, субсидії та надаються інші суспільні послуги.

Наша методологія

Аналітики VoxCheck щодня моніторять сайти й соціальні мережі українських проросійських медіа та визначають головні новини чи теми за тиждень, яким виділили найбільше ефірного часу чи уваги у стрічці новин. Ми визначаємо ключові наративи за тиждень, що минає, та аналізуємо їхнє походження.

VoxCheck шукає фейки й маніпуляції та спростовує їх. В основі перевірки — методика «натисни та перевір». Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Перевірка може базуватися тільки на відкритих даних із відповідними посиланнями. Статтю з фактчеком можна публікувати тільки за умови, що її підписали два члени редакційної колегії.