Як Клименко «за свободу слова» боровся

10 вересня 2018 року у Варшаві відбулася Щорічна нарада ОБСЄ з людського виміру, пов’язана із захистом прав людини та демократії. Впродовж майже двох тижнів представники країн-учасниць ОБСЄ із галузей державного сектору, медіа та недержавних організацій обговорювали на дискусійних панелях та сайд-івентах (side-event — подія, що відбувається на полях конференції в той же час) фундаментальні свободи та права людини, верховенство права, толерантність і недискримінацію, боротьбу із расизмом, ксенофобією, міграцію, безпеку та багато інших питань.

На цьому важливому заході, що проходить під егідою ОБСЄ, українська сторона бере активну участь із моменту початку російської агресії. Мета дуже проста — використати будь-який публічний майданчик для відповіді на російську пропаганду і захистити права українців, що залишаються на окупованих територіях.

Так само традиційно Кремль намагається перетворити майданчик ОБСЄ на місце для просування пропаганди та виправдання злочинів російської влади на окупованих територіях. Так само традиційно у виконанні цього завдання Москві допомагають так звані «проксі»-організації, керовані та фінансовані Кремлем, але не афілійовані з ним напряму.

І якщо дискусія про «Права людини та свободу ЗМІ в Криму» була напряму організована Постійним представництвом РФ при ОБСЄ, то інша подія на полях високоповажної конференції, що відбулася 11 вересня 2018 року, була ініційована українською організацією.

Круглий стіл про загрози свободі слова в Україні був проведений так званою «Правозахисною платформою "Успішна варта"», а згідно з анонсом та флаєрами, які сотнями роздавали учасникам конференції, всі організаційні питання вирішувала Тетяна Галонза, співробітниця цієї платформи.

За даними сервісу відкритих реєстраційних даних YouControl, громадська організація «Всеукраїнське об'єднання "Успішна варта"» дійсно зареєстрована згідно з українським законодавством аж 8 грудня 2014-го та існує вже майже чотири роки. Того дня прес-центр АТО оприлюднив чергову інформацію про втрати українських Збройних сил та жертви серед цивільного населення, спричинені російською агресією. Можливо, саме цим була зумовлена поява такої організації?

Проте, як свідчить той самий сервіс YouControl, щонайменше по липень 2016 року вона носила назву Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання "Успішна країна"» і рекламувала веселого бороданя, колишнього очільника Міністерства доходів і зборів Олександра Клименка, який щемливо розповідав у своїй рекламі про те, як його змусили покинути Україну.

Очевидно, що на певному етапі пан Клименко зрозумів, що справжні політичні дивіденди можна заробити тільки на питаннях «захисту прав людини», а саме — їх імітації. Ну а про організацію «Успішна країна», яку він створив за кошти, вкрадені на колишній посаді, вже давно розповідали.

Засновники громадської організації «Успішна варта»: Олександр Качур, який був першим заступником міністра охорони здоров’я при Раїсі Богатирьовій, коли сам Олександр Клименко очолював податкову; Андрій Голубєв, який обирався в міську раду Донецька і був заступником голови міської організації Партії регіонів у той самий період.

Керувала громадською організацію перші роки її існування Олеся Ігорівна Медвєдєва. Вона також була членом політради та головою молодіжного руху політичної партії «Успішна країна».

Ймовірно, Олеся переїхала до Києва з Горлівки, після того, як, у тому числі завдяки її шефу, розпочалася російська агресія. До переїзду працювала спеціалістом зі зв’язків із громадськістю Департаменту освіти молоді та спорту Горлівської міської ради.

Цього вересня на своїй сторінці у Facebook вона повідомила, що пішла з YouTube-проекту KlymenkoTime, і зараз працює спеціальним кореспондентом видання strana.ua. Ось, наприклад, її репортаж із молебню, присвяченого отриманню Томоса.

Однак Олеся була не тільки номінальним керівником та ведучою YouTube-роликів, які просували фейки та наративи Клименка. За завданням свого спонсора вона активно брала участь в обговореннях проблем прав людини в Україні. Один із таких заходів відбувся у стінах Європейського парламенту.

Цікавий факт, що одним з організаторів слухань про проблеми свободи слова в Україні 27 вересня 2017 року виступив давно відомий українцям депутат Європарламенту Їржі Машталка, який одночасно є представником Комуністичної партії Чехії та лауреатом декількох премій і орденів від самого Володимира Путіна.

Олеся не тільки поспілкувалася з євродепутатами, а й привезла їм багато макулатури, надрукованої за гроші Клименка та його кремлівських друзів.

Майже рівно через рік, уже у вересні 2018-го, на дебатах про права людини, що пройшли у Варшаві, активну участь у круглому столі взяв Дмитро Василець — герой однієї з програм KlymenkoTime авторства Олесі Медвєдєвої.

На посту директора громадської організації Медвєдєву замінила Наталія Наталіна — ще одна активна ведуча YouTube-каналу KlymenkoTime. Пані Наталіна запам'яталася тим, що на майданчику ОБСЄ у Варшаві атакувала ідею надання Томоса Україні та звинувачувала органи влади в тому, що вони примушують вірян до автокефалії.

Не настільки знайома тема для «клименківських правозахисників», однак за що в Кремлі заплатили, те і треба відпрацьовувати. А заплатили, мабуть, добряче, бо «птєнци Клименка» не тільки поїхали до Варшави «строєм», а й організували свій власний круглий стіл. Тетяна Галонза, яка вказана на флаєрах як організатор круглого столу, також отримала слово на офіційній панелі ОБСЄ та розповіла, як в Україні порушують права людини.

Окремої уваги заслуговують не організатори спеціальної дискусійної панелі ОБСЄ у Варшаві, а ті, кого туди запросили як спікерів. Наприклад, Валентин Рибін, який указаний серед учасників круглого столу.

Про нього також уже багато написано в українських медіа. Здебільшого через те, що через його «чесні» адвокатські руки проходить значна частина осіб, які на українській території вважаються агентами російських спецслужб або тими, кого російська розвідка використовує втемну.

Так, наприклад, його підопічними були Марія Коледа (яка нині очолює підрозділ так званого «Союзу добровольців Донбасу», що об’єднує найманців, які воювали проти українського народу), Ольга Кулигіна (організатор російського пропагандистського телеканалу «Anna News») і ще багато людей, що були звинувачені у злочинах, спрямованих проти Революції Гідності та територіальної цілісності України.

Що цікаво, на флаєрі «Успішної варти» зазначено, що Валентин Рибін також захищає ще одного так званого «політичного в’язня» — Дар’ю Мастікашеву. На додаток слід згадати, що у річному звіті російського підрозділу міжнародної організації Amnesty International теж вказано на ситуацію навколо Дар’ї Мастікашевої як ознаку порушення прав людини.

Такі заяви від «Успішної варти», Валентина Рибіна та Amnesty International російського розливу не викликають нічого, окрім сміху. Дар’я Мастікашева, колишня порномодель, а донедавна цивільна дружина колишнього особистого охоронця Бориса Березовського та експерта Федерального інформаційного центру «Аналітика і безпека» (РФ) Сергія Соколова, за інформацією СБУ, грала спеціально відведену їй роль у спланованій провокації, що мала на меті дискредитацію України шляхом організації фейкового теракту на території Росії.

Мастікашева була заарештована СБУ в серпні 2017 року за звинуваченнями в організації вербування громадян України для проведення провокацій (у тому числі терактів) на території РФ. Пізніше дії ФСБ повністю підтвердили ці звинувачення.

Одним з ініціаторів масштабного розголосу справи Дар’ї Мастікашевої був її цивільний чоловік Сергій Соколов.

2014 року він активно поширював у російських медіа інформацію про те, що має докази справжньої причини катастрофи малайзійського «Боїнга» (який здійснював рейс MH17). Причина, на його думку, полягала в тому, що американські спецслужби навмисно заклали бомбу на літак, аби дискредитувати Путіна та його посіпак із так званої «ДНР».

Невдовзі після арешту Мастікашевої на території України, в Москві ФСБ РФ заарештувало і самого Сергія Соколова за тими самими підозрами (в організації терактів і злочинів на території Росії).

Насправді доволі очевидні ті факти, що Дар’я Мастікашева, цивільна дружина Сергія Соколова, діяла за його вказівками, для того щоб реалізувати завчасно сплановану операцію, яка з російського боку була оплачена російськими спецслужбами, або олігархами, афілійованими з ними.

Соколов, маючи широкі контакти серед представників колишнього безпекового, а нині бандитського корпусу, розробив та знайшов кошти на реалізацію спланованої операції на території України. Коли ця операція провалилася через роботу СБУ, організатори почали шукати варіант дискредитації української сторони, серед іншого, використовуючи втемну майданчик дискусій про проблеми свободи слова ОБСЄ.

«Успішна варта» Клименка дійсно успішно використовувала тему прав людини для маніпуляцій, єдиною метою яких було переконати західні політичні еліти і громадськість у тому, що до влади в Україні прийшли ті, хто зневажає норми цивілізованого світу. Побачивши такий жах, європейці буцімто мали схаменутися та перестати підтримувати Україну, залишивши її наодинці з Кремлем.

Однак не «Успішна варта» була першою, хто скочив на цього коника. Громадська організація «Всеукраїнська комісія з прав людини» (ЄДРПОУ 39461398) була зареєстрована на півтора місяця раніше за «Успішну країну» (вона ж «Успішна варта») як всеукраїнська, що має осередки у двох третинах обласних центрів. Її засновником і очільником став Олексій Володимирович Тарасов, що позиціонував себе як правозахисник.

«Комісія з прав людини» зареєструвала односторінковий сайт, який використовували виключно для того, аби розмістити в інтернеті одну-єдину доповідь українською та англійською мовами, з однією-єдиною метою — просувати меседжі російської пропаганди про те, що АТО — не форма захисту від путінської агресії, а суцільне порушення прав людини.

Ось, наприклад, тільки частина змісту брошури, яку все ще можна знайти у відкритому доступі.

2015 року представники «Комісії» відвідали той самий захід ОБСЄ (Human Dimension Implementation Meeting), який після них два роки поспіль відвідували активісти-клименківці з «Успішної варти». Виступи Олексія Тарасова та Дмитра Перліна, які і представляли нібито правозахисну організацію з України, можна послухати на їхньому ж YouTube-каналі, який вони спеціально для цього створили.

Олексій Тарасов, зі зрозумілих причин, тут же став улюбленцем російських телеканалів, для яких дав декілька коментарів про свою «непримиренну боротьбу за права». Однак в інформаційному просторі відтоді майже не світився. Інша справа — молодий і амбітний Дмитро Перлін, який нині мешкає в Москві та позиціонує себе як «засновник Московської школи політичного консалтингу», що не заважає йому писати оди своєму колишньому шефу — Віктору Медведчуку.

Це не дивно, адже майже одразу після запуску проекту Медведчука «Український вибір», Перлін приєднався до цього руху, і навіть певний час носив за Медведчуком портфель (ми не маємо інформації про те, наскільки прихильно ставиться Віктор Медведчук до молодих хлопчиків).

А на YouTube все ще можна знайти відео, на якому Дмитро Перлін у період Революції Гідності підбурює та провокує натовп проти знімальної групи «5-го каналу». Тоді він був співорганізатором фінансованого Медведчуком антимайданівського руху «За чистий Київ», у процесі якого вперше на телеекранах провідних каналів з’явилася сумнозвісна акторка та «дочь офіцера» — Марія Ципко.

На жаль, потрібно констатувати, що подібні «правозахисники» вже давно не новий винахід у період гібридної агресії Росії та її посіпак. Й авторитетні українські громадські організації, що працюють не один десяток років, про це достеменно знають. Так, представники Харківської правозахисної групи неодноразово публічно говорили про путінських пропагандистів під маскою правозахисників.

Харківські правозахисники цитують слова учасниці конференції ОБСЄ Ольги Скрипник: «Сьогодні на засіданні з гуманітарних питань (у тому числі стосовно біженців і переміщених осіб) виступав представник так званої "Всеукраїнської комісії з прав людини". Він, думаю, свідомо щодо громадян України використовував термін "біженці", не вживав поняття ВПО. Заявив, що причина "біженців в Україні" — це тільки дії України… Молодий чоловік не знав і начебто навіть не розумів української мови, після виступу відразу зник, був у компанії російської делегації. У роздаткових матеріалах ця організація залишила свою "публікацію" під назвою "Неоголошена війна в центрі Європи". Зазначено, що надруковано в Києві, щоправда, не в друкарні, а на "власному обладнанні". З перших рядків вступу зрозуміло, чиї інтереси представляє ця "комісія"».

Однак, на превеликий жаль, і ОБСЄ, й інші європейські організації, і західні медіа продовжують «споживати» увесь той непотріб, який надсилають до них Путін, медведчуки та клименки, загорнутий у красиву обгортку «прав людини».