Перейти до основного вмісту

Як місцеві прокремлівські агенти в Естонії проводять кампанії проти НАТО

Як зароджувалися та побутують антинатовські настрої в Естонії

Протягом 1998-2004 років прагнення до членства Естонії в НАТО було своєрідним пріоритетом, який задали головні політичні сили країни, але також широко підтримали і багато жителів, за деякими незначними винятками тих, хто розглядав Альянс або як загрозу естонському суверенітету, або як спробу Заходу дратувати Росію. Остання була явно проти членства держав Балтії в НАТО і безперервно використовувала агресивну аргументацію та недружню риторику, посилаючись на чиїсь обіцянки «не розширювати НАТО на схід». Кілька років по тому ця фраза була вбудована в один із головних антинатовських наративів, покликаних підкреслювати змовницьку й ганебну зраду Росії Заходом.

Щоб широко поширити своє антагоністичне ставлення, Росія мобілізувала різні медіа-канали, псевдо-ЗМІ та інші інструменти серед спільнот так званих співвітчизників у Естонії, які загалом схильні споживати інформацію російською мовою з російських або місцевих прокремлівських джерел. Після 15 років повноправного членства в НАТО та ЄС в суспільстві Естонії все ще можна спостерігати поділи вздовж лінгвістичних та етнічних ліній, коли справа стосується НАТО, присутності союзних військ в Естонії, участі країни в міжнародних місіях, гарантій національної безпеки тощо.

Прибуття до Естонії союзних військ НАТО в рамках Розширеної передової присутності (EFP— Enhanced Forward Presence) викликало багато бурхливих реакцій у майже кожному місцевому російськомовному ЗМІ. Однією з причин такого незбалансованого висвітлення була наявність сильних антинатовських упереджень і широко поширених міфів, які прокремлівські пропагандисти створювали й вирощували серед місцевих російськомовних протягом багатьох десятиліть. Іншими словами, інформаційні антинатовські кампанії були здебільшого розроблені, щоб відповідати очікуванням більшості місцевих російськомовних Естонії. У суті таких інформкампаній немає ніякої високого ступеня витонченості, радше вони складаються з серії повторюваних простих повідомлень з точним розумінням їх цільової аудиторії, її страхів та вкорінених стереотипів.

Один із найпоширеніших антинатовських наративів в Естонії грунтується на поданні НАТО та його військ як аморальних збоченців, які не виявляють жодної поваги до місцевих жителів, дуже зарозумілі з простими цивільними людьми і не обізнані про місцеві традиції. Зазвичай такі історії емоційно заряджені і часто приправлені образливими звинуваченнями, щоб підкреслити «особистий досвід свідків» нестерпної поведінки військ НАТО проти звичайних людей в Естонії.

Серед ключових ворожих антинатовських наративів в інформаційному просторі Естонії циркулюють такі:

1) війська НАТО — аморальні збоченці, сумнозвісні вбивці, незаконні бойовики тощо. Як метод використовують дуже образливу риторику, брутальну мову й навішування ярликів.

2) війська НАТО зображують несерйозними, комічними, безглуздими, недолугими і дурними. Як метод використовують висміювання, кумедні асоціації та порівняння з дешевим цирком.

3) НАТО не бажає і/або не здатне захистити Естонію з військової точки зору. Як метод використовують саркастичну риторику про немічність НАТО, а Росію зображують сильнішою країною у військовому плані.

4) НАТО безглуздо витрачає величезні фінансові ресурси своїх країн-членів. Як метод використовують цинічні зауваження й порівняння з недофінансуванням інших соціально-економічних напрямків.

5) єдина мета присутності НАТО в Естонії полягає в тому, щоб дратувати Росію. Як метод поширюють і просувають тверді переконання, що суверенітетом і територією Естонії надмірно зловживають чужі іноземні сили.

6) НАТО — просто інструмент для геополітичних та імперіалістичних прагнень США. Як метод намагаються переконати людей, що з Естонією нерозумно грають на шкоду її ж власним інтересам (які, імовірно, мають виявлятися в сильних політичних та економічних зв'язках із Росією).

7) НАТО розносить по всьому світу криваві несправедливі війни з багатьма жертвами. Як метод поширюють пацифістичні повідомлення, що містять звернення до миру і сіють тривогу це через присутність НАТО, позаяк Естонія стала тепер реальною воєнною ціллю.

8) НАТО створює багато неприємних перешкод для повсякденного життя звичайних людей. Як метод фабрикують різні історії з деякими пікантними прикладами: гучні навчання порушують нічний сон місцевих мирно налаштованих людей, важкі військові транспортні засоби повністю руйнують навколишнє середовище або місцеву дорогу, п'яні солдати неввічливо дратують або навіть відкрито недружні до місцевих жителів тощо.

Відповідно до опортуністичного вибору часу, цільових аудиторій та інформаційних каналів, в Естонії регулярно поширюють вищезазначені антинатовські наративи, щоб розвивати й підтримувати негативне ставлення до НАТО загалом, а також проаналізувати зворотний зв'язок від аудиторії — який антинатовський наратив резонує найефективнішим чином.

Соціальні мережі забезпечують безпрецедентно кращі можливості для впровадження ворожого наративу та підтримки його широкого поширення серед різних онлайн-спільнот. Серйозні спроби поширити антинатовську дезінформацію в Естонії зареєстрували ще перш ніж реальні війська союзників прибули до країни. Так, у листопаді 2016-го фальшивку (фейк) російською мовою розмістили на профілі у Facebook, де імовірно британських солдатів звинувачували в аморальній, брутальній і вульгарній поведінці відносно літньої російської пенсіонерки. Придуманий інцидент нібито стався публічно в міській лікарні Таллінна. Ту фальшивку швидко поширив прокремлівський псевдоновинний сайт BaltNews, після чого, як завжди, історія почала жити власним життям. Професійна спільнота медіа-експертів дізналася про фальшивку, і її пізніше викрили естонською й англійською мовами, але, на жаль, не російською.

Як описано вище, фейк швидко мігрував із соціальних мереж у канали онлайн-ЗМІ, частина з яких діють як колектори фальшивок, пропагандистських мегафонів і трубачів дезінформації. Так, наприклад, заплямовані недобросовісністю веб-портали BaltNews і Baltija.eu регулярно сприяють поширенню токсичних антинатовських наративів, взятих із певних профілів у соціальних мережах.

Так звані класичні канали ЗМІ в Росії теж використовували подібний антинатовський наратив, щоб змалювати союзницькі війська в Естонії як аморальних бойовиків. Наступну інтригуючу історію поширили в лютому 2017-го, коли Естонія відзначала свій День незалежності традиційним військовим парадом, влаштованим у Таллінні, де також брали участь союзні війська. Як відповідний пропагандистський привід було використано статтю з британського таблоїду Daily Express, щоб з'єднати в одну заздалегідь підготовлену дезінформаційну історію різні факти й вигадки. У статті посилалися на імовірно випущені у 2015-му для британських союзників письмові рекомендації про стриптиз-клуби в Таллінні, а також про загальну настороженість і про російські медові пастки, які нібито влаштовані для прибуття британських військ до Естонії в 2017-му. Використовуючи відеозапис російського армійського телеканалу Звезда про військовий парад у Таллінні, інший контрольований Кремлем телеканал НТВ показав репортаж, який зображає суміш кадрів про військові транспортні засоби, солдатів і стриптиз-клуби разом з напівоголеними жінками. НТВ стверджував, що війська НАТО були в Таллінні виключно з метою секс-туризму. Вся історія була сфабрикована дуже спрощеним способом, і таким чином, вона призначалася тим, хто може легко повірити в подібні речі. У цьому випадку проблема «низької моралі» знову відігравалася, підкреслюючи деградацію й відтак безглуздість присутності військ НАТО в Естонії.

За кілька місяців, у травні 2017-го, дуже знайома схема повторилася, щоб знову повісити на НАТО ярлик антиросійськості — хтось зробив абсурдний публічний пост у Facebook, звідки його взяв BaltNews, і це повідомлення тиражували через його власну мережу контактів. Знову було використано вигаданий привід, щоб створити нереалістичну суміш реальних фактів і неправди: будівництво звичайного паркану на кордоні між Естонією й Росією представили, як спосіб тримати місцевих російськомовних як заручників у випадку воєнного конфлікту між НАТО й Росією.

Незалежно від безглуздості змісту, такі антинатовські наративи успішно поширюються серед місцевих російськомовних, які загалом набагато охочіше вірять у різні теорії змов. Крім того, для них набагато легше прийняти дуже принизливе зображення союзницьких військ НАТО, бо прокремлівська пропаганда промивала їм мізки проти НАТО протягом кількох десятиліть. Навіть маленький нещасний випадок чи якась кумедна історія можуть бути майстерно перебільшені прокремлівськими пропагандистами таким чином, щоб вони стали ймовірними і заслуговували на довіру в очах багатьох місцевих російськомовних в Естонії. Це ще підтверджує їхню психологічну й емоційну готовність вірити у всю придуману токсичність, пов'язану з НАТО.

Ситуацію ускладнює й той факт, що деякі місцеві прокремлівські агенти впливу також регулярно вводять шкідливі антинатовські повідомлення в інформаційне середовище Естонії. У цьому контексті дуже ілюстративним є один особливий випадок, який почався у 2016-му і потім продовжився в 2017-му, а тому він міг би слугувати класичним прикладом маленької, але досить ефективної інформаційної кампанії проти НАТО.

Організована Центром інформації про безпеку та оборону (NCDSA) і Міжнародним центром оборони і безпеки (ICDS) міжнародна осіння шкільна Ліга Стійкості (Resilience League) відбулася в Північно-Східній Естонії протягом першого тижня жовтня 2017-го. Ця непублічна подія була присвячена навчанню молодих професіоналів і експертів із країн Балтії, України та інших держав. Осіння школа була організована в Естонії вже вдруге, а її проведення, серед інших, підтримало й НАТО. Сам цей факт, в поєднанні з загальною темою школи — демістифікація ворожої пропаганди, — негайно використали у 2016-му прокремлівські псевдоЗМІ в Естонії, і він досяг навіть деяких федеральних каналів у Росії, які уїдливо похрестили подію як школу «натовських політруків».

З огляду на чутливість теми, осіння школа привернула дуже велику увагу в ЗМІ, особливо в багатьох російських джерелах, де подію описували переважно як антиросійську і ворожу. Прокремлівський портал Rodina.ee був першою платформою, яка видала історію про «антиросійську школу НАТО». Цей портал веде людина, яка є одним із лідерів так званого «Маршу миру» і руху «Безсмертний полк», а також співавтором пропагандистського порталу BaltNews.

Пізніше були створені кілька надзвичайно провокаційних статей і потім повторно опубліковані й посилені прокремлівськими групами в соціальних мережах, а також на новинних каналах (включаючи Спутник, Россия24, BaltNews, Regnum тощо.). Загалом 53 різні інформаційні канали (включно з акаунтами в Facebook, VK) було використано, щоб максимізувати кількість аудиторії і перепостів. Повна досяжність була оцінена в 68000. Фраза «натовські політруки» стала тимчасово вірусним мемом у російськомовному інтернеті. Результати аналізу ЗМІ підтвердили, що велися скоординовані напади не лише проти події як такої, а також і на репутацію організаторів і учасників. У 2016-му такі упереджені назви та істеричні заголовки створили для опису події як головним чином антиросійської та ворожої:

  • «Прибалтійські держави завжди використовували, щоб навчити антиросійських пропагандистів»
  • «Школа для політичних інструкторів НАТО, які викладають російською мовою, відкрилася в Естонії»
  • «Антиросійська школа Ліги Стійкості 2016 року в Естонії: заборонено розкривати авторство думок»
  • «Школа, фінансована грошима НАТО, готує російською антиросійський напад на Runet в Естонії?»
  • «Русофобна молодь навчена в Естонії»
  • «Як стати русофобом?»
  • «Школа російською мовою для політруків НАТО»
  • «Українська маріонетка естонських маріонеток НАТО»
  • «Школа для навчання антиросійських пропагандистів була організована в Естонії»
  • Як НАТО приймає на роботу тюремних наглядачів проти росіян в Естонії»
  • «НАТО готує молодь в Естонії для нападу на Росію»

Історія отримала цікаве продовження рік по тому. Як у 2016-ум, всі сесії на школі в 2017-му також проводили під правилом Chatham House, де йдеться, що учасники вільні використовувати отриману інформацію, але ані особистість, ані висловлювання спікерів, ані будь-якого іншого учасника не можуть бути опубліковані. Правило було покликане, заохотити відкритість обміну інформацією, що є нормальною практикою для таких заходів. Серед інших проблем учасники школи обговорили й тему стратегічного стримування, тобто яким чином військову міць використовують як комунікаційний інструмент, і чому з членством країни в НАТО дійсно потрібно рахуватися. Імовірно, неправильно зрозумівши сутність правила Chatham House, один з учасників виніс за межі школи деяку інформацію з неформального обговорення, де розглядали можливі сценарії й реакції НАТО на військову загрозу одній із країн. Серед інших було заявлено й сценарій, коли кожен союзник НАТО переважно вільний вирішувати, яким чином йому реагувати. Була довга, цікава і повчальна дискусія про можливості й засоби різноманітності реакції. Насамкінець запрошений спікер додав: «Теоретично, якщо Росія напала б на нас, то ми могли б отримати від союзників 28 листівок зі співчуттями».

Наступного дня після цієї сесії широко відомий прокремлівський активіст, який працює головним редактором найбільшої муніципальної газети в Естонії ( «Столиця»), розмістив на своєму профілі в Facebook пост з абсолютно тим самим змістом, сенсом і формулюванням, як це було почуто під час неформального обговорення на школі. Очевидно, що ймовірність такого збігу дуже мала. На основі досвіду попереднього року організатори вже знали, що школа могла б стати інформаційною мішенню для прокремлівських сил та антинатовських активістів. Будучи частиною ідеологічно зарядженої мережі проросійських діячів, головного редактора газети «Столиця» деякі місцеві російськомовні в Естонії розглядають як громадського діяча, неформального лідера і борця за їхні права («і також проти режиму фашистів НАТО»). Проте, будучи досвідченим пропагандистом, ця людина відіграє набагато важливішу роль — його пост мав стати первинним джерелом інформації для впорскування теми в російські ЗМІ. Того ж дня це повідомлення було перевидано BaltNews, наступного дня прокремлівськими порталами RuBaltic, Супутник і деякими іншими інтернет-сторінками. В результаті антинатовський меседж знову був поширений серед місцевих російськомовних в Естонії й також потрапив на деякі канали в Росії. Загальне охоплення цього повідомлення оцінюють в 75000.

З випадку 2016 року можна винести, що поведінка прокремлівських агентів та їхніх інформаційних соратників дуже опортуністична, оскільки вони безперервно стежать за ситуацією як у віртуальному, так і фізичному світі, щоб знайти якісь факти або місцеві події, які можна використовувати для антинатовських інформкампаній. Однією з головних для них є потреба підтримувати серед місцевих російськомовних постійний рівень негативізму проти НАТО. З випадку 2017 року можна помітити, що навіть за досить помірного охоплення ця антинатовська інформаційна ін'єкція досягла своєї мети — реактуалізувала один із ворожих наративів, згідно з якими НАТО не бажає захистити Естонію. В цьому випадку частота, вибір часу і повторність здається більш важливими, ніж охоплення. В обох випадках можливо визначити дві цільові аудиторії, на сприйняття яких намагалися вплинути: це не лише місцеві російськомовні в Естонії, а й насправді також росіяни, які живуть у Росії.

Роблячи професійно дуже точне соціопсихологічне профілювання цільових груп, Росія визначила явно вразливі спільноти в Естонії, через яких безперервно поширює прокремлівську токсичну пропаганду й антинатовські наративи. Маніпуляторськи граючи зі штучно підтримуваною радянською ностальгією та навченою безпорадністю місцевих російськомовних в Естонії, кремлівському режиму вдалося загострити лінгвістичні та етнічні поділи у суспільстві Естонії, відтак мати можливість формувати у цієї групи сприйняття безпеки и питань державної оборони.

Переважно антинатовська риторика в Естонії головним чином орієнтована на російськомовне населення й поширюється російською. Винятки є, але їх поки що небагато. Розумно розроблений набір різних антинатовських наративів може бути ефективним для кожного конкретного соціального сегмента відповідно до сприйняття групи, їхніх вірувань, цінностей, соціально-економічної ситуації, інформаційного споживання, поведінки онлайн тощо. Це забезпечує значний ступінь гнучкості у спілкуванні й залученні цільової аудиторії.

Різноманітні мережі прокремлівських ініціативних осіб, місцевих агентів впливу і пропагандистських псевдожурналістів використовують в інформаційному просторі Естонії для поширення антинатовських історій як на організованих заходах і протестах, так і віртуально через пропагандистські портали і чимдалі більше в соціальних мережах, де таргетоване особливо молоде покоління. Оскільки на інформаційному ландшафті Естонії все ще занадто мало значущої присутності проестонської, прозахідної й пронатовської риторики російською, щоденний порядок встановлюється прокремлівськими антагоністичними історіями, які популярні серед місцевих російськомовних. Проте до проблеми ставляться серйозно не лише експерти і громадянське суспільство, а й також урядові установи Естонії, які сприяють посиленню співпраці для досягнення всебічного розуміння російської інформаційної агресії та розробки стабільно функціонуючого системного підходу до якісних контрзаходів.

''отсканируй
и помоги редакции
Загрузка...